Рішення № 36583796, 17.12.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/6646/13-ц

Провадження № 2/255/1873/2013

Справа 255/6646/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Орєхова О.І.

при секретарі Лещенко М.В., Ангеліній Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», третя особа публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про стягнення страхових виплат за договором страхування та за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до публічного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», третя особа ОСОБА_1 про стягнення страхових виплат,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», третя особа публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про стягнення страхових виплат за договором страхування, посилаючись на наступні обставини.

Між нею ОСОБА_1 та Ленінським районним відділенням Ощадбанку в м. Донецьку був укладений кредитний договір від № 718976 від 21.05.2008 р.

Згідно даного договору вона отримала від Банку грошові кошти (кредит ) у сумі 48800 грн. ( сорок вісім тис. вісімсот грн.) для придбання автомобіля.

Для забезпечення даного договору, між нею і ДФ ЗАТ « Український страховий дім», з ініціативи кредитора, було укладено договір добровільного страхування від 01.07.2009 р. № НТ- 09 № 0319ДН, в якому вона виступила « страхувальником » , а ЗАТ «Український страховий дім» «страховиком». Ленінське районне відділення «Ощадбанку» виступило « вигодонабувачем ».

Договір був укладений строком на 1 рік , в період з 01.07.2009 р. по 01.07.2010 р.

Страхова сума склала 43920 грн., яку ЗАТ «Український страховий дім» зобов'язалося виплатити в разі настання страхового випадку.

До страхового випадку відноситься: нещасний випадок, що стався зі страхувальником, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода, протиправні дії третіх осіб, крадіжка, інші дії.

З моменту укладення договору - страхування, вона належним чином виконала договірні зобов'язання і сплатила всі страхові платежі в розмірі 2481,48 грн. одноразові платежі по 620 грн. на місяць.

12.02.2010 р. приблизно в 00г. 15 хв. рухаючись по дорозі, повідомленням Новомихайлівка - Мар'їнка , у зв'язку з ожеледдю дорожнього полотна, що знаходився за кермом її чоловік ОСОБА_2, не впоравшись з керуванням, виїхав за межі дороги, автомобіль кілька разів перекинувся, внаслідок чого відбулася повна деформація кузова.

Відразу ж, за допомогою водія проїзжавшего транспортного засобу, були викликані працівники Мар'їнського ВДАІ , які приблизно через 30-40 хвилин приїхали на місце ДТП і на протязі приблизно однієї години, відповідним чином зафіксували його, а також провели медичний огляд її чоловіка - ОСОБА_2 в Красногорівській районній лікарні , на предмет алкогольного і наркотичного сп'яніння.

Алкоголю і наркотичних засобів в організмі чоловіка виявлено не було.

Негайно, як тільки вона вийшла з шокового стану і прийшла в себе , від події , як тільки з'явилася технічна можливість , вона негайно, не дивлячись на нічний час, протягом не більш 2-3 години , за допомогою мобільного телефону № 095-130 - 20-32 додзвонилася представнику ЗАТ « Український страховий дім» , що знаходиться в м. Києві , на № 8-044-238-80-80, зазначений у договорі страхування, і повідомила про наступив страховий випадок. Вислухавши її, представник ЗАТ « Український страховий дім» порадив , вранці подзвонити їх представнику в м. Донецьк на тел. 062-335-95-13 .

З настанням робочого дня, 12.02.2010 року, додзвонившись по вказаному телефону, вона поїхала в офіс Донецької філії ЗАТ « Український страховий дім» , де в письмовому вигляді оформила всі необхідні документи підтверджують факт настання страхового випадку.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 461 04 від 21.04.2010р . вартість заподіяної шкоди, в результаті ДТП складає , 40715,14 грн. (транспортний засіб відновленню не підлягає).

Відповідно до умов здійснення страхових виплат , п.8.1.2.договора , для отримання таких, « страхувальник » при настанні ДТП зобов'язаний залишитися на місці ДТП, не переміщати транспортний засіб з місця ДТП , повідомити орган міліції , згідно п. 8.1.6 . договору протягом 3-х днів надати « страховику » : письмову заяву про настання страхового випадку , договір та інші документи , передбачені п.9 договору .

Вважає , що нею були дотримані всі умови договору страхування , а саме: міліція і «Український страховий дім » своєчасно були повідомлені про ДТП , у встановлений термін був наданий весь пакет документів необхідних для відшкодування страхових виплат.

У відповідність з п.10.6., Розділу 8, договору НТ- 09 № НОМЕР_1 від 01 липня 2009 року, термін виплати страхового відшкодування, за ризиком ДТП , складає 15 банківських днів , після прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування , при надання всіх документів обумовлених у розділі 10 договору .

Всі вимоги , передбачені в розділі 10 договору , нею виконані в повному обсязі.

Незважаючи на письмові звернення та неодноразові відвідування страховика , по питання виплати страхового відшкодування, в порушення ЗУ « Про страхування» , а також п.10.6., розділу 8 договору НТ- 09 № 0319 , страховик своїх зобов'язань з виплати страхового відшкодування не виконав , не пояснюючи причини порушення ним умов договору страхування .

Через більш 2х років , в порушення Закону « про страхування » , а також п. 10.6 розділу 10, договору « про страхування » від 01.07.2009 р., Листом № 145/07/2 від 24.05.12 р. за підписом першого заступника голови правління ЗАТ « Український страховий дім» ОСОБА_3, її було повідомлено, що у зв'язку з порушенням нею п. 8.1.1 .( неповідомлення протягом однієї години про настання страхового випадку), їй відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Вважає, що така відмова є незаконним у зв'язку з наступними обставинами:

ДТП сталося в 0 годин 15 хвилин, однією з причин якого стали несприятливі погодні умови (ожеледь ) ;

Незважаючи на нічний час, ДТП протягом години було належним чином задокументовано працівниками Мар'їнського ВДАІ , після чого вони з чоловіком були доставлені, для медичного огляду в Красногорівську районну лікарню , яка знаходиться за 30км . від місця ДТП.

Таким чином, протягом однієї години , після ДТП , як того вимагає п.8.1.1 . розділу 8 договору страхування , повідомити страховика про наступив страховий випадок вона не мала ні фізичної , ( перебували в шоковому , розгубленому стані ) ні технічної можливості, ( телефон чоловіка був пошкоджений , при перевертанні загубилася аккамуляторной батарея), а її мобільний телефон вони змогли знайти на місці ДТП тільки після повернення з лікарні і тільки після цього , вона отримала можливість додзвонитися в м. Київ страховикові.

Протягом робочого дня , 12 лютого 2012 року, вона оформила і здала в Донецьку філію ЗАТ « Український страховий дім» всі необхідні документи , що підтверджують страховий випадок.

Автомобіль був забраний з місця ДТП з дозволу представника страховика і до теперішнього часу зберігатися в тому ж вигляді , що і після ДТП.

Таким чином , вона вважає, що сумлінно виконала всі умови договору страхування, а несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку в контактний центр страховика , стало наслідком об'єктивних , не від неї залежать причин.

Твердження страховика про те , що ні повідомлення нею , протягом однієї години , в контактний центр про настання страхового випадку позбавило його можливості встановлення причин та обставин пошкоджень застрахованого автомобіля , безпосередньо на місці ДТП , є надуманими і спрямованими на невиконання передбачених договором страхування зобов'язань , по виплаті страхового відшкодування.

Згідно розділу 10 , п. 10.6 . договору строк виплати страхової суми , при настанні ДТП , складає 15 днів після прийняття « страховиком » рішення про виплату , а таке рішення приймається протягом 15 днів після отримання всіх необхідних документів , наданих « страхувальником ».

У разі несвоєчасної виплати страхової суми згідно п. 16.1 договору « страховик » , зобов'язаний виплатити пеню в розмірі 0,01 % заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 1 % від суми від страхової суми.

Відповідно до ч.1 ст.979 ЦК України випливає, що за договором страхування одна сторона ( страховик ) зобов'язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові ) або іншій особі , визначену в договорі , грошову суму ( страхову виплату ) , а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У зв'язку з тим , що зобов'язання страховика , при настання страхового випадку , зводяться до здійснення страхових виплат, тому таке зобов'язання є грошовим зобов'язанням і у випадку прострочення його виконання , настає відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України , зокрема виплата боргу з урахуванням інфляції плюс три відсотки річних.

Три відсотки річних та інфляційні втрати входять до складу грошового зобов'язання і не є санкцією за порушення грошового зобов'язання. Вони виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодування матеріальних витрат понесених від знецінення грошових коштів за весь період затримки їх виплати. Ці кошти мають нараховуватися незалежно від передбаченої неустойки .

Станом на 01 квітня 2013 р. страхові виплати не проводилися взагалі , тому сума страхових виплат з урахуванням інфляції , плюс три відсотки річних , плюс пеня , при страховій сумі згідно договору 43920грн.; 55154,28 грн. - Сума заборгованості з урахуванням інфляції + 3 % річних = 56808,91 грн. - ( п»ятьдесят шість тисяч вісімсот вісім грн. 91коп . ) . Таким чином загальна сума заборгованості , станом на 01.04.2013 р. склала 56808,91 грн. ( п'ятдесят шість тисячі вісімсот вісім грн. 91коп . ) без урахування пені.

Згідно умов договору, п. 16.1 розділу 16 , розмір пені за несвоєчасну вьшлату страхового відшкодування становить 0,01 % від суми заборгованості за кожен день прострочення , але не більше 1 % від суми страхового відшкодування.

Розмір пені на даний момент становить: 56808,9 грн. сумма страхового відшкодування х 1 % = 568,09 грн. ( п'ятсот шістьдесят вісім грн. 09коп . ) .

Виходячи з виконаних розрахунків , загальна сума підлягає стягненню з ДФ ЗАТ « Український страховий дім » становить 56808,91 грн. (сума заборгованості з урахуванням інфляції) + 568,09 грн. (сума пені) = 57377грн . ( п'ятдесят і сім тисяч , триста сімдесят сім грн. 00коп . ) .

Крім того , у зв»язку з відсутністю у неї спеціальних юридичних знань , необхідних для підготовки позову і захисту прав у суді, вона змушена звернутися за юридичною допомогою до адвоката , заплативши йому за підготовку позову та подання її інтересів в суді 2000 грн . ( дві тисячі грн. ) і 250 грн. нотаріусу, за оформлення довіреності .

Згідно ст.979 ГК України одна сторона « страховик », зобов'язується у разі настання певної події ( страхового випадку) , виплатити другій стороні « страхувальнику » чи іншій особі , грошову суму ( страхову виплату ) .

Від виплати страхового відшкодування в добровільному порядку, страховик відмовляється.

Вищевказані обставини змушують її звернутися до суду за захистом її законних прав та інтересів.

Просила суд визнати відмову, приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім » № 145/07/2 від 24.05.2012 року , у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_4, за страховим договором НТ- 09 № 0319 Дон, - незаконним, визнати незаконно заборгованої страхову суму, в розмірі 43920,00 грн. грошовим зобов'язанням , за невиконання якого настає відповідальність згідно з ч.2 ст.625 ЦК України , стягнути з ЗАТ « Український страховий дім» одноразово , на користь ОСОБА_1 , суму страхової виплати в розмірі - 56808,91 грн. ( п'ятьдесят шість тисяч , вісімсот вісім грн. 91коп . ) , суму пені в розмірі 568,09 грн. ( п'ятсот шістьдесят вісім грн. 09коп . ) , а всього 57377рн . ( п'ятдесят і сім тисяч , триста сімдесят сім грн. 00коп ) , стягнути з ЗАТ « Український страховий дім» одноразово , на користь ОСОБА_1 суму держмита в розмірі 229,40 грн. ( Двісті двадцять дев'ять грн. 40коп . ) , стягнути з ЗАТ « Український страховий дім» одноразово , на користь ОСОБА_1 суму за юридичних послуги в розмірі 2000 грн. ( дві тисячі грн.) , стягнути з ЗАТ « Український страховий дім» одноразово , на користь ОСОБА_1 , 240грн . ( Двісті сорок грн. 00коп . ) оплачених нотаріусу за оформлення довіреності адвокату ( а. с. 2-5 ).

06.11.2013 року судом було отримано уточнену позовну заяву позивачки, в якій остання просила суд визнати відмову, приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім » № 145/07/2 від 24.05.2012 року , у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_4 , за страховим договором НТ- 09 № 0319 Дон, - незаконним, визнати незаконно заборгованої страхову суму, в розмірі 40406,4 грн. грошовим зобов'язанням , за невиконання якого настає відповідальність згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, стягнути з ЗАТ « Український страховий дім» одноразово , на користь ОСОБА_1 , суму страхової виплати з урахуванням пені в розмірі 57 542,97 гривень, стягнути з ЗАТ « Український страховий дім» одноразово , на користь ОСОБА_1 суму держмита в розмірі 568,09 гривень, стягнути з ЗАТ « Український страховий дім» одноразово , на користь ОСОБА_1 суму за юридичних послуги в розмірі 3000 гривень, стягнути з ЗАТ « Український страховий дім» одноразово, на користь ОСОБА_1 20 000 гривень в рахунок моральної шкоди ( а. с. 119-122 ).

16 серпня 2013 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовною заявою як третя особа з самостійними позовними вимогами до публічного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», третя особа ОСОБА_1 про стягнення страхових виплат, посилаючись на наступне.

В провадженні Ворошиловського районного суду м. Донецька знадиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Український Страховий дім» про стягнення страхових виплат за договором добровільного страхування №НТ-09 №0319ДН від 01.07.2009 р.

21.05.2008р. між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в філії - Ленінське відділення №6111 м. Донецька ВАТ «Державний ощадний банк України» та громадянкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір №718976.

За умов кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в сумі 48800,00 (сорок вісім тисяч вісімсот грн., 00 коп.) гривень, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 48800,00 (сорок вісім тисяч вісімсот грн., 00 коп.) гривень, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15,5% (п'ятнадцять цілих п'ять десятих) річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Термін остаточного погашення кредиту не пізніше 20 травня 2013 року.

Кредит надавався на придбання транспортного засобу - автомобіль LADA 21154 легковий седан № куз. ХТА11183080148299 (далі - Транспортний засіб).

Пунктом 1.4.2 кредитного договору обумовлено страхування транспортного засобу, що передається в заставу і залишається у його володінні, за власний рахунок на користь Банку шляхом укладення договору страхування із страховою компанією та сплати Позичальником страхових платежів за укладеним договором страхування транспортного засобу.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 21.05.2008р. укладено нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу і зареєстровано в реєстрі за №1079. Пунктом 2.3.4 Заставодавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати предмет застави на користь Заставо держателя на весь період дії договору.

Заставодавець (Позичальник) виконав умови кредитного договору та договору застави і 01.07.2009р. уклав з ЗАТ «Український Страховий дім» договір добровільного страхування №НТ-09 №0319ДН від 01.07.2009 р. За умов договору вигодонабувачем виступає відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Ленінське відділення №6111 м. Донецька.

12.02.2010р. транспортний засіб попав в ДТП і Позичальник звернувся до страхової компанії про отримання страхової виплати. В квітні 2010 року Позичальник звернувся до установи банку про допомогу в отриманні страхових виплат від страхової компанії.19.04.2010р. Банк, як вигодонабувач за договором страхування звернувся с заявою №777 ЗАТ «Український Страховий дім». Відповіді не отримано. 12.04.2010р. Банк повторно звернувся с заявою №739 до ЗАТ «Український Страховий дім». Відповіді не отримано.

З лютого місяця 2010 року Позичальник перестав сплачувати платежі по отриманому кредиту, або сплачував не в повному обсязі. При зустрічі представника Банку Позичальником, останній пояснив, що в нього тимчасові фінансові труднощі і при отриманні страхових виплат зобов'язався погасити заборгованість по отриманому кредиту.

Станом на 15.08.2013р. виникла заборгованість Позичальника по отриманому кредиту у розмірі: заборгованість по отриманому кредиту становить 36 436,36 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам становить 13 237,29 грн., всього заборгованість по кредиту складає 49 673,92 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот сімдесят три грн. 92 коп.).

Відповідно до приписів ст.636 ЦК України договір страхування було укладено на користі третьої особи. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа. яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання.

Відповідно до приписів ст.979 ЦК України За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Ст. 985 ЦК України передбачено, що Страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Просили суд стягнути з страхової компанії ПрАТ «Український Страховий дім» суму страхової виплати у розмірі 49 673,92 грн. (сорок девять тисяч шістсот сімдесят три грн. 92 коп.) на користь Вигодонабувача по договору добровільного страхування №НТ-09 №0319ДН від 1.07.2009 р. - публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в :собі ТВБВ 10004/0159 філії - Донецьке обласне управління AT «Ощадбанк», зобов'язати страхову компанію ПрАТ «Український Страховий дім» суму страхової виплату перерахувати за наступними реквізитами: р/рахунок № 37394500099562 в ТВБВ .М0004 ( а. с. 68-69 ).

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з»явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував та наполягав на задоволенні вимог, позовні вимоги підтримав. Просив суд стягнути з відповідача, загальна сума 57 942,97 гривень на користь третьої особи 49 673,97 грн. на користь позивачки різницю в сумі 7 869,05 гривень, а так же стягнути на користь позивачки судовий збір у сумі 568,09 гривень, витрати на правову допомогу у сумі 3000 гривень та моральну шкоду у сумі 20 000 гривень.

Представник третьої особи із самостійними вимогами ПАТ «Державний ощадний банк України» в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить судова розписка.

Представник відповідача ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності в судове засідання не з»явилася, надала до суду клопотання про відкладення розгляд справи у зв»язку з її відрядженням до Авдіївського міського суду Донецької області.

Належних доказів представником відповідача до клопотання не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів одного місяця.

Ухвалою суду від 08 липня 2013 року було відкрито та призначено до розгляду справа за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», третя особа публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про стягнення страхових виплат за договором страхування.

Тому, суд приходить до висновку про можливість продовження розгляд справи за відсутності відповідача.

До того ж, причину неявки представника відповідача у судове засідання, суд визнає не поважною.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого, не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Судом встановлені наступні обставини.

Встановлено, що між позивачкою ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в філії - Ленінське відділення №6111 м. Донецька ВАТ «Державний ощадний банк України» 21.05.2008р.було укладено кредитний договір №718976.

За умов кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в сумі 48800,00 гривень, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 48800,00 гривень, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15,5% (п'ятнадцять цілих п'ять десятих) річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Термін остаточного погашення кредиту не пізніше 20 травня 2013 року.

Кредит надавався на придбання транспортного засобу - автомобіль LADA 21154 легковий седан № куз. ХТА11183080148299.

Пунктом 1.4.2 кредитного договору обумовлено страхування транспортного засобу, що передається в заставу і залишається у його володінні, за власний рахунок на користь Банку шляхом укладення договору страхування із страховою компанією та сплати Позичальником страхових платежів за укладеним договором страхування транспортного засобу.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 21.05.2008р. укладено нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу і зареєстровано в реєстрі за №1079.

Пунктом 2.3.4 Заставодавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати предмет застави на користь Заставодержателя на весь період дії договору.

Встановлено, що Заставодавець (Позичальник) виконав умови кредитного договору та договору застави і 01.07.2009р. уклав з ЗАТ «Український Страховий дім» договір добровільного страхування №НТ-09 №0319ДН від 01.07.2009 р.

За умов договору вигодонабувачем виступає відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Ленінське відділення №6111 м. Донецька.

Договір був укладений строком на 1 рік , в період з 01.07.2009 р. по 01.07.2010 р.

Страхова сума склала 43920 грн., яку ЗАТ «Український страховий дім» зобов'язалося виплатити в разі настання страхового випадку.

До страхового випадку відноситься: нещасний випадок, що стався зі страхувальником, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода, протиправні дії третіх осіб, крадіжка, інші дії.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 628 ЦК України зазначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що Страховий ризик -певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Відповідно до п. 1 даного Договору предметом і об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням предметом Страхування є Транспортний засіб, а саме легковий автомобіль марки ВАЗ 11183-110-30. 2008 року випуску, д.н.з. AH 3208BI.

Відповідно до пункту 2.1.1 даного Договору ризиками КАСКО є дорожньо-транспортна пригода, яке підпунктом 5.1.1 пункту 5 даного Договору визначається як пошкодження (знищення) застрахованого ТЗ та/чи його додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) та інші пошкодження цього ТЗ, які сталися під час його руху або пересування іншого ТЗ.

12.02.2010 р. приблизно в 00г. 15 хв. рухаючись по дорозі, повідомленням Новомихайлівка - Мар'їнка , у зв'язку з ожеледдю дорожнього полотна ОСОБА_2, який керував автомобілем позивачки не впоравшись з керуванням, виїхав за межі дороги, автомобіль кілька разів перекинувся, внаслідок чого відбулася повна деформація кузова.

Згідно постанови Мар»їнського районного суду Донецької області від 03 березня 2010 року ОСОБА_7 був визнаний винним за правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП та його піддано штрафу в розмірі 340 гривень.

З вказаної постанови суду вбачається, що 12 лютого 2010 року у 00.15 годині в с. Новомихайлівка ОСОБА_7 керуючи транспортним засобом марки ВАЗ-11183, держаний номерний знак НОМЕР_2 в темну пору доби не урахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням виїхав за межі проїзної частини де скоїв опрокидування, в результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

ОСОБА_7 до суду явився, вину свою визнав.

Постанова суду набула чинності.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набуло законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно наявного в матеріалах справи Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки ВАЗ-11183, д/н НОМЕР_2 вбачається, що вказаний транспортний засіб належить позивачці на праві власності.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 461 04 від 21.04.2010р. вартість заподіяної шкоди, в результаті ДТП складає , 40715,14 грн.

На підставі цього висновку можливо зробити висновок про повну загибель транспортного засобу.

Згідно п.10.7 Договору в разі повної конструктивної загибелі ТЗ Страховик проводить на власний розсуд виплату страхового відшкодування за одним із двох варіантів: 10.7.1 у розмірі страхової суми з вирахуванням встановленої франшизи та вартості залишків пошкодженого ТЗ. При цьому залишки ТЗ залишаються у Страхувальника.; 10.7.2. у розмірі ринкової вартості ТЗ з врахування встановленої франшизи та вартості залишків пошкодженого ТЗ. При цьому залишки ТЗ залишаються у Страхувальника.

Пунктом 10.8.1 Договору страхування передбачена безумовна франшиза в розмірі 8,0 % .

Відповідно до п. 17.2.3 у разі настання повної конструктивної загибелі або викрадення ТЗ виплата страхового відшкодування проводиться таким чином: частина страхового відшкодування в розмірі невиплаченої Страхувальником суми кредиту, відсотками за користування кредитом і штрафних санкцій, згідно Кредитного договору, але не більше страхової суми за цим Договором, перераховується на рахунок Вигодонабувача; залишок страхового відшкодування виплачується Страхувальнику.

Пунктом 2.8.1 цього Договору передбачено страхова сума за цим договором у сумі 43 920 гривень.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться Страховиком згідно з Договором страхування або законодавством на підставі заяви Страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається Страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається Страховиком.

Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у ст.26 Закону України „Про страхування та ст.991 ЦК. Інші підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування згідно з ч.2 ст.991 ЦК та ч.2 ст.26 Закону України „Про страхування можуть передбачатися лише у договорі, якщо це не суперечить закону.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 988 ЦК страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Страхова виплата за договором майнового страхування не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 988 ЦК страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові ) або іншій особі, визначеній у договору, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.990 ЦК України, ст. 25 Закону України «Про страхування» страхові виплати здійснюються страховиком на підставі заяви страхувальника і страхового акту, який складається страховиком.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування в передбачений договором термін.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, вішкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом, що створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 п.1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 2 п.1 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч1. ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно по п.8.1.1 Договору страхування в разі настання події, яка може у подальшому кваліфікуватися як страховий випадок, Страхувальник зобов'язаний негайно ( але не пізніше однієї години) з моменту, коли це стало відомо, здійснити дзвінок до ПрАТ «Український Страховий Дім» за телефоном 8044238-80-80, повідомивши про страхову подію. Забороняється здійснювати переміщення, транспортування транспортного засобу без згоди на те Страховика( представника Страховика); в протоколах або пояснювальних визнавати свою вину без попереднього погодження із Страховиком за винятком, коли наявність вини є очевидною. Невиконання даних умов Договору страхування дає право Страховику відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про страхування" у разі необхідності страховик може робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також може самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Відповідно до п. 7.З.З. Договору страхування Страховик має право самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Відповідно до п. 7.З.4. Договору страхування, Страховик має право відмовити у проведенні виплати страхового відшкодування ( страхової виплати), якщо для цього виникнуть підстави, передбачені Договором страхування і чинним законодавством України, зокрема Страховик має право повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування в разі невиконання умов п. 11.3.5 Договору страхування, якщо Страхувальник не виконав умови передбачені п.8.1.1 Договору страхування.

Відповідач в запереченнях посилається на те, що за результатами аналізу матеріалів справи, зокрема повідомлення про настання страхового випадку та самостійного з'ясування обставин події встановлено, що про настання зазначеної події шляхом звернення до контакт-центру Страховика позивач негайно ( у встановлений договором строк) не повідомила, що позбавило Страховика можливості встановлення причин, обставин пошкоджень застрахованого автомобіля безпосередньо на місті настання події та свідчить про невиконання Страхувальником умов п.8.1.1 Договору страхування.

Однак, у відповідності до вимог ст. 10 ЦПК України відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що не повідомлення позивача негайно ( у встановлений договором строк) про страховий випадок у зв»язку з чим позбавило Страховика можливості встановлення причин, обставин пошкоджень застрахованого автомобіля безпосередньо на місті настання події.

Крім того, судом встановлено, що пошкоджений автомобіль позивачки був забраний з місця ДТП з дозволу представника страховика та до теперішнього часу зберігається в тому ж вигляді, що і після ДТП.

До того ж, на місця ДТП прибули працівники ДАІ, які зафіксували дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов»язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку ( пункт 5 частини першої статті 989 ЦК, пункт 5 частини першої статті 991 ЦК ) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

При цьому суди також повинні мати на увазі, що порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, не є порушенням визначеного договором строку повідомлення про настання страхового випадку.

Оскільки, позивачка, як встановлено в судовому засіданні після ДТП відразу ж, за допомогою водія проїзжавшего транспортного засобу, були викликані працівники Мар'їнського ВДАІ, які на протязі приблизно однієї години, відповідним чином зафіксували дорожньо-транспортну пригоду, а також після проведення медичного огляду її чоловіка - ОСОБА_2 в Красногорівській районній лікарні , який керував автомобілем, який належить позивачці на предмет алкогольного і наркотичного сп'яніння, тільки як позивачка прийшла в себе, ( перебували в шоковому , розгубленому стані ), отримала технічну можливість ( телефон чоловіка був пошкоджений , при перевертанні загубилася аккамуляторна батарея), а її мобільний телефон вони змогли знайти на місці ДТП тільки після повернення з лікарні і тільки після цього вона змогла додзвонитися в м. Київ страховику на номер, який був зазначений у договорі зі спливом 2-3 години, що не спростовано самою позивачкою, то з урахуванням п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» , суд приходить до висновку, що позивачка з поважних причин не мала можливості негайно, а саме 1 години повідомити страховика.

Крім того, в порушення вимог ст. 10 ЦПК України відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу того, що таке порушення положень договору страхувальником, а саме п. 8.1.6 перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком.

Таким чином, суд вважає відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування незаконною, а вимоги позивачки в частині стягнення майнової шкоди обґрунтованими.

Згідно Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-09 № 0319 Дон від 01 липня 2009 року вигодонабувачем є ПАТ «Державний ощадний Банк України» Ленінське відділення № 6111.

Встановлено, що станом на 15.08.2013 року заборгованість позивачки перед банком по отриманому кредиту складає у загальній сумі 49 673,92 гривень, з яких: заборгованість по отриманому кредиту 36 436,36 гривень, заборгованість по несплаченим відсоткам 13 237,29 гривень.

Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ст.636 ЦК України договір страхування було укладено на користі третьої особи. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання.

Відповідно до п. 16.1 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-09 № 0319 Дон від 01 липня 2009 року Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне проведення виплати страхового відшкодування з його вини шляхом сплати отримувачу цього відшкодування пені в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше 1% від суми страхового відшкодування.

Встановлено, що страхова сума, яка встановлена Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-09 № 0319 Дон від 01 липня 2009 року склала 43 920 гривень, пунктом 10.8.1 Договору страхування передбачена безумовна франшиза в розмірі 8,0 %, таким чином сума страхового відшкодування складає 40 406,4 гривень ( 43 920 гн. 8% ( 3 513,6 грн. ) ).

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної заяви третьої особи з самостійними позовними вимогами публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до публічного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» в частині стягнення страхових виплат та з відповідача ПАТ «Український Страховий Дім» на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 40 406,40 гривень, відповідно, відмовивши позивачу ОСОБА_1 в стягненні вказаної суми з відповідача ПАТ «Український Страховий Дім».

Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника ( застрахованої особи ) до страховика про здійснення страхової виплати ( страхового відшкодування ).

Згідно до ч. 2 п. 1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені ).

В запереченнях на позов наданих відповідачем ПАТ «Український Страховий Дім» 09.08.2013 року за вих. № 110 відповідач посилався на вимоги п. 1. ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Отже, розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми пені, 3% річних та суми індексу інфляції, то суд приходить до висновку, що такі вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та підлягає стягненню 3% річних у сумі 5 711,51 гривень, інфляційні витрати у сумі 6 193,88 гривень та пеня у сумі 5 231,18 гривень, де загалом сума штрафних санкцій, яка складається з пені, 3% річних та суми індексу інфляції складає 17 136,57 гривень.

Тому, суд вважає, за необхідним, що сума штрафних санкцій у розмірі 17 136,57 гривень підлягає стягненню з відповідача ПАТ «Український Страховий Дім» частка, з яких на користь ПАТ «Державний ощадний банк України», як вигодонабувач у розмірі 9 267,52 гривень ( 49 673,92 - сума боргу за кредитним договором 40 406,40 гривень -страхове відшкодування ) та на користь позивача ОСОБА_1 у сумі 7 869,05 гривень.

Стосовно позовних вимог позивачки в частині стягнення моральної шкоди у сумі 20 000 гривень, то суд приходить до наступного.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» передбачено, що при вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням страховиком зобов»язань за договором страхування, суди повинні виходити з того, що правовідносини сторін за договором страхування є зобов»язальними. У випадку порушення зобов»язання моральна шкода може бути відшкодована лише тоді, коли це встановлено договором або законом ( стаття 611 ЦК ). Зокрема, можливість відшкодування моральної шкоди передбачена у відносинах у сфері обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ( статті 9, 22 Закону № 1961-IV ).

Тому, вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача морпальної шкоди є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Щодо вимог позивачки в частині стягнення з відповідача страхової компанії 3000 гривень оплату за надання правової допомоги, то такі вимоги підлягають задоволенню, так як понесення таких витрат документально підтверджено.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з ПАТ «Український Страховий Дім» на користь позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати при зверненні до суду у сумі 568,09 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 207, 258, 525, 526, 268, 610, 612, 625, 636, 979, 988, 990, 991, 1187, 1188, 1192 ЦК України, та керуючись ст. ст. 3, 5, 10, 11, 15, 60, ч. 3 ст. 61, ч. 1 ст. 84, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 20, 25, 26 Закону України «Про страхування», п.п. 19, 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», третя особа публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про стягнення страхових виплат за договором страхування, - задовольнити частково.

Стягнути з до публічного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на користь позивачки ОСОБА_1 суму штрафних санкцій у розмірі 7 869,05 гривень, витрати понесені на правову допомогу у розмірі 3 000 гривень та судовий збір у розмірі 568,09 гривень, а всього 11 437,14 гривень ( одинадцять тисяч чотириста тридцять сім гривень чотирнадцять копійок ).

В решті позовних вимог, - відмовити.

Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до публічного акціонерного товариства «Український Страховий Дім», третя особа ОСОБА_1 про стягнення страхових виплат, - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» страхове відшкодування у сумі 40 406,40 гривень та штрафні санкції у сумі 9 267,52 гривень, а всього 49 673,92 гривень ( сорок дев»ять тисяч шістсот сімдесят три гривні дев»яносто дві копійки ).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленному цим Кодексом.

Рішення надруковано в одному примірнику нарадчій кімнаті.

Суддя О.І. Орєхов