Рішення № 36576894, 08.01.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/1243/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/90/14

Головуючий у 1-й інстанції Щабельська І. В.

Доповідач Прядкіна О. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Прядкіної О.В.

Суддів: Бутенко С.Б., Панченка О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 28 жовтня 2013 року

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення на його користь з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 187012,75 грн. за кредитним договором, укладеного між сторонами 08 серпня 2008 року.

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 28 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» прострочену заборгованість за кредитом, відсотками та платою за користування кредитом станом на 08 серпня 2013 року в сумі 7745,89 грн. та пеню в сумі 7745,89 грн., а всього 15491,78 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в рахунок відшкодування судових витрат по справі 168,31 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення оскаржило Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», яке в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 08 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником якого стало ПАТ«Родовід Банк», та відповідачем (держателем) було укладено кредитний договір № Ск-195-000590/8-2008 згідно якого банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 6545,40 строком дії до 08 серпня 2010 року включно зі сплатою 7 % річних.

Відповідно до п.п. 4.1.24 та 4.1.25 вказаного договору, держатель зобов'язаний забезпечити повне погашення заборгованості за споживчим кредитом та, починаючи з наступного місяця після одержання кредиту, щомісячно, не пізніше останнього дня місяця, частково погашати суму заборгованості за споживчим кредитом та сплачувати Банку нараховані проценти за користування грошовими коштами споживчого кредиту та плату за обслуговування споживчого кредиту, згідно із встановленим Графіком, шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування чи переказу грошових коштів на кредитний рахунок Держателя.

Не виконавши умови договору, станом на 08 серпня 2013 року утворилась заборгованість по кредитному договору в розмірі 187012,75 грн. з якої сума простроченої заборгованості за кредитом 6258,45 грн., сума простроченої заборгованості за процентами 848,09 грн.;сума простроченої заборгованості плати за кредитом 639,35 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 139841,97 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту 19131,40 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості плати за кредитом 19377,95 грн.; сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту 717,84 грн.; сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту6 98,21 грн.; сума трьох процентів річних від суми простроченої плати по кредиту 99,49 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з тог, що банк, достовірно знаючи про порушення відповідачем умов кредитного договору, не приймав мір для стягнення заборгованості, що потягло нарахування пені в сумі 178 351,32 грн., яка більш ніж в 23 рази перевищує суму прямих збитків, а тому застосував норму ч.3 ст.551 ЦК України, зменшивши стягнення розміру пені до 7745,89 грн.

Що стосується вимог про стягнення 3% річних, то суд вважав їх подвійною відповідальністю за невиконання умов договору.

Проте погодитись з таким висновком районного суду колегія суддів не може.

Зменшуючи розмір пені до розміру прямих збитків, місцевий суд залишив поза увагою, що згідно ч. 2 п.1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), що впливає на розмір пені, який підлягає стягненню в межах строку спеціальної позовної давності.

ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не надав заяви для зменшення розміру неустойки.

Тому, з відповідача на користь банку підлягає стягненню 27 337,14 грн. пені, розрахунок якої визначається протягом року перед зверненням до суду з даним позовом, виходячи з наданого позивачем розрахунку (а.с.6-7).

Не були враховані також судом роз"яснення, надані в п. 18 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Таким чином, на користь банку слід також стягнути три відсотки річних від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі 915,54 грн. в якості відповідальності за порушення грошового зобов"язання, встановленого ст.625 ЦК України.

Підлягає також зміні розмір стягнутого з відповідача судового збору з 168,31грн. до 359,98 грн.

Рішення районного суду підлягає залишенню без змін в частині стягнення з заборгованості за кредитом та відсотків за його користування в сумі 7745,89грн.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим судом при ухваленні рішення допущене неправильне застосування норм матеріального права, а тому рішення суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ч.1 п.4,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" задовольнити частково.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 28 жовтня 2013 року в частині відмови у стягненні пені і трьох відсотків річних скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» пеню за невиконання зобов"язання в сумі 27 337грн.14коп., три відсотки річних 915,54 грн. та судовий збір 359 грн.98 коп.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 28 жовтня 2013 року в частині стягнення з заборгованості за кредитом та відсотків за його користування в сумі 7745,89грн. залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.О. Панченко