Ухвала суду № 36575838, 13.11.2013, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.11.2013 Справа № 1622/1207/2012 №2/554/1530/2013

554/11836/13-ц

2/554/4119/2013

2/1622/1423/2012

2-3682/10

2-8405/10

2-6657/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2013 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду :

головуючої судді Блажко І.О.

при секретарі - Іщенко С.С.

за участю представника позивача/ відповідача ОСОБА_1

відповідача/позивача - ОСОБА_2

представника відповідача/позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» до недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» до недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовом недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_8 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» про визнання договорів недійсними ,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді перебуває вищезазначена цивільна справа.

В судове засідання з'явився представник банка ОСОБА_1, котрий позови банку підтримав, у позовах кредиторів просив відмовити. Відповідач/позивач ОСОБА_2, представник відповідача/позивача позови банку не визнали, просили задовольнити їх позовну заяву. Інші учасники процесу до суду не з»явилися.

Представник банка ОСОБА_1 в судовому засіданні надав суду заяву про накладення арешту на майно згідно ст.1057-1 ЦК України, в якій прохав: визнаючи недійсними кредитні договори №014/6561/82/113584 від 21 жовтня 2008 року, №014/6561/82/84205 від 21 червня 2007 року та договори іпотеки №17384/6561/331605 від 21 жовтня 2008 року, укладеним із ОСОБА_8, №01969/6561/331605 від 21 червня 2007 року, укладеним із ФОП ОСОБА_9 накласти арешт на передане в іпотеку ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» нерухоме майно, а саме: житлову квартиру №121, що знаходиться за адресою м.Полтава, б-р Ю. Побєдоносцева, будинок 3, загальною площею 64,1 кв.м. Нерухомість належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом видане Четвертою Полтавською державною нотаріальною конторою 11 липня 2008 року, по реєстру №1-773, зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно КП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» 16 липня 2008 року, в реєстровій книзі №112 за реєстровим №15534, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого БТІ №19554197 від 16 липня 2008 року; житловий будинок з господарськими спорудами, розташований на землі держфонду за адресою: м.Полтава, вулиця Артема,44, який належить ФОП ОСОБА_2

ОСОБА_2 та його представник заперечували проти задоволення заяви.

Відповідно до ст.1057-1 ЦК України у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт. Арешт на майно підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов'язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно. Арешт на майно, накладений відповідно до частини другої цієї статті, підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом. Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.

Таким чином, ще до недавно визнання кредитного договору недійсним мало своїм наслідком лише двосторонню реституцію, передбачену ст.216 ЦК України, тобто, кожна зі сторін зобов'язана була повернути другій стороні у натурі все, що вони одержали один від одного, а в разі неможливості такого повернення, - відшкодувати його вартість.

Запроваджені зміни до Цивільного кодексу України передбачають право кредитодавця звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено : 1) причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справ, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.152 ЦПК України, позов забезпечується : 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановлення обов»язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов»язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; 6) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви, оскільки судом ще не прийнято рішення по суті та не визнано кредитний договір недійсним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.151, 152, 293 ЦПК України, ст.1057-1 ЦК України, суд ,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» про накладення арешту за ст.1057-1 ЦК України на майно по цивільній справі публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» до недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» до недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовом недієздатного ОСОБА_5 в інтересах якого діє ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» про визнання договорів недійсними відмовити.

Роз»яснити, що публічне акціонерне товариство «ОСОБА_4 Аваль» має право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_10