Рішення № 36573111, 08.01.2014, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5947/13-ц

№2-132/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

08 січня 2014 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Падалці А.В.,

за участю представника Зозулі К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ТОВ "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Вердикт Фінанс" звернулось в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет застави. Свої вимоги мотивує тим, що 05.07.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір № 11179245000. Відповідно до умов цього договору банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 34740 доларів США строком до 05.07.2014 року зі сплатою 13 % річних. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 05.07.2007 року був укладений договір застави. Відповідач надав в заставу автомобіль марки «Subaru», модель «Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, що належить йому на праві власності. 20.04.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11179245000 від 05.07.2007 року. 20.04.2012 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ "Вердикт Фінанс" було укладено договір факторингу № 05/12-КВ, відповідно до умов якого ТОВ «Кредекс Фінанс» відступив на користь ТОВ "Вердикт Фінанс" своє право вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11179245000 від 05.07.2007 року. Станом на 04.11.2013 року відповідачем через неналежне виконання умов договору прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитом та пені становить 398773 грн. 59 коп., з яких: заборгованість по основній сумі 201159 грн. 68 коп., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 102317 грн. 22 коп., нараховані відсотки 40959 грн. 51 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання 48292 грн. 42 коп., три проценти річних від простроченої суми 6034 грн. 76 коп. З врахуванням викладеного позивач просить суд ухвалити рішення, яким в рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля банком з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ, а також наданням ТОВ "Вердикт Фінанс" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, та витребувати в ОСОБА_2, та передати позивачу зазначений автомобіль, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день, час і місце слухання справи був повідомлений, що підтверджується телеграмою, яка є в матеріалах справи, заперечень щодо позову та клопотань про відкладення справи до суду не направив, тому суд вважає, за можливе розглянути даний спір у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 05.07.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір № 11179245000. Відповідно до умов цього договору банк надав ОСОБА_2, кредит в розмірі 34740 доларів США строком до 05.07.2014 року зі сплатою 13 % річних..

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, 05.07.2007 року був укладений договір застави. Відповідач надав в заставу автомобіль марки «Subaru», модель «Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, що належить йому на праві власності.

20.04.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/12, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11179245000 від 05.07.2007 року.

20.04.2012 року між ТОВ «Кредекс Фінанс» та ТОВ "Вердикт Фінанс" було укладено договір факторингу № 05/12-КВ, відповідно до умов якого ТОВ «Кредекс Фінанс» відступив на користь ТОВ "Вердикт Фінанс" своє право вимоги заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11179245000 від 05.07.2007 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді ОСОБА_2, умови кредитного договору не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір його сторонами укладено в письмовій формі, зазначено розмір та умови надання кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Сплата прострочених відсотків, пені та штрафів обумовлені договором і підлягають стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредиту та відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

ОСОБА_2, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Станом на 04.11.2013 року відповідачем через неналежне виконання умов договору прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитом та пені становить 398773 грн. 59 коп., з яких: заборгованість по основній сумі 201159 грн. 68 коп., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 102317 грн. 22 коп., нараховані відсотки на дату подачі позову 40959 грн. 51 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання 48292 грн. 42 коп., три проценти річних від простроченої суми 6034 грн. 76 коп.

Відповідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, 05.07.2007 року був укладений договір застави. Відповідач надав в заставу автомобіль марки «Subaru», модель «Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, що належить йому на праві власності.

Положеннями ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу» визначено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 цієї статті визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 7 ст. 20 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 26 цього закону обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Правомірними суд визнає і вимоги позивача про стягнення з відповідача суму сплаченого судового збору, оскільки вони підтверджені відповідною квитанцією.

Керуючись статтями 509, 526, 575, 625, 651, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 20, 27 Закону України «Про заставу», статтями 25, 26, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВ "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, задовольнити.

В рахунок погашення кредитної заборгованості в сумі 398773 грн. 59 коп. перед ТОВ "Вердикт Фінанс" за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11179245000 від 05.07.2007 року, звернути стягнення на предмет застави - автомобіль марки «Subaru», модель «Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Зазначити спосіб реалізації предмета застави - надати ТОВ "Вердикт Фінанс" право продажу третій особі-покупцю автомобіля марки «Subaru», модель «Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, шляхом укладання від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу предмету застави, в порядку, передбаченому ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Зобов'язати ОСОБА_2 передати ТОВ "Вердикт Фінанс" автомобіль марки «Subaru», модель «Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, комплект ключів від нього та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Вердикт Фінанс" судовий збір у розмірі 3670 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача або представника, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя