Рішення № 36572285, 27.12.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.12.2013

Справа №320/10043/13-ц

2/320/3583/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Калугіної І.О.,

при секретарі - Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за наступними підставами.

Відповідно до укладеного договору №б/н від 13.04.2011 року ОСОБА_1, 13.04.2011 року отримав кредит у розмірі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно умов укладеного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - відповідач зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, процентам за його використання, за перевищення платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У порушення вказаних вимог договору кредиту, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31.08.2013 року має заборгованість - 12659,92 гривень, яка складається з наступного: 7293,13 гривень - заборгованість за кредитом; 7293,13 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом; 2120,90 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1103,70 гривень - штраф (процентна складова).

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за договором №б/н від 13.04.2011 року у розмірі 23677,65 гривень, судовий збір у розмірі 236,78 гривень та суму за оголошення в газету про повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи в розмірі 300 гривень.

У судове засідання представник позивача не з'явився, але надіслав заяву з проханням слухати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення в газеті, заяви про слухання справи за його відсутності чи заперечень проти позову не надіслав, тому суд визнає неявку відповідача з неповажних причин, і вважає за можливе слухати справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи. Через неявку відповідача у судове засідання з невідомих причин, на підставі заяви позивача, у відповідності зі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заява позивача про слухання справи за їхньої відсутності та неявки відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з урахуванням встановлених обставин по справі.

13.04.2011 року між сторонами дійсно був укладений договір кредиту № б/н, який складається із заяви позичальника (а.с.8) та умов та правил надання банківських послуг (а.с.9-12), відповідно до умов якого ОСОБА_1 13.04.2011 року отримав кредит у розмірі 300 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно п. 6.5 умов укладеного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - відповідач зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевищення платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 8.6 кредитного договору у разі порушення строків платежу по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш чим на 120 днів, позичальник повинен сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Однак з матеріалів справи випливає, що у порушення вказаних вимог договору кредиту, відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував.

У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31.08.2013 року має заборгованість - 12659,92 гривень, яка складається з наступного: 7293,13 гривень - заборгованість за кредитом; 7293,13 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом; 2120,90 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1103,70 гривень - штраф (процентна складова) (а.с.5-6).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що у судовому засіданні було встановлено факт невиконання відповідачем зобов'язання за договором кредиту № б/н від 13.04.2011 року.

Разом з тим, вимоги позивача про стягнення з боржника штрафу у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову, що складає 1103,70 грн., як це передбачено п. 8.6 договору, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача 500 грн. фіксованого штрафу та 1103,70 грн. штрафу, нарахованого у відповідності з кредитним договором переконливо свідчать про безпідставне намагання застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.549 ЦК пеня і штраф як різновид неустойки обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.

Таким чином умова кредитного договору про подвійну відповідальність боржника, викладені у заявці, яка є складовою кредитного договору відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України являється нікчемною і не може застосовуватися до боржника.

За таких обставин сума боргу підлягає зменшенню на 1103,70 грн. - суму процентної складової штрафу з вищевикладених підстав.

Крім того, оскільки відповідачем зобов'язання за вказаним договором кредиту у добровільному порядку виконані не були, позивач був змушений звернутися з позовом до суду, через що ним були понесені судові витрати по сплаті судового збору, а також сплачену ним суму за оголошення в газету про повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи в розмірі 300 гривень.

Оскільки вказані витрати належним чином підтверджені позивачем наданими до матеріалів справи квитанціями, на підставі ст. 79 ЦПК України належать до судових витрат, тому у відповідності до ст. 88 ЦПК України, вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки у повному обсязі пропорційно розміру задоволеного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 549-551, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 79, 88, 212, 215, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який проживав по АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) суму заборгованості за договором № б/н від 13.04.2011 року у розмірі 22 573 /двадцять дві тисячі п'ятсот сімдесят три/ гривні 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, який проживав по АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 64993919400001, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судовий збір у сумі 225 /двісті двадцять п'ять/ гривень 74 копійки, суму за оголошення в газету про повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи в розмірі 300 /триста/ гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С У Д Д Я :