Рішення № 36571605, 09.12.2013, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/505/13-ц

Провадження № 2/321/211/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2013 рік

у складі: головуючого судді:- Ворожбянова А.М.

при секретарі:- Бородіної І.В.

за участю представника позивача,- ОСОБА_3

представника відповідача ,- Коломоєць С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні залу суду смт. Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ТОВ Агрофірма «Бурчак» про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки ,-

ВСТАНОВИВ:

До Михайлівського районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_5 до ТОВ Агрофірма «Бурчак» про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує наступним.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП № 173870, зареєстрованого 20.06.2006 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю у Михайлівському районному відділі Запорізької обласної філії центру державного земельного кадастру України під № 010627300276, у нього у власності є земельна ділянка площею 2,3595га, яка виділена в натурі (на місцевості) на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

До отримання державного акту на право власності на земельну ділянку нею користувався спочатку КСП «Червоний фронт», а потій його правонаступник - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак», про що був укладений відповідний договір оренди ще на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай). Після отримання державного акту, Відповідач продовжив користуватися його землею без укладання договору оренди землі.

В теперішній час він має намір самостійно обробляти свою землю, та мати стосунки з відповідачем щодо використання його земельної ділянки не бажає.

На його усне прохання до відповідача повернути належну йому земельну ділянку, останній відмив та повідомив, що між ним та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки від 12.03.2007 року на підставі державного акту ЗП № 173870, зареєстрований 09.10.2007 року у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 040727300423. На підтвердження йому був наданий один екземпляр Договору.

Вважає вказаний договір недійсним з наступних підстав.

В Договорі відсутні деякі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України № 161-ХІV «Про оренду землі» від 06.10.1998 року

Так, відповідно до вимог ст. 15 Закону, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

В розділі Договору під назвою «Предмет договору» не вказаний кадастровийномер земельної ділянки, як це передбачає Закон, а кадастровий номер вказаний лише в додатках до Договору (актах визначення меж та приймання-передачі земельної ділянки);

В Договорі взагалі не передбачено умови збереження стану об'єкту оренди;

Договором передбачено ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкту оренди чи його частини, однак не визначено, хто саме його несе.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону, передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі, а це, відповідно до п. 20 Договору, здійснюється у тижневий строк після його державної реєстрації. Відповідно до акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору, земельна ділянка на вимогу Відповідача була йому передана 12.03.2007 року, в той час, коли реєстрація проведена 09.10.2007 року. Отже, має місце прямо порушення з боку Відповідача вимог ст. 17 Закону.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 18 Закону, яка діяла на дату реєстрації Договору, договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації, що і було зроблено у даному випадку, виникла потреба у визнанні його недійсним.

Просив суд визнати договір оренди землі від 12.03.2007 року, укладений між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» (код ЄДРПОУ 34378170) та зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 040727300423 - недійсним. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» повернути йому земельну ділянку площею 2,3595га відповідно до державного акту ЗП № 173870, розташовану на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області. Стягнути з відповідача всі понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 наполягав на задоволенні позовних вимог. Просив визнати договір оренди землі недійсним з наступних підстав.

В розділі Договору під назвою «Предмет договору» не вказаний кадастровийномер земельної ділянки, як це передбачає Закон, а кадастровий номер вказаний лише в додатках до Договору (актах визначення меж та приймання-передачі земельної ділянки);

В Договорі взагалі не передбачено умови збереження стану об'єкту оренди;

Договором передбачено ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкту оренди чи його частини, однак не визначено, хто саме його несе.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону, передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі, а це, відповідно до п. 20 Договору, здійснюється у тижневий строк після його державної реєстрації. Відповідно до акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору, земельна ділянка на вимогу Відповідача була передана ОСОБА_5 12.03.2007 року, в той час, коли реєстрація проведена 09.10.2007 року. Отже, має місце прямо порушення з боку Відповідача вимог ст. 17 Закону.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 18 Закону, яка діяла на дату реєстрації Договору, договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації, що і було зроблено у даному випадку, виникла потреба у визнанні його недійсним.

Пояснив, що крім вказаних підстав визнання договору оренди землі від 12.03.2007 року, підставою його недійсності є також те, що ОСОБА_5 не підписував зазначений договір. Підпис в договір не належить не йому. Просив суд задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_5 в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача Коломоєць С.В. заперечував проти задоволення позовних вимог позивача. Пояснив суду, що підстав, для задоволення позовних вимог позивача - немає. Всупереч посилання позивача на те, що в договорі не передбачено умови збереження стану об'єкту оренди, в п.17 Договору, вказано, що « Умовами збереження стану об'єкту оренди є дотримання вимог протиерозійної організації території». Крім того, у відповідності до Закону України «Про оренду землі» в редакції 01.01.2007 року діючий в період укладання та реєстрації договору оренди землі кадастровий номер не передбачався як істотна умова договору. Також, у відповідності до ст. 17 ЗУ «Про оренду землі» передбачає, що «Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актами приймання - передачі». Крім того, як зазначив сам позивач, рішенням апеляційного суду Запорізької області від 30.10.2012 року відмовлено ОСОБА_5 у визнанні договорі оренди землі недійсними. За вказаних обставин, провив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, представника відповідача, ознайомившись з доказами по цивільній справі, вивчивши матеріали позовної заяви, а саме: договором оренди землі від 12.03.2007 року, державним актом на право власності на земельну ділянку, актом визначення в натурі меж земельної ділянки, висновок експерта науково - дослідного експертно - криміналістичного центру, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

В розділі Договору під назвою «Предмет договору» не вказаний кадастровий номер земельної ділянки, як це передбачає Закон, а кадастровий номер вказаний лише в додатках до Договору (актах визначення меж та приймання-передачі земельної ділянки);

В Договорі взагалі не передбачено умови збереження стану об'єкту оренди;

Договором передбачено ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкту оренди чи його частини, однак не визначено, хто саме його несе.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону, передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі, а це, відповідно до п. 20 Договору, здійснюється у тижневий строк після його державної реєстрації. Відповідно до акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору, земельна ділянка на вимогу Відповідача була йому передана 12.03.2007 року, в той час, коли реєстрація проведена 09.10.2007 року. Отже, має місце прямо порушення з боку Відповідача вимог ст. 17 Закону.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України будь-який договір є правочином. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

У даному випадку, Договори є двостороннім правочином.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Крім того, у відповідності до висновку експертизи від 21 жовтня 2013 року, Д/№ 207, зазначено, що підписи в договорі оренди землі від 12.03.2007 року виконанні не ОСОБА_5, а іншою особою.

Відповідно до ст. 203 п. 3 ЦК України - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України вказується, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Оскільки, такої домовленості між позивачем ОСОБА_5 та ТОВ «Агрофірмою «Бурчак» не було, свого підпису в договорі оренди землі ОСОБА_5 не вчиняв, відповідно до положень ст.ст. 203 п.3, 215 п. 1 та п.3 ЦК України, - цей договір оренди землі є недійсним, з усіма правовими наслідками недійсності правочинну.

За вказаних обставин, і всі істотні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Вимога позивача по сплаті судових витрат також підлягають до задоволення, у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

Судові витрати складаються з сплаченого судового збору в розмірі судового збору 344 грн. 10 коп., проведенню судово - почеркознавчої експертизи в розмірі 900 грн. 48 коп., а всього 1244 грн. 58 коп., які підлягають до сплати відповідачем на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 57, 88, 208, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 202, 203, 215, 216 ЦПК України, ст. 15, 18 ЗУ «Про оренду землі», суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5 до ТОВ Агрофірма «Бурчак» про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки - задовольнити.

Визнати договір оренди землі від 12.03.2007 року, укладений між

ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак» (код ЄДРПОУ 34378170) та зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 040727300423 - недійсним.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма

«Бурчак» повернути ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,3595га відповідно до державного акту ЗП № 173870, розташовану на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

Стягнути з ТОВ Агрофірма «Бурчак» на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 1244 ( одну тисячу двісті сорок чотири) грн. 58 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.М. Ворожбянов