Вирок № 36571043, 11.12.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15714/13-к

1-кп/357/741/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2013 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий - суддя Бобкова Н. В. ,

при секретарі - Тарасенко А. В.,

за участю прокурора - Мельника Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засідання кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за 12013100030005394 від 27.08.2013 року стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м. Біла Церква Київської області, українця, гр. України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4, приватного підприємця, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2013 р. близько 09 год. водій ОСОБА_1, керуючи технічно-справним автомобілем «ЗАЗ TF 698K» д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись по вул. О. Гончара м. Біла Церква від буд. №11 в напрямку дитячого садочка №16 «Пролісок», в районі розташування будинку № 11 порушив Правил дорожнього руху України: п.2.3(б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.10.1: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п.10.9: «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб», тобто водій ОСОБА_1 під час руху керованого ним автомобіля «ЗАЗ TF 698K» д.н.з. НОМЕР_2 заднім ходом був неуважним до дорожньої обстановки, не звернувся за допомогою до інших осіб та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка звичайною ходою йшла позаду вказаного автомобіля, рухаючись з права на ліво відносно напрямку його руху.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримала тілесні пошкодження: відкритий перелом лівої великої гомілкової кістки у верхній третині діафізу; відкритий перелом лівої малої гомілкової кістки у верхній третині.

Описані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3(б), 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із скоєною дорожньо -транспортною пригодою та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованих йому дій визнав повністю і ствердив обставини, зазначені в обвинуваченні. Вказав при цьому, що дійсно 27 серпня 2013 р. близько 09 год. керував технічно-справним автомобілем «ЗАЗ TF 698K» д.н.з. НОМЕР_2 та рухався по вул. О.Гончара м. Біла Церква. Біля буд. №11 під час руху керованого ним автомобіля заднім ходом був неуважним до дорожньої обстановки, не звернувся за допомогою до інших осіб та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка йшла позаду вказаного автомобіля, рухаючись з права на ліво відносно напрямку його руху.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, зазначені в обвинуваченні.

У скоєному чистосердечно розкоюється, просить суворо не карати і не позбавляти волі. Зазначив, що матеріальні збитки потерпілій повністю відшкодував.

Визнаючи себе повністю винним у скоєнні вищевказаних дій, ОСОБА_1 просив суд в силу ст.349 КПК України не досліджувати докази по справі, встановлені досудовим слідством і суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи так як вони не оспорюються, при цьому права обвинуваченому детально роз'яснені.

Таким чином суд вважає, що вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій доведено у повному обсязі і його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілій ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу винного, обставини справи.

ОСОБА_1 раніше не судимий і вперше притягується до кримінальної відповідальності, у скоєному чистосердечно розкаюється, збитки потерпілій повністю відшкодував - наведені обставини суд розцінює як пом'якшуючі відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

Враховуючи всі наведені вище обставини, суд вважає що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

Потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов не заявлявся.

Речові докази та судові витрати у провадженні відсутні.

Заявлений прокурором позов про відшкодування витрат, понесених Білоцерківською міською лікарнею № 2 на лікування потерпілої в сумі 12657 грн. 51 коп. в дохід Білоцерківського місцевого бюджету на рахунок № 31419544700002 в Білоцерківському управлінні Державної казначейської служби Київської області, МФО 821018, ЄДРПОУ 38009832, код - 24060300 (інші доходи), підлягає задоволенню і відшкодуванню з обвинуваченого в повному обсязі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України і призначити покарання у виді 4(чотири) роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами..

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2(два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи та проживання.

Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 покласти на Білоцерківський ВВС за місцем її проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Білоцерківського місцевого бюджету витрати на лікування потерпілої в сумі 12657 (дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 51 коп.

Вирок може бути оскаржений всіма учасниками процесу до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Суддя: Н. В. Бобкова