Рішення № 36570179, 06.01.2013, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1265/13-ц

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06.01.2013

30 грудня 2013 року Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого- судді Грека М.М.

при секретарі- Кащук Л.С.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Ружинської центральної районної лікарні - Зозулі М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ружині справу за позовом

ОСОБА_1

До

Ружинської центральної районної лікарні

Про відшкодування витрат на відрядження та компенсації за несвоєчасно виплачені розрахункові.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що працював в Ружинській центральній лікарні фельдшером швидкої допомоги до 31 грудня 2012 року. На підставі наказу № 134 від 31 грудня 2012 року в зв'язку з змінами в штатному розписі Ружинської ЦРЛ звільнено ОСОБА_1 з посади фельдшера швидкої допомоги на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з переведенням за його згодою КП « Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф « Житомирської обласної ради. А тому позивач просить позовні вимоги задовільнити частково стягнути компенсацію за несвоєчасну виплату розрахункових та відшкодувати витрати на відрядження і виплатити компенсацію за несвоєчасно виплачені витрати на відрядження. Позивач відмовився від частини позовних вимог про стягнення витрат за житло.

Представник відповідача Ружинської ЦРЛ в судове засідання зявився позовні вимоги не визнав пояснивши, що позивач вимагає відшкодувати витрати за відрядження в якому перебував з 23.05.2011 року по 24.06.2011 року згідно наказу по ЦРЛ № 39 від 20.05.2011р., але згідно ст. 48 Бюджетного Кодексу України, а саме «Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

В 2011 році по кошторису Ружинської ЦРЛ не було передбачено виплат по КЕКВ 1140 «Видатки на відрядження», тому виплати на відрядження не проводились.

Адміністрація Ружинської ЦРЛ зверталася до Ружинської РДА з відповідним клопотанням, але отримали відмову і відповідно розрахунок не проведений по причині відсутності коштів.

Щодо компенсації за несвоєчасну виплату розрахункових, то позивач в своїй заяві від 26.12.2012 року просить звільнити з посади фельдшера в зв'язку з переведенням в іншу установу, що і було зроблено.

Звільнення за переведенням в іншу установу передбачено ст. 36 КЗпП. Звільнення за такою підставою дає працівникові можливість зберегти право на невикоритсану відпустку й отримати відпусткові за новим місцем роботи (ст. 81 КЗ пП, ст. 24 Закону від 15.11.1996р. № 504/96-ВР «Про відпустки» далі Закон № 504).

По Ружинській ЦРЛ виданий відповідний наказ-№ 134 від 31.12.2012 року п.2.8

і позивач ознайомлении з ним під особистий підпис.

В зв'язку з переведенням позивача в іншу установу в КУ « Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф « адресату направлено лист про невикористанні відпустки, але позивачем написана заява від 20.02.2013 року про проведення розрахунків за частково невикористану відпустку, що ЦРЛ було зроблено 20.02.2013 року, тобто проведений повний розрахунок з позивачем.

А, тому представник відповідача Ружинської ЦРЛ просить в задоволенні позовних вимог про відшкодування витрат на відрядження та компенсації за несвоєчасно виплачені розрахункові відмовити повністю.

Суд, допитавши позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку що позов ОСОБА_1 до Ружинської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на відрядження та компенсації за несвоєчасно виплачені розрахункові підлягає частковому задоволенню.

ОСОБА_1 працював в Ружинській центральній районній лікарні фельдшером швидкої допомоги. На підставі наказу головного лікаря Ружинської ЦРЛ № 39 від 20.05.2011 року позивача було направлено у відрядження м. Житомир на курси підвищення кваліфікації з 23.05.2011 року по 24.06.2011 року. ( копія наказу додається, копія свідоцтва за № 1133 видане ОСОБА_1 додається ) усього 33 дні.

Розмір заборгованості про використання коштів на відрядження або підзвіт склав 990 грн., із розрахунку: 33днів * 30 гривен. Розмір оплати добових визначається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 663 від 23.04.1999 року « про норми відшкодування витрат на відрядження в межах та за кордон « зі змінами.

Відповідно до ч.2 ст.121 КЗпП України, працівникам, які направляютьсяу відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Позивач на підставі ч.1 ст.121 КЗпП України має право на відшкодування витрат на отримання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями, тому суд вважає за необхідне стягнути з Ружинської центральної районної лікарні на користь позивача витрати на відрядження в сумі 990 грн.

Також позивач ОСОБА_1 просить стягнути з Ружинської ЦРЛ компенсацію за несвоєчасну виплату розрахункових, заробітна плата за 2012 рік склала 35192, 57 грн., з відрахуванням 28478,87 грн. : 385 = 78,02 грн., тобто ( 78,02 * 53 дні = 4135,06 грн. підлягає до

сплати компенсації за несвоєчасну виплату розрахункових.

Оскільки розрахунок за несвоєчасну виплату розрахункових позивачу не був виданий у день його звільнення з вини відповідача, то останній відповідно до ст. 117 КЗпП України зобов'язаний виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто за період з 31.12.2012 року по 11.02. 2013 року.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його сердній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайоного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь- яким строком.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 року положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положенням ст. ст. 116, 117, 237 цього кодексу, що для звернення працівник до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

А, тому як вбачається з цивільної справи, що позивачем ОСОБА_1 подано позов до Ружинської ЦРЛ « Про відшкодування витрат на відрядження та компенсації за несвоєчасно виплачені розрахункові « 09.08.2013 року, а позивач ОСОБА_1 розрахований з Ружинської ЦРЛ 31.12.2012 року, тобто термін подання позовної заяви складає 3 місяці.

Тому, суд застосовує рішення Конституційного суду України від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 року яке є остаточним, та обов'язковим до виконання на території України.

Суд, також відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо виплати компенсації за несвоєчасно виплачені витрати на відрядження в сумі 17440 грн.

Позивач при поданні позову відповідно до Закону України « Про судовий збір « звільнений від сплати судового збору, а тому з відповідача Ружинської ЦРЛ на користь держави необхідно стягнути судовий збір згідно ст. 4 Закону України « Про судовий збір», що становить 229. 40 грн.

А, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Ружинської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на відрядження та компенсації за несвоєчасно виплачені розрахункові підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 116, 117, 121, 233 КЗпП України, пунктів 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02. 1995 року № 100, рішенням Коституційного суду України від 22.02. 2012 року № 4-рп/2012 року, ст. ст. 5-15, 88, 21-215 ЦПК України, Постановою Кабінету Міністрів України № 6663 від 23.04.1999 року « про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордоном» зі змінами, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовільнити частково.

Стягнути з Ружинської центральної районної лікарні Житомирської області, ідентифікаційний код 01991932 на користь ОСОБА_1 жителя АДРЕСА_1 витрати на відрядження в сумі 990 грн. ( дев'ятсот дев'яносто гривень ).

Стягнути з Комунальної установи « Центральна районна лікарня « Ружинського району, Житомирської області, ідентифікаційний код 01991932 в дохід держави судовий збір в сумі 229. 40 грн. ( двісті двадцять девять гривень 40 коп. )

В решті позовних вимог відмовити.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитися 06. 01.2014 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя М. М. Грек.