Ухвала суду № 36569909, 26.12.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1891/13-ц Провадження № 22-ц/772/3252/2013Головуючий в суді першої інстанції:Кашпрук Г.М.Категорія: 5Доповідач: Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Копаничук С.Г.

Суддів: Стеблюк Л.П., Нікушина В.П.

при секретарі: Іщук О.В.

за участю позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про виділення в натурі частки будинковолодіння, встановлення порядку користування земельною ділянкою та стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду від 10 вересня 2013 року

В с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про виділення в натурі частини будинку, встановлення порядку користування земельною ділянкою та стягнення грошової компенсації вартості частки в спільному майні по АДРЕСА_1, зазначаючи те ,що вони є в рівних частках співвласниками зазначеного будинковолодіння , котре на час оформлення ними права власності в порядку спадкування складалось за даними технічного паспорту на 25.07.2001 року з житлового будинку, позначеному на плані літерою «А», площею 77,4 кв. м., а саме: коридору 1-1,площею 4,8 кв. м., кімнати 1-2, площею 10,9 кв. м., кімнати 1-3, площею 18,0 кв. м., кімнати 1-4, площею 11,4 кв. м., кімнати 1-5, площею 10,7 кв. м., кухні 1-6 площею 9,2 кв. м., веранди, площею 6,6 кв. м., котельної 1-7,площею 3,4 кв. м., ванни 1-8 ,площею 2,4 кв. м., сараю «Б» ,навісу «б», вбиральні «В», сараю «Г», огорожі. На 2012 рік будинковолодіння складається з житлового будинку, позначеному на плані літерою «А», площею 70,7 кв. м., а саме: коридору 1-1,площею 4,8 кв. м., кімнати 1-2, площею 7,7 кв. м., кімнати 1-3, площею 18,0 кв. м., кімнати 1-4, площею 11,4 кв. м., кімнати 1-5, площею 10,7 кв. м., кухні 1-6 площею 9,2 кв. м., котельні-3,4 кв. м. ,ванної площею 2,4 кв. м. коридору 1-9, площею 3,1 кв .м. ,прибудови "а","а2" погребу "п/а3" ,прибудови "а3" ,убиральні "В" сараїв "Г", "Д", погрібу "п/Д" фундаменту "Ф ",огорожі .

В ході розгляді справи позивач уточнив позовні вимоги просив, виділити йому в натурі ? частку будинку згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №1357 від 09.07.2013 року, а саме: частину житлового будинку «А» площею 30,0 м?, що складається з кімнати 1-3, площею 18,0 м?, кімнати 1-4, площею 11,4 м?, частини коридору 1-9 площею 0,6 м?, вбиральню «В», сарай «Г», ? огорожі, стягнувши на його користь грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки. Встановити порядок користування земельною ділянкою по першому варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №1357 від 09.07.2013 року, виділити частину земельної ділянки в розмірі 314,0 м?.

Рішенням Вінницького міського суду від 10.09.2013 року виділено ОСОБА_2 у власність в натурі частину будинковолодіння АДРЕСА_1, а саме: кімнату 1-3, площею 18,0 кв.м., кімнату 1-4, площею 11,4 кв.м., частину коридору 1-9, площею 0,6 кв.м., вбиральню, позначену літ. «В», сараю «Г», ? огорожі. Залишено у власності ОСОБА_4 частину будинковолодіння АДРЕСА_1, що складається з кімнати 1-2, площею 7,7 кв.м., кімнати 1-5, площею 10,7 кв.м., частину коридору 1-9, площею 2,6 кв.м., прибудову «а», площею 14,0 кв.м., прибудову «а2», площею 5,8 кв.м., погріб «п/а3», а також ? часини огорожі. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості частки у спільному майні за відхилення від ідеальної частки в розмірі 20097,00 грн. Встановлено порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 629 кв.м., яка розташована у АДРЕСА_1, виділено ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 314 кв.м., яка позначена рожевим кольором на Додатку №2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи №1375 від 09.07.2013 року ТОВ «Подільський центр судових експертиз. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати через порушення норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення ,яким в задоволенні позову відмовити. Зазначила, що суд не врахував, що добудова до житлового будинку не є об'єктом права спільної власності і жодним чином не впливає на розмір часток , а є об'єктом права власності того співвласника, який її зробив; не застосував ст.357 ЦК України і помилково вважав, що добудови є предметом даного спору. Тому вважає, що добудови здійсненні нею не можуть впливати на вартість будинку, оскільки сторони успадкували в 2007 році будинок вартістю 3182,00 грн., яка і повинна судом братись до уваги при визначені розміру компенсації.

Заперечуючи проти скарги ОСОБА_2 вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а доводи скарги безпідставними.

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги ,колегія суддів вважає ,що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ч. 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ст. 364 ЦК України кожен з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу у натурі частки майна.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» №7 від 04.10.1991 року (далі - Постанова ПВСУ №7), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійними виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

З п. 11 даної Постанови вбачається, що одночасно з розв'язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями, суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ч.4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Судом встановлено, що згідно рішення виконкому Вінницької міської Ради депутатів трудящих №15/633 від 29.06.1965 року, під будівництво житлового будинку батькові сторін - ОСОБА_6 було відведено земельну ділянку, розміром 500 кв. м. АДРЕСА_1. Рішенням виконкому Вінницької міської Ради народних депутатів №346 від 12.10.1989 року, за домоволодінням ОСОБА_6 в тимчасове користування закріплено земельну ділянку, площею 138 кв.. З свідоцтва про право на спадщину за законом №1-1142 від 30.07.2007 року вбачається ,що ? частку будинковолодіння АДРЕСА_1 успадкував позивач ОСОБА_2, іншу ? частку вказаного спадкового майна успадкувала ОСОБА_4 (а.с.6). Висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1375 від 09.07.2013 року визначив варіант поділу будинковолодіння ОСОБА_2 в натурі, згідно якого першому співвласнику пропонується виділити частину житлового будинку «А» площею 30,0 кв. м., що складається з кімнати 1-3 площею 18,0 кв.м., кімнати 1-4 площею 11,4 кв. м., частини коридору 1-9 площею 0,6 кв .м., вбиральні «В», сараю «Г», ? огорожі; другому співвласнику пропонується виділити частину житлового будинку «А» площею 20,0 кв. м., що складається з кімнати 1-2 площею 7,7 кв. м., кімнати 1-5 площею 10,7 кв. м., частини коридору 1-9 площею 2,6 кв. м., прибудови «а», площею 14,0 кв. м., коридору 1-1 пл. 4,8 кв. м., кухні 1-6 пл. 9,2 кв. м., прибудови «а2», площею 5,8 кв .м, котельні 1-7 пл. 3,4 кв. м., ванни 1-8 площею 2,4 кв. м., погреба «п/а3», ? огорожі; стягнути з другого співвласника грошову компенсацію в розмірі 20097,00 грн. на користь першого співвласника. Для поділу спірного будинку першому співвласнику необхідно звести цегляну перегородку в коридорі 1-9 та влаштувати дверний отвір до кімнати 1-4, для цього співвласник понесе витрати в розмірі 3 325,40 грн. Також даним висновком експерта надано можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Постановляючи рішення про виділ в натурі частки будинку суд виходив з того, що ОСОБА_2 являється власником ? частини вказаного будинку, поділ останнього між сторонами необхідно провести згідно варіанту розподілу, наданого висновком судової будівельно-технічної експертизи №1375 від 09.07.2013 року, в якому самочинно збудовані відповідачкою прибудови при поділі не враховані. Щодо порядку користування земельною ділянкою, то суд обґрунтовано обрав варіант, згідно якого всі самочинно збудовані ОСОБА_4 споруди залишаються на частині земельної ділянки, що їй виділяється.

Суд вірно встановив обставини по справі ,належним чином перевірив їх доказами ,які оцінив відповідно до ст.212 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та правові норми ,що їх регулюють та дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи скарги ОСОБА_4 про те, що суд безпідставно поділив спадковий житловий будинок між співвласниками з врахуванням пізніше здійснених нею добудов, не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для розгляду справи щодо яких у сторін та інших осіб є спір.

Суд провів поділ вказаного будинку в натурі виходячи з наданих сторонами доказів. Зокрема, суд виходив з наданого позивачем висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1375 від 09.07.2013 року, котра запропонувала єдиний варіант такого поділу. Даний варіант не включає в поділ самочинно збудовані відповідачкою будівлі - прибудову літ. «а3», сарай літ.«Д», погріб з шиєю літ. «п/Д», фундамент літ.«Ф» (а.с.109).

Тому доводи скарги щодо вказаного є необґрунтованими.

Крім того, за цим варіантом поділу суд виділив ОСОБА_4 ті приміщення спадкового будинку, якими, як визнала відповідачка, вона тривалий час фактично користується та в яких вона здійснювала ремонт.

Доводи скарги про те, що суд при розділі не врахував вартості проведених ОСОБА_4 у частині спадкового будинку ремонтно-будівельних робіт, не заслуговують на увагу, оскільки колегія суддів вважає, що відповідачка належних і допустимих доказів вартості цих робіт не надала.

Так, відповідно ч.1 ст.58, ч.2 ст.52 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зі змісту п.18 Постанови ПВСУ №7 вбачається, що з метою забезпечення правильного розгляду спору про виділ частки будинку в натурі, суд зобов'язаний за клопотанням сторони витребувати висновок технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі.

Відповідно ч.2 ст.86 ЦПК України якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

За клопотанням позивача для визначення варіантів розподілу спірного будинку по даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу. На підтвердження своїх заперечень проти позову ОСОБА_4 на вирішення експерта поставила питання про визначення дійсної вартості здійснених нею поліпшень. Враховуючи викладене, ухвалою суду було призначено експертизу, оплату її було покладено на обох сторін в рівних частинах.

Проте відповідачка свою частину оплати не здійснила, в зв'язку з чим експерт дав відповіді лише на питання поставлені позивачем.

Таким чином, ОСОБА_4 своєю бездіяльністю позбавила себе можливості належними та допустимими доказами довести вартість здійснених нею у спадковому будинку ремонтно-будівельних робіт, а суд - їх оцінити та врахувати під час ухвалення рішення.

Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, постановлене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України ,-

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду від 10 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: