Рішення № 36569220, 23.12.2013, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/6212/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року

Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого судді Загуменнової Н.М.

з участю секретарів Райвахівської Л.В., Мишко В.В.

розглянувши в м. Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою.

в с т а н о в и в :

Позивач, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2 , звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою, посилаючись на те, що 29 серпня 2008 року ОСОБА_3 під розписку позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 500 доларів США. 12 вересня 2008 року відповідач додатково позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 500 доларів США. При цьому всі вказані кошти відповідач зобов"язувався повернути за першою вимогою позивача. 01.04.2013 року позивач пред"явив відповідачу вимогу про повернення грошей, однак відповідач ухиляється від повернення грошей. Через це представник позивача просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 55 951 грн. , проценти за користування позикою в розмірі 24 746 грн. 82 коп., а також понесені судові витрати в сумі 806 грн. 98 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що між ним та позивачем ніколи не укладався договір позики і грошей у позивача в борг він ніколи не брав. Вимоги про повернення ним боргу від ОСОБА_1, в тому числі і 01.04.2013 року не надходило. Розписка від 29.08.2008 року, надана позивачем, не містить вказівки на позикодавця, а розписка від 12.09.2008 року не містить вказівки на те, що грошові кошти отримані як позика та не містить відомостей про те, від кого він отримував грошові кошти. Пояснив, що він з травня місяця 2008 року представляв за довіреністю інтереси позивача та членів його сім"ї, а також інтереси підприємства, керівником якого є позивач по справі. Діючи за дорученням, він вчиняв в інтересах позивача дії, в тому числі і отримував в інтересах позивача грошові кошти від інших осіб. Просив позивачу в позові відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи в їх сукупності та давши їм оцінку, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений в будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно вимог ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України визначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином, згідно вимог ч. 2 ст. 1047 ЦК України, розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей, є лише борговим документом, що підтверджує укладання договору позики.

Судом встановлено, що відповідач 29.08.2008 року отримав на умовах договору позики 3 500 доларів США. ( розписка а.с. 27). Однак, відомостей про особу позичальника розписка не містить.

Судом також встановлено, що 12.09.2008 року ОСОБА_3 отримав 3 500 доларів США.( розписка а.с. 28).

Однак, у представленій позивачем розписці, відсутні відомості про те, що вказані кошти відповідачем були отримані як позика. Також вказана розписка не містить відомостей про те, від кого відповідачем були отримані вказані грошові кошти.

Відповідач в суді категорично заперечував той факт, що між ним та позивачем будь - коли укладався договір позики, а також заперечував факт вимоги позивачем повернення боргу, зокрема і 01.04.2013 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Представник позивача ОСОБА_2 договору ( договорів) позики, укладеного між позивачем та відповідачем суду не надав, вимог про визнання договору позики таким, що відбувся, в суді не заявляв. Також не надав будь - яких доказів того, що позичальником за розпискою від 29.08.2008 року є ОСОБА_1 Представником позивача також не надано доказів того, що за розпискою від 12.09.2008 року відповідач отримав кошти саме в борг і саме у позивача, а також доказів того, що позивач вимогу про повернення боргу за двома розписками висунув відповідачу саме 01.04.2013 року. Надана представником позивача деталізація по локальним і роумінговим дзвінкам підтверджує лише факт здійснення телефонного дзвінка позивачем на мобільний телефон відповідача, однак не містить інформації про суть телефонної розмови, а отже будь - яким чином не підтверджує висунення вимоги про повернення боргу.

Таким чином, в суді не здобуто доказів того, що саме між сторонами по справі був укладений договір позики, позикодавцем за розпискою від 29.08.2013 року є позивач, що 12.09.2008 року відповідач отримав грошові кошти саме за договором позики та від позивача, що останній вимогу про повернення боргу висунув відповідачу саме 01.04.2013 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.209, 213 - 218 ЦПК України, ст.ст.203, 626, 638, 639, 1046, 1047 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційну скаргу рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: