Ухвала суду № 36566114, 11.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/228/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління капітального будівництва, реконструкції та ремонту Виконавчого комітету Миколаївської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 у справі №2а-83/10/1470 за позовом Управління капітального будівництва, реконструкції та ремонту міськвиконкому міста Миколаєва до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва, Державної податкової адміністрації в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.03.2010, позовні вимоги Управління капітального будівництва, реконструкції та ремонту міськвиконкому міста Миколаєва до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва, Державної податкової адміністрації в Миколаївській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва від 27.02.2008 №0003292360/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250980,00грн. та від 15.05.2008 №0008202360/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 186390,00грн.

Рішення суду мотивовано протиправністю застосування до позивача штрафних санкцій з огляду на те, що позивачем операції з розрахунків у готівковій формі у місці отримання товарів не здійснювались.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.03.2010 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач здійснював продаж за готівкові кошти матеріальних цінностей які не є продукцією власного виробництва, а тому повинен був проводити розрахункові операції через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління капітального будівництва, реконструкції та ремонту Виконавчого комітету Миколаївської міської ради 29.12.2010 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 08.02.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 1, п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі-Закон України №265/95-ВР), ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставі акту №285/23-600/25381457 від 14.02.2008, складеного за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 30.09.2007, податковим органом винесено рішення від 27.02.2008 №0003292360/0 про застосування на підставі п.1 ст.17 Закону України №265/95-ВР штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 250980,00грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивачем була подана скарга до Державної податкової адміністрації у Миколаївський області, за результатом якої було прийнято рішення №1142/10/25-014 від 23.04.2008 про залишення скарги без задоволення, а рішення від 27.02.2008 №0003292360/0 без змін та додатково рішенням від 15.05.2008 №0008202360/0 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 186390,00грн.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України №265/95-ВР, яке полягало у не проведенні розрахункових операцій на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій протягом 2006-2007 років на загальну суму 87474,00грн. при продажі складських запасів (матеріальних ресурсів).

Статтею 1 Закону України №265/95-ВР встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Проте п. 12 ст. 9 Закону України №265/95-ВР встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються у разі якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Судом встановлено, що протягом 2006-2007 років позивач здійснював продаж неліквідних матеріалів, складських запасів (матеріальних запасів), придбаних в попередньому періоді для комплектування будівництва, безпосередньо зі складів, а оплата здійснювалась через касу, яка знаходиться в адміністративній будівлі позивача.

Враховуючи, що позивачем операції з розрахунків у готівковій формі у місці отримання товарів не здійснювалось, слід погодитися з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.1 ст.17 Закону України №265/95-ВР.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, відповідно до ч. 1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління капітального будівництва, реконструкції та ремонту Виконавчого комітету Миколаївської міської ради задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 скасувати, залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.03.2010.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв