Ухвала суду № 36565454, 24.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. справа № 310/4475/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2013 року у справі № 310/4475/13-а за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Бердянської міської ради, Управління Держземагенства в м. Бердянську, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішення ради та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіальної громади в особі Бердянської міської ради, Управління Держземагенства в м. Бердянську, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить:

- визнати недійсним рішення сесії Бердянської міської ради №17 від 31.03.2012 року в

частині передачі ОСОБА_2 у власність земельну ділянку (спільна часткова) розташованої в АДРЕСА_1;

- визнати недійсним рішення сесії Бердянської міської ради №17 від 31.03.2012 року в

частині передачі ОСОБА_3 у власність земельну ділянку (спільна часткова) розташованої в АДРЕСА_1;

- визнати недійсним та знати з реєстраційного обліку Державний акт серії ЯІ 899230 від

24.04.2012 року реєстраційний номер 231040001000571, виданий ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_1

- визнати недійсним та знати з реєстраційного обліку Державний акт серії ЯІ 899230 від

24.04.2012 року реєстраційний номер 231040001000571, виданий ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_1

В обґрунтування свого позову вказує на те, що для поновлення права користування

земельною ділянкою, виділеною позивачу для забудови, обслуговування жилого будинку, господарських забудов позивач вимушений звернутися до суду з позовом про скасування рішення сесії Бердянської міської ради №17 від 31.03.2012 року в частині передачі земельної ділянки у власність та Державні акти на право власності на земельну ділянку видані ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2013року відмовлено у відкритті провадження по справі у зв'язку з тим, що справу слід розглядати у порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права оскаржив її до суду апеляційної інстанції, та просив скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спір виник між сторонам у яких однією із сторін є суб'єкт владних повноважень, а отже з урахуванням норм ст. ст. 1, 17 Кодексу адміністративного судочинства України спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання недійсними та скасування рішення ради та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, що свідчить про те, що в даних відносинах вбачається спір про право власності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Частиною першою статті 125 ЗК передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Так, на підставі Бердянської міської ради №17 від 31.03.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали відповідні державні акти на право власності на земельну ділянку, тобто зазначене рішення, яке є актом індивідуальної дії, вичерпало свою юридичну силу після реалізації, а саме: після одержання власниками земельної ділянки документів, що посвідчують право власності та його державної реєстрації.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що після оформлення відповідно до чинного законодавства права власності на земельну ділянку виник спір про право цивільне, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, визначені у статтях 152 ЗК та ст. 16 Цивільного кодексу України.

Дана правова позиція викладена у постановою Верховного Суду України від 01 жовтня 2013 року у справі за позовом заступника прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим (далі - Прокурор) в інтересах Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (далі - Комітет) до Кореїзської селищної ради (далі - Селищна рада), управління Державного комітету по земельних ресурсах в м. Ялті Автономної Республіки Крим (далі - управління Держкомзему), треті особи - Державна адміністрація парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій.

Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, зробив висновок, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 199, 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2013 року у справі № 310/4475/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко