Постанова № 36565398, 19.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. справа № 2а-0870/7610/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Гидростандарт» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у справі №2а-0870/7610/11 за позовом приватного підприємства «Гидростандарт» до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області, Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області про визнання протиправною бездіяльність щодо бюджетного відшкодування ПДВ, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гидростандарт» 15 вересня 2011 року звернулось до суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області (далі відповідач-1), Головного управління Державного казначейства в Запорізькій області, після заміни, Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області (далі відповідач-2), згідно якого просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо бюджетного відшкодування ПП «Гидростандарт» сум податку на додану вартість за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість згідно податкових декларацій за звітні періоди: за жовтень 2010 року - 61 158,00 грн.; за листопад 2010 року - 71 901,00 грн.; за грудень 2010 року - 81 031,00 грн.; за лютий 2011 року - 27 837,00 грн.; за березень 2011 року - 20 176,00 грн.

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000242305 від 31.05.2011 року та від 01.09.2011 року № 0000392305 прийняті Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області.

Позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000242305 від 31.05.2011 року та податкового повідомлення-рішення № 0000392305 від 01.09.2011 року, ухвалою суду від 10.11.2011 року, виділено в окреме провадження та присвоєно справі новий номер №2а-0870/10540/11.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним були подані відповідачу-1 податкові декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року та березень 2011 року, відповідно до яких бюджетному відшкодуванню підлягало 262 103,00 грн. Податковим повідомленням-рішенням відповідача-1 від 01.09.2011 № 0000392305 позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року та березень 2011 року на загальну суму 147 917,00 грн. Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до суду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2011 року по справі №2а-0870/10540/11 було відмовлено у задоволенні позову. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 рішення суду першої інстанції скасовано та визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0000242305 від 31.05.2011 та №0000392305 від 01.09.2011 року.

Таким чином на підставі пп. 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач вважає, що з моменту набрання судовим рішенням у справі №2а-0870/10540/11 законної сили, тобто з дня постановлення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом постанови, у відповідача-1 виник обов'язок подати відповідачу-2 висновок про відшкодування позивачу бюджетного відшкодування ПДВ по податковим деклараціям за жовтень 2010 року,

листопад 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року та березень 2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що процедура судового оскарження у спірних відносинах не закінчилась, тому виходячи з приписів п. 200.15 ст. 200 ПК України, перебіг строку для відшкодування позивачу податку на додану вартість за зазначені періоди не розпочався. Отже, заявлена позивачем у позові сума в розмірі 262 103,00 грн. не набула статус бюджетної заборгованості.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що процедура бюджетного відшкодування не може розпочатися поки по справі №2а-0870/10540/11 не буде прийнято рішення ВАСУ та ВСУ не відповідає нормам матеріального права, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили вже є обов'язковим для виконання. Крім того вказує на помилковий висновок суду першої інстанції щодо необхідності проведення податковим органом перевірки якою підтверджується сума бюджетного відшкодування, оскільки вважає, що для отримання бюджетного відшкодування наявність з боку податкового органу підтвердження суми бюджетного відшкодування ПДВ, якщо таке підтвердження не надано протиправно, не є обов'язковим. Вказує на те, що протиправне ненадання податковим органом висновку про відшкодування бюджетного відшкодування відповідачу-2 не є підставою для позбавлення платника податків права на бюджетне відшкодування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ПП «Гидростандарт» до Мелітопольської ОДПІ Запорізької області для вирішення питання про бюджетне відшкодування були подані податкові декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року та березень 2011 року разом з розрахунками сум бюджетного відшкодування і заявами про повернення сум бюджетного відшкодування:

22.11.2010 - за жовтень 2010 року на суму 61 158,00 грн.;

06.12.2010 - за листопад 2010 року на суму 71 901,00 грн.;

20.01.2011 - за грудень 2010 року на суму 81 031,00 грн.;

21.03.2011 - за лютий 2011 року на суму 27 837,00 грн.;

10.04.2011 - за березень 2011 року на суму 20 176,00 грн.;

Всього на суму 262 103,00 грн.

З 17.05.2011 по 23.05.2011 Мелітопольською ОДПІ Запорізької області була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Гидростандарт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок:

за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалась в період з 01.09.2010 по 30.09.2010 року,

за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.10.2010 по 31.10.2010,

за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.11.2010 по 30.11.2010,

за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.12.2010 по 31.12.2010,

за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.12.2010 по 31.12.2010,

за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

За наслідками цієї перевірки складено акт №801/23/33470962 від 30.05.2011, згідно з якого Мелітопольською ОДПІ зроблено висновок про те, що за результатами перевірки неможливо підтвердити суми бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року в розмірі 61 158,00 грн., за листопад 2010 року - 71 901,00 грн., за грудень 2010 року - 81 031,00 грн., за лютий 2011 року - 27 837,00 грн., за березень 2011 року - 20 176,00 грн., що пов'язано з відсутністю результатів дослідження дієздатності та правоздатності постачальників та встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на суму 86 323,00 грн., за лютий 2011 року - 27 837,00 грн. та за березень 2011 року - 20 176,00 грн. (а.с.26-89).

На підставі акта перевірки відповідачем-1 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000242305 від 31.05.2011 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3435 грн. та №0000392305 від 01.09.2011 року яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 7 118,00 грн., за листопад 2010 року - 46 229,00 грн., за грудень 2010 року - 46 557,00 грн., за лютий 2011 року - 27 837,00 грн., за березень 2011 року - 20 176,00 грн., на загальну суму 147 917,00 грн. (а.с.98,99).

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем до суду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2011 року по справі №2а-0870/10540/11 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 рішення суду першої інстанції скасовано та визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення №0000242305 від 31.05.2011 та №0000392305 від 01.09.2011 (а.с.171).

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Правомірність дій Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області щодо виконання обов'язку подання до органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачу бюджетного відшкодування ПДВ по податковим деклараціям за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року та березень 2011 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно із пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 цього Закону платник податку який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Згідно з пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. цього Закону, передбачено якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Між тим як вірно було встановлено судом першої інстанції, податковим органом за результатами проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Гидростандарт» складено акт №801/23/33470962 від 30.05.2011 року, та на підставі якого відповідачем-1 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000242305 від 31.05.2011 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3435 грн. та №0000392305 від 01.09.2011 року яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 7 118,00 грн., за листопад 2010 року - 46 229,00 грн., за грудень 2010 року - 46 557,00 грн., за лютий 2011 року - 27 837,00 грн., за березень 2011 року - 20 176,00 грн., на загальну суму 147 917,00 грн. (а.с.98,99).

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем до суду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2011 року по справі №2а-0870/10540/11 у задоволенні позову відмовлено. Однак, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2011 по справі №2а-0870/10540/11 та прийнято нове рішення, яким визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення №0000242305 від 31.05.2011 та №0000392305 від 01.09.2011 (а.с.171).

Згідно із статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, як беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій справі за участю тих самих сторін.

Частиною 2 статті 257 цього Кодексу передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення приймаються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи положення статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що заявлена позивачем у позові сума в розмірі 262 103,00 грн. не набула статус бюджетної заборгованості у зв'язку з не закінченням судового оскарження органом державної податкової служби вказаних судових рішень.

Абзацем 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Аналогічні положення містилися в пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Між тим судом апеляційної інстанцій встановлено, що висновок на отримання позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 262 103,00 грн. не складався та до органу державної казначейської служби України не передавався.

Зазначене свідчить про те, що Мелітопольським управління Державної казначейської служби України Запорізької області на відміну від Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області не було порушено прав позивача.

Частиною 1 статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, враховуючи те, що підставою звернення позивача до суду з позовною заявою, яка є предметом розгляду по даній справі, є, зокрема, наявність постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року у справі № №2а-0870/10540/11, якою скасовано податкові повідомлення-рішення №0000242305 від 31.05.2011 року та №0000392305 від 01.09.2011 року, яка набрала законної сили та є обов'язковою для виконання, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що позовні вимоги про стягнення бюджетного відшкодування підлягають задоволенню.

Тому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 205, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Гидростандарт» - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року у справі №2а-0870/7610/11 - скасувати та прийняти нову постанову якою позов приватного підприємства «Гидростандарт» - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області щодо бюджетного відшкодування ПП «Гидростандарт» сум податку на додану вартість за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року, березень 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Гидростандарт» суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість згідно податкових декларацій за звітні періоди:

жовтень 2010 року в сумі 61 158 гривень;

листопад 2010 року в сумі 71 901 гривня;

грудень 2010 року в сумі 81 031 гривня;

лютий 2011 року в сумі 27 837 гривень;

березень 2011 року в сумі 20 176 гривень.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Гідростандарт» 2792 (дві тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 50 коп. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 31 грудня 2013 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко