Ухвала суду № 36564163, 13.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

13 січня 2014 року № 826/237/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Пейнт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування акту,В С Т А Н О В И В:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив, зокрема, визнати дії відповідача такими, що виходять за межі наданих повноважень в частині визнання правочину нікчемними.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що дана позовна заява подана без додержання вимог встановлених п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - зміст позовних вимог викладено в нечіткій та незрозумілій формі, зокрема, якими саме необхідно визнати дії відповідача.

Поряд з цим, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, проте виключно між суб'єктами владних повноважень.

Позивач також просив скасувати акт відповідача від 29.11.2013 № 565/3-26-50-22-0337640500 про результати документальної позапланової перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Інтайм Плюс" за липень 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

КАС України не містить визначення термінів нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії.

За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів нормативно-правовий акт - виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого адміністративного суду України від 15.01.2009 у справі № К-1647/07, від 04.04.2013 у справі № К/9991/78071/12, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27.11.2012 у справі № К/9991/30442/12, від 22.01.2013 у справі № К/9991/39253/12.

З огляду на викладене, акт за результатами проведення перевірки платника є лише носієм доказової інформації стосовно вчинених платником порушень податкової дисципліни, а відтак не породжує для платника настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, не є обов'язковим для виконання, у зв'язку з чим останній не є актом індивідуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 у справі К-30714/10.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

З огляду на викладене одночасно з позовною заявою може бути подано оригінал довіреності або належним чином завірену копію. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2012 № 1396/12/13-12.

Як встановлено судом, позовна заява подана представником позивача на підставі довіреності ОСОБА_1, проте у ній не зазначено ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, а також до позовної заяви на підтвердження повноважень представника не додано оригінал довіреності або належним чином завірену копію, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом зазначення відповідної інформації, уточнення позовних вимог та подання до суду відповідних документів згідно з положеннями ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу необхідно усунути вказані у мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання відповідних документів до суду, протягом трьох днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Залишення позовної заяви без руху не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.С. Пащенко