Ухвала суду № 36564115, 02.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

02 січня 2014 року № 826/20732/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., ознайомившись з позовною заявою

за позовом

Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Комплекс"

про

застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

Територіальне управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ТОВ "Бетон Комплекс", в якому просить суд прийняти рішення, яким застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме: - заборонити експлуатацію незареєстрованих автонавантажувачів 8ТІІХ ЮС70-25 в кількості 5 одиниць; - зупинити експлуатацію наземних резервуарів для зберігання палива; - зупинити експлуатацію оглядової канави транспортного цеху; - зупинити експлуатацію скіпового підйомника БСУ 24 Ельба; - зупинити експлуатацію стрічкового конвеєра для подачі яружного піску; - заборонити виконання робіт по чищенню завантажувальних отворів витратних бункерів (БСУ 20-21) зі знятими захисними пристроями; - зупинити експлуатацію рейкових шляхів формувального цеху, які не обладнані тупиковими упорами та кінцевими вимикачами; - заборонити виконання робіт з огляду, очищення або ремонту бетонозмішувачів, бункерів, камер пропарювання без проекту виконання робіт; - заборонити виконання робіт з натягування дроту (арматури) без захисного огородження між натяжними пристроями; - зупинити експлуатацію токарних верстатів; - заборонити виконання газорізальних робіт.

Стаття 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачає, що суддя, вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 183-2 скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Стаття 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України визначає особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно частини першої статті 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування.

Згідно частини третьої статті 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява має відповідати вимогам, установленим статтею 106 цього Кодексу. У разі якщо порушення, яке стало підставою для вжиття заходів реагування, було виявлено відповідним суб'єктом владних повноважень під час проведення перевірки, до позовної заяви додаються копії документів, що підтверджують дотримання процедури проведення цієї перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за наслідком перевірки відповідача складено акт перевірки № 11/36/812-А від 13 грудня 2013 року, який в розумінні статті 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України не є розпорядчим документом про вжиття заходів реагування та який не містить вжиття заходів реагування.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем у позові взагалі не наведено норм закону, яким визначено застосування заходів реагування у даному випадку виключно за судовим рішенням.

В той час, як відповідно ж до статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема, забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Крім того, підпунктом 11 пункту 5 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 408/2011 передбачається, що Держгірпромнагляд України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних з користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі розпорядчого документа про заборону зазначеного у випадках, передбачених законодавством, а також анулювати видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників.

Водночас, позивачем всупереч частині 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позову не додано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відповідною інформацією щодо відповідача станом на час подання заяви.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Ненадання достовірної інформації, внесеної до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо місцезнаходження відповідача не дає можливості суду дійти висновку про виконання суб'єктом владних повноважень вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України в частині надіслання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу за належною адресою.

Є необхідним зазначити, що на даний час відсутня можливість використання судом ресурсів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Разом з тим, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI передбачений перелік категорій позивачів, які звільнені від сплати судового збору, серед яких Територіальне управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві не зазначено.

Частиною першою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається з клопотання позивача, останній просить суд звільнити від сплати судового збору, враховуючи його майновий стан, надаючи кошторис на 2013 рік, а також рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової адміністрації України № 12/1505 від 19 січня 2012 року про внесення Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києва до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Суд зазначає, що внесення позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не є доказом неможливості сплати судового збору. При цьому, копія кошторису не є доказом відсутності достатніх коштів на рахунках позивача для оплати судових витрат.

З аналізу вказаних норм вбачається, що в межах спірних правовідносин позивач не є таким, що звільнений від сплати судового збору, а тому має сплатити судовий збір у належному порядку та розмірі.

Як вбачається з позовної заяви, Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві у заявлена вимога немайнового характеру.

Відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 05.04.2012 року № 11-1801/12, з 6 лютого 2012 року відкриті нові доходні рахунки щодо сплати судового збору. У зв’язку з чим, Окружному адміністративному суду міста Києва присвоєно наступні реквізити рахунку: отримувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва 22030001; код отримувача 38004897; рахунок отримувача 31218206784007; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача 820019.

Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенню до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, чинній на момент подання адміністративного позову) встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру складає 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - 1147 гривень.

Таким чином розмір судового збору за подачу позову немайнового характеру становить 68, 82 грн.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позовна заява Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві не відповідає вимогам статей 106, 183-2, 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, що унеможливлює, в свою чергу, застосування відповідного провадження у справі, враховуючи особливості проваджень, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини четвертої статті 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності поданої заяви вимогам частини третьої цієї статті суд у день подання позовної заяви повідомляє позивача про таку невідповідність та встановлює строк не більше двох днів для усунення недоліків.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із з обґрунтуванням того, що застосування заходів реагування у даному випадку можливе виключно за судовим рішенням; документу про сплату судового збору у розмірі 68, 82грн.; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відповідною інформацією щодо відповідача станом на час звернення до суду з даним позовом.

Керуючись ст. ст. 106, 160, 165, 183-2, 183- 6 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві без руху .

2.Встановити позивачу строк до 16 січня 2014 року для усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.А. Качур