Постанова № 36562727, 18.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року

(09 год. 30 хв.)

Справа № 808/9305/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбудсервіс», м. Запоріжжя

про: стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі – позивач або УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) звернулось із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбудсервіс» (далі – відповідач або ТОВ «Універсалбудсервіс»), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 4 698,90 грн. у рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позовних вимог зазначеє, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, основним завданням якого є збирання та своєчасне фінансування витрат на виплату та доставку пенсій визначеним законодавством категоріям громадян, а також здійснення у межах своєї компетенції контрольних функцій за витрачанням коштів. Невнесення суб’єктами господарювання сум до Пенсійного фонду робить неможливим виконання останнім покладених на нього завдань. Стверджує, що за відповідачем обліковується борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 4 698,90 грн., який виник на підставі самостійно визначеного розміру єдиного внеску, який підлягає сплаті до органів Пенсійного фонду України. Проте, відповідач у встановлені законом строки суму єдиного внеску не сплатив, у зв’язку з чим УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя просить стягнути заборгованість у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з’явився. 13.12.2013 подав до суду клопотання вх. № 48960, в якому просить суд розглянути справу за відсутності представника УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, у зв’язку з тим, що всі представники управління в цей день залучені до участі у судових засіданнях інших судів. Також, у клопотанні зазначено, що позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Поштова кореспонденція, направлена відповідачу, повернулась до суду 12.12.2013 з відміткою відділення поштового зв’язку - «за зазначеною адресою не проживає (вибула)».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, вказаною в адміністративному позові та відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст. 33 та ст. 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок та умови сплати до Пенсійного фонду України єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон України № 2464-VI), відповідно до якого платники єдиного внеску, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначаються виключно цим Законом. Дія інших законів та нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Із долучених до матеріалів справи документів, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалбудсервіс» (код ЄДРПОУ 20504406), згідно вищезазначеного Закону, є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Як передбачено пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України № 2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464-VI встановлено, що для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону Україн «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України № 2464-VI, єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

ТОВ «Універсалбудсервіс» подані до органів Пенсійного фонду України в електронному вигляді звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з лютого по червень 2013 року (включно), в яких підприємством відповідача самостійно нараховано розмір єдиного внеску, що підлягає сплаті в сумі 4 698,90 грн. (тобто, єдиний внесок по кожному із базових звітніх періодів становить 939,78 грн.).

Частиною 8 ст. 9 Закону України № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. В даному разі, базовим звітним періодом вважається календарний місяць.

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Вищевказану суму єдиного внеску відповідач у встановлені законом строки не сплатив.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464-VI, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислене територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом № 2464-VI.

Отже, заборгованість відповідача до Пенсійного фонду становить недоїмка з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 4 698,90 грн., що самостійно визначена відповідачем у поданих до Пенсійного фонду України звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Крім того, позивачем на адресу ТОВ «Універсалбудсервіс» направлялися вимоги про сплату недоїмки № Ю-58 від 06.06.2013 та від 05.07.2013, проте вони не були вручені відповідачу і повернулися до УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з відміткою відділення поштового зв’язку – «адресат не з’явився» та «за закінченням терміну зберігання» відповідно.

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості, позивачем були надані суду розрахунок боргу від 27.11.2013 № 19471/02, відповідно до якого станом на 27.11.2013 за ТОВ «Універсалбудсервіс» рахується борг по єдиному соціальному внеску за період з лютого 2013 року по червень 2013 року (включно) в сумі 4 698,90 грн., та картка особового рахунку платника єдиного внеску за період розрахунку з 01.03.2013 по 27.11.2013.

Вищенаведені обставини справи були підтверджені доказами, зібраними судом під час її розгляду.

Відповідно до 4 ст. 25 Закону України № 2464-VI, органи Пенсійного фонду України наділені правом звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно ч. 16 ст. 25 Закону України № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На час розгляду справи відповідачем не надано суду ані заперечень проти позову та доказів на їх обгрунтування, які б спростовували доводи позивача, ані доказів погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 33, 35, 41, 71, 86, 94, 128, 158 – 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбудсервіс» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбудсервіс» (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 27, код ЄДРПОУ 20504406) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 20508396, р/р 37193101000804, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) 4 698,90 (чотири тисячі шістсот дев’яносто вісім гривень 90 коп.) грн. в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України –з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко