Постанова № 36562133, 19.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 грудня 2013 року 11:34 №826/19323/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Центр»

до

державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2013 №000479/26-58-22-01/35671469, від 22.10.2013 №708/26-58-22-01/35671469,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Центр» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2013 №000479/26-58-22-01/35671469, від 22.10.2013 №708/26-58-22-01/35671469.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 20.06.2013 №143/22.2/35671469 з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, необґрунтовано прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 20.06.2013 №143/22.2/35671469, рішення 13.09.2013 №4274/10/26-15-10-04 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 11.07.2013 №000479/26-58-22-01/35671469, від 22.10.2013 №708/26-58-22-01/35671469.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Центр» з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Центр»:

пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту та заниження сум податку на додану вартість на загальну суму 198 380,00 грн.;

статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем валових витрат та, відповідно, заниження податку на прибуток у розмірі 575 427,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві складено акт від 20.06.2013 №143/22.2/35671469 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 11.07.2013 №000478/26-58-22-01/35671469, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 719 284,00 грн., у тому числі: 575 427,00 грн. – основний платіж, 143 857,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

від 11.07.2013 №000479/26-58-22-01/35671469, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 247 975,00 грн., у тому числі: 198 380,00 грн. – основний платіж, 49 595,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

За результатами розгляду первинної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Центр» на податкові повідомлення-рішення від 11.07.2013 №000478/26-58-22-01/35671469 та №000479/26-58-22-01/35671469, головним управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві прийнято рішення від 13.09.2013 №4274/10/26-15-10-04, яким скаргу задоволено частково.

Так, з рішення від 13.09.2013 №4274/10/26-15-10-04 вбачається, що головне управлінням Міністерства доходів та зборів у місті Києві частково скасувало податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013 №000478/26-58-22-01/35671469 в частині основного платежу у розмірі 375 165,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 141 440,00 грн.

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 22.10.2013 №708/26-58-22-01/35671469, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 202 679,00 грн., у тому числі: 200 262,00 грн. – основний платіж, 2 417,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Центр» не погоджуючись з прийнятими державною податковою інспекцією у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві податковими повідомленнями-рішеннями від 11.07.2013 №000479/26-58-22-01/35671469 та від 22.10.2013 №708/26-58-22-01/35671469 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено, зокрема, з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Центр» з його контрагентом - приватною виробничо-комерційною фірмою «Проксин».

Також органом державної податкової служби за наслідками проведення перевірки було встановлено формування позивачем податкового кредиту за господарськими правовідносинами із публічним акціонерним товариством «ЗЗБК ім. Ковальської», товариством з обмеженою відповідальністю «Агат-1», товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Євротрубпласт», товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна цегла», товариством з обмеженою відповідальністю «Промтех інвест», товариством з обмеженою відповідальністю «Комплексне сучасне постачання», товариством з обмеженою відповідальністю «Астра-плюс», приватним науково-виробничим комерційним підприємством «Сатурн», які не мали статусу платників податку на додану вартість, оскільки свідоцтва платників податку на додану вартість таких підприємств були анульовані.

Висновки акту перевірки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства із податку на прибуток за правовідносинами із товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні системи» внаслідок процедури адміністративного оскарження та повторної перевірки (акт від 13.09.2013) не підтвердились, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013 №000478/26-58-22-01/35671469 частково було скасовано та прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 22.10.2013 №708/26-58-22-01/35671469.

Аналізуючи доводи органу державної податкової служби щодо порушення позивачем процедури формування податкового кредиту за правовідносинами із публічним акціонерним товариством «ЗЗБК ім. Ковальської», товариством з обмеженою відповідальністю «Агат-1», товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Євротрубпласт», товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна цегла», товариством з обмеженою відповідальністю «Промтех інвест», товариством з обмеженою відповідальністю «Комплексне сучасне постачання», товариством з обмеженою відповідальністю «Астра-плюс», приватним науково-виробничим комерційним підприємством «Сатурн», які не мали статусу платників податку на додану вартість, суд наголошує на наступному.

Під час судового розгляду справи не підтвердились доводи відповідача щодо анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість таких підприємств на час здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до даних «Реєстру платників ПДВ» та «Реєстру анульованих свідоцтв платників ПДВ» оприлюднених на веб-сайті Міністерства доходів та зборів України (http://mird.gov.ua/reestr, http://mird.gov.ua/anulir):

1) публічне акціонерне товариство «ЗЗБК ім. Ковальської» - свідоцтво платника податку на додану вартість є дійсним і не анулювалося;

2) товариство з обмеженою відповідальністю «Агат-1» - в період здійснення господарських операцій свідоцтво платника податку на додану вартість було чинним, свідоцтво анульовано лише 06.11.2013;

3) товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Євротрубпласт» - свідоцтво змінено на інше 16.01.2013, в період здійснення господарських операцій свідоцтво платника податку на додану вартість не анулювалося;

4) товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна цегла» - в період здійснення господарських операцій (липень 2011 року) свідоцтво платника податку на додану вартість було чинним, свідоцтво анульовано лише 27.12.2012;

5) товариство з обмеженою відповідальністю «Промтех інвест» - свідоцтво змінено на інше 13.03.2012, в період здійснення господарських операцій свідоцтво платника податку на додану вартість не анулювалося;

6) товариство з обмеженою відповідальністю «Комплексне сучасне постачання» - свідоцтво платника податку на додану вартість є дійсним і не анулювалося;

7) товариство з обмеженою відповідальністю «Астра-плюс» - свідоцтво платника податку на додану вартість є дійсним і не анулювалося;

8) приватне науково-виробниче комерційне підприємство «Сатурн» - в період здійснення господарських операцій (грудень 2011 року) свідоцтво платника податку на додану вартість було чинним, свідоцтво анульовано лише 28.01.2013.

Вказане підтверджується роздрукованими витягами з «Реєстру платників ПДВ» та «Реєстру анульованих свідоцтв платників ПДВ».

Отже висновки акту перевірки в цій частині є необґрунтованими.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Отже у разі порушення третіми особами податкової дисципліни відповідальність має застосовуватись саме до таких порушників.

Аналізуючи доводи відповідача щодо фіктивності господарських операцій здійснених між позивачем та приватним підприємством приватною виробничо-комерційною фірмою «Проксин», суд зазначає наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Центр» (замовник) та приватним підприємством приватною виробничо-комерційною фірмою «Проксин» (підрядник) було укладено договір від 26.08.2011 №2608/11, відповідно до якого виконавець приймає на себе зобов’язання з виконання робіт, визначених проектом, а замовник приймає на себе зобов’язання в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії укладеного договору від 26.08.2011 №2608/11, розрахунку договірної ціни, локальних кошторисів, довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів, податкових накладних за відповідні періоди, платіжних доручень за відповідні періоди, виписки по особових рахунках.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Центр» та приватним підприємством приватною виробничо-комерційною фірмою «Проксин», вказано на акт державної податкової інспекції в Святошинському районі міста Києва ДПС від 22.03.2013 №520/22.2.09/20576423 про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства приватної виробничо-комерційної фірми «Проксин», оскільки товариство за податковою адресою не знаходиться.

Отже, за відсутністю можливості проведення зустрічної звірки, органом державної податкової служби надається аналіз господарської діяльності цього підприємства, не досліджуючи первинні та податкові документи, не перевіряючи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, дотримання податкової дисципліни з декларування і сплати податків, відповідачем встановлюється відсутність факту реальності господарських операцій товариства з контрагентом.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених контрагентами, а також факту суперечності відповідного правочину фіскальним інтересам держави.

Суд наголошує на тому, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 27.02.2013 №К/9991/92757/11, від 20.02.2013 №К/9991/53330/12, від 28.02.2013 №К-20720/10, від 07.03.2013 №К-41951/10, від 04.04.2013 №К/800/8602/13, від 13.06.2013 № К/9991/71532/11.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Центр» та приватним підприємством приватною виробничо-комерційною фірмою «Проксин» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість-Центр» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2013 №000479/26-58-22-01/35671469, від 22.10.2013 №708/26-58-22-01/35671469, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 11.07.2013 №000479/26-58-22-01/35671469, від 22.10.2013 №708/26-58-22-01/35671469.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 25.12.2013