Рішення № 36562043, 23.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р.Справа № 922/4416/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Лозова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків до Комунального підприємства "Харківводоканал" в особі Комплексу водопідготовки "Дніпро" Відокремлений підрозділ КП "Харківводоканал", м. Харків про стягнення 18942,11 грн. за участю представників сторін:

прокурор - Овчарова А.О.

позивача - Сосіна І.О.

відповідача - Головчанська Є.І.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Держави 18942,11 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Позов обґрунтовує наступним.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області (далі Держекоінспекція), відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та згідно з наказом Державної екологічної інспекції у Харківській області від 15.10.2012 року № 849/01-03 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремлений підрозділ КП "Харківводоканал". За результатами перевірки складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.10-02.11.2012 року № 861/09-18. В результаті проведення перевірки було встановлено, що підприємством проведена рекультивація земель після будівництва очисних споруд по типу "Біоплато". Дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки на час перевірки відповідачем не представлено. В зв'язку з вищевикладеним прокурор вважає, що протиправною діяльністю відповідача державі заподіяно шкоду внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, що підтверджено матеріалами перевірки, розмір якої становить 18942,11 грн.

Відповідач проти позову заперечував, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та численних запереченнях проти позову, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи. 18.12.2013 року до господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких він вказує на те, що підтримує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву від 06.11.2013 року та просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав того, що Держекоінспекція не є повноваженим державним органом, який може виступати від імені держави у спірних правовідносинах, право стягувати шкоду мають власники земельних ділянок та перевірка здійснена поза межами повноважень.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

19.12.2013 року до господарського суду від позивача надійшли додаткові заперечення на доповнення до відзиву відповідача.

Суд, дослідивши наданий документ, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позов у повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області, відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та згідно з наказом Державної екологічної інспекції у Харківській області від 15.10.2012 року № 849/01-03 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремлений підрозділ КП "Харківводоканал".

Під час здійснення перевірки був присутній провідний інженер - еколог Чепурний О.О. про що свідчить його підпис на останній сторінки акту.

За результатами перевірки складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15.10-02.11.2012 року № 861/09-18. Акт перевірки був отриманий та підписаний директором КВ "Дніпро" Панченко М. без зауважень, про що свідчить його підпис на останній сторінки акту.

В результаті проведення перевірки було встановлено, що підприємством проведена рекультивація земель після будівництва очисних споруд по типу "Біоплато". Дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки на час перевірки не представлено.

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення планової перевірки Комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремлений підрозділ КП "Харківводоканал" було надано припис від 05.11.2012 року № 04-26/162, яким було зобов'язано директора підприємства надати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки та інформацію щодо площі земельної ділянки, яка була рекультивована. Даний припис був прийнятий до виконання директором підприємства без зауважень, про що свідчить його особистий підпис та печатка установи.

На виконання вказаного припису підприємством були надані листи відповіді від 15.01.2013 року № 24 та від 18.01.2013 року № 41 згідно яких вбачається, що дозвіл на зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) відповідачем не отримано. Площа земельної ділянки на якій було знято ґрунт дорівнює 1.1473 га згідно висновку від 11.11.2008 року № 4-23-5928.

За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Фарафоновою Ю.Є., були складені протокол про адміністративне правопорушення № 001851 від 20.12.2012 року та постанова про накладання адміністративного стягнення № 04-27/443 від 20.12.2012 року, згідно якої директора по виробництву КВ "Дніпро" Вусяк О.В., було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Даний штраф був сплачений згідно з квитанцією № 5311.886.1 від 24 грудня 2012 року.

Керуючись "Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту)", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, розраховано шкоду зумовлену зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без відповідного дозволу на загальну суму 18942,11 грн. та відповідачу пред'явлено претензію за № 22 від 08.02.2013 року.

Проте, завдана шкода відповідачем не сплачена, що й стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 Положення "Про Державну екологічну інспекцію України", затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно до п. 1 "Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.09.2011 року № 429 (далі Положення), державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Відповідно до п. п. б п. 4 Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: законодавства про використання та охорону земель із: консервації деградованих і малопродуктивних земель; збереження водно - болотних угідь; виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; встановлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також із додержання режиму використання їх територій; ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

Пунктом 4.10 Положення, Держекоінспекція здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Держекоінспекцію України Президентом України.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (яка діяла станом на виникнення спірних правовідносин), до компетенції Держекоінспекції належить державний контроль за використанням і охороною земель.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України "Про охорону земель", державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належать:

а) здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель;

б) проведення лабораторного аналізу стану забруднення земель, у тому числі радіоактивного, в зонах безпосереднього впливу викидів і скидів підприємствами забруднюючих речовин, а також у разі виникнення аварій та надзвичайних ситуацій;

в) участь у розробці нормативно-правових актів у сфері охорони земель;

г) організація ліквідації екологічних наслідків аварій, залучення до цього підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування та форм власності, а також громадян;

ґ) вирішення інших питань відповідно до закону.

Відповідно п. 7 "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", у вирішенні питання про порушення справи за позовною заявою прокурора господарському суду слід виходити з такого.

Згідно з абз. 4 ч.1 ст. 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з п. 6.17 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджену наказом Міністерства екології та природний ресурсів України від 04.11.2011 N 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 р. за N 1347/20085 (надалі Положення) та п. 6.17 Положення про Державну екологічну інспекцію у Харківській області затверджену наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року N 136, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2011 р., Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Суд вважає, що у позовній заяві прокурор обґрунтував порушення інтересів держави та вірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача, заявленому ним у відзиві на позовну заяву, про залишення позову без розгляду.

Відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (ст. 1 Закону).

Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, розробленого, зокрема, відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цей Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Згідно п. 1.4 Порядку, акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Відповідно до п. 4.1 Порядку, перевірка складається з таких основних частин:

- підготовка перевірки;

- проведення перевірки;

- оформлення результатів перевірки (складання акта перевірки, оформлення інших матеріалів перевірки);

- обговорення результатів перевірки, підписання акту перевірки;

- застосування адміністративних стягнень до порушників законодавства про охорону навколишнього природного середовища (у разі виявлення порушень).

Пунктом 4.13 Порядку визначено, що за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

У разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу мін природи України від 05.07.2004 року № 264 "Про затвердження інструкції з оформлення органами міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в міністерстві юстиції України 27.07.2004 року № 934/9533 (пункт 4.17 Порядку).

На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом 5 днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. 4.22 Порядку).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу, згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває від особливою охороною держави.

Приписами статті 168 Земельного кодексу України встановлено, що ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" встановлений обов'язок власників та землекористувачів, в тому числі орендарів земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України та забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до наказу Держкомзему України "Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок" №1 від 04.01.2005 року власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву, якщо це призводить до порушення поверхневого шару ґрунту.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосовування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

В зв'язку з вищевикладеним вбачається, що протиправною діяльністю відповідача державі заподіяно шкоду внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, що підтверджено матеріалами перевірки, розмір якої становить 18942,11 грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону "Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів."

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Актом перевірки від 15.10.2012 року по 02.11.2012 року зафіксовано факт рекультивації земель після будівництва очисних споруд по типу "біоплато" на земельній ділянці, яка розташована за межами населеного пункту на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області, загальною площею 1,1473 га (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 07.04.2011 серія ЯЯ № 309604).

Наказом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель №110 від 12.09.2007 року затверджено "Методичні рекомендації щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу". Відповідно до пункту 3.1 Методичних рекомендацій, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Відтак, лише зазначені документи можуть підтвердити сам факт зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу та розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення такого земельного правопорушення.

Відповідно до п.п. 4.1-4.3 Методичних рекомендацій перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), здійснюється обстеження земельної ділянки, на якій вчинено правопорушення. Акт обстеження земельної ділянки складається в одному примірнику, який зберігається в інспекційному органі, що здійснив обстеження земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене та враховуючи роз'яснення згідно з пунктом 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у Держекоінспекції в наявності всі матеріали перевірки, які б встановлювали факт порушення Відповідачем природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст. 168 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель (в редакції станом на момент проведення перевірки).

Згідно п. 3.3. Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 № 1, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. за N 70/10350 "Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок" (надалі Порядок), дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Держкомзему України /далі - Держкомзему/) відмовляє у видачі дозволу. Відповідно до Порядку дозвіл надається на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару грунту) земельної ділянки відповідно до умов, визначених у проекті землеустрою.

Відповідно до п.п. 4.1.-4.3 Порядку, для отримання дозволу власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник (далі - заявник) звертається із письмовою заявою до відповідного органу Держкомзему (далі - інспекційного органу Держкомзему). До заяви (додаток 1) додаються такі документи: копія документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою; копія паспорта громадянина (для військових - посвідчення офіцера; юридичних осіб - копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія статуту (положення), інформація щодо прізвища, ім'я та по батькові керівника (заступника), а також особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, їх номери телефонів; представників - копія паспорта громадянина /посвідчення офіцера/, довіреність на отримання дозволу, інформація щодо прізвища, ім'я та по батькові особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, її номер телефону); проект землеустрою із зазначенням його розробника, копія ліцензії на проведення робіт із землеустрою; копія агрохімічного паспорта земельної ділянки; копія договору на виконання земляних робіт (у разі якщо заявник уклав договір на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки з іншою фізичною чи юридичною особою), прізвище, ім'я та по батькові особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, її номер телефону; копія документа, що підтверджує сплату коштів за відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у разі їх наявності). Заява про видачу дозволу та додані до неї матеріали розглядаються в термін не більше 30 календарних днів з дня їх одержання.

Відповідно до Порядку, власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву, якщо це призводить до порушення поверхневого шару ґрунту. Так, для визначення якісного стану земель (наявності чи відсутності родючого шару ґрунту на землях не сільськогосподарського призначення необхідно проводити ґрунтове обстеження земельної ділянки, на якій планується проведення земляних робіт. Відповідно до пункту "і" статті 184 Земельного кодексу України, статей 25 та 36 Закону України "Про землеустрій" проведення ґрунтових обстежень чи оновлення матеріалів ґрунтових обстежень земельних ділянок є одним із заходів землеустрою. Технічна документація щодо проведення (оновлення матеріалів) ґрунтових обстежень земель розробляється фізичними та юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт за відповідним кодом Єдиного ліцензійного реєстру кодів, робіт (операцій, послуг).

Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, 19.09.2011 року підприємством введено в експлуатацію очисні споруди за технологією "Біоплато", тобто риття котловану здійснювалося до вересня 2011 року без отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву. Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства складений у листопаді 2012 року, тобто після зняття ґрунтового покриву. На підставі викладеного та враховуючи, що ґрунт станом на момент розгляду справи вже знятий та перенесений відповідачем, здійснення ґрунтовного обстеження суд вважає недоцільним.

Також у зв'язку з тим, що розпорядженнями Лозівської РДА від 31.03.2008 № 113 та від 29.08.2008 № 358 земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 1,1473 га надана в постійне користування відповідачу для розміщення очисних споруд по технології "біоплато" на території Краснопавлівської селищної ради Лозівського району Харківської області, відповідач зобов'язаний був отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву.

Як зазначалось вище, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, відшкодування шкоди на підставі цієї норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини.

Відповідачем до суду не надано будь-яких доказів на підтвердження звільнення його від обов'язку отримати дозвіл, згідно п. 3.2 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що факт не виконання вимог природоохоронного законодавства відповідачем є доведеним, заявлені позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" в особі Комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремленого підрозділу КП "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, р/р 26004010085522 у АТ "Банк Золоті ворота" м. Харкова, МФО 351931, код ЄДР 03361715) на користь Держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи,5, Держпром, 1 під., 2 пов., код ЄДР 37999518, р/р 31115106700349 УДЕСУ у Лозівському районі, МФО 351011) - 18942,11 грн. шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" в особі Комплексу водопідготовки "Дніпро" відокремленого підрозділу КП "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, р/р 26004010085522 у АТ "Банк Золоті ворота" м. Харкова, МФО 351931, код ЄДР 03361715) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1720,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26 грудня 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.