Постанова № 36561751, 24.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2013 року № 826/18597/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до проІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві визнання протиправним та скасування припису від 31.10.2013 р. ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- «визнати протиправним припис від 31.10.2013 року та постанову № 762/1 від 05.11.2013 року та скасування їх».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови № 762/1 від 05.11.2013 року повернуто позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 жовтня 2013 року прийнято не у відповідності до норм законодавства, є безпідставним та не відповідає дійсним обставинам справи.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні 18 грудня 2013 року позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 18 грудня 2013 року проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених в запереченнях на позов.

18 грудня 2013 року від позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наведене, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

07 жовтня 2013 року на адресу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві надійшло звернення Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва» з проханням провести перевірку законності реконструкції та прибудови у квартирі АДРЕСА_1.

31 жовтня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на підставі зазначеного вище листа, направлення на проведення позапланової перевірки № б/н від 28 жовтня 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на АДРЕСА_1, про що 31 жовтня 2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами перевірки у в казаному акті виявлено самовільну реконструкцію квартири АДРЕСА_1 шляхом демонтажу стін житлової кімнати НОМЕР_1 та улаштування балкону без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому порядку проектної документації, чим порушено статті 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статтю 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Перевіркою також встановлено, що позивач експлуатує вказану квартиру без прийняття її в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушено частину 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності».

31 жовтня 2013 року відповідачем також складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. У вказаному приписі також зафіксовано, що громадянином ОСОБА_1 самовільно реконструйовано квартиру АДРЕСА_1 шляхом демонтажу стін житлової кімнати НОМЕР_1 та улаштування балкону (згідно технічного паспорту БТІ від 13.07.2012) без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому порядку проектної документації, чим порушено Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також встановлено, що ОСОБА_1 експлуатує вищезазначену квартиру без прийняття її в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначені вище порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва у відповідності до вимог чинного законодавства, згідно припису, позивачу необхідно усунути до 29 грудня 2013 року.

Позивач, вважаючи, що припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил винесено протиправно, звернувся до суду з зазначеним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-ХІV архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно частин першої та другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23 травня 2011 № 549, територіальні органи, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил визначена у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553).

Згідно пункту п'ятого Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно пункту 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 553 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Пунктом 14 Порядку № 553 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Пунктами 16 та 17 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Так, позивач як у позовній заяві, так і в судовому засіданні зазначав, що відповідачем перевірка фактично не проводилась, акт та припис були складені у приміщенні відповідача, посадові особи відповідача за адресою: АДРЕСА_1 не приїжджали.

При цьому, представник відповідача у судовому засіданні зазначала, що позивачем не були допущені посадові особи Інспекції до помешкання.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем жодних належних доказів, зокрема, визначених пунктом 14 Порядку № 553 на підтвердження даної обставини, суду не надано.

При цьому, відповідачем як у акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 жовтня 2013 року, так і у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 жовтня 2013 року зафіксовано самовільну реконструкцію квартири АДРЕСА_1 шляхом демонтажу стін житлової кімнати НОМЕР_1 та улаштування балкону (згідно технічного паспорту БТІ від 13.07.2012) без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому порядку проектної документації.

Частиною восьмою статті 39 Закону України статті «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

У приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 жовтня 2013 року також зазначено, що громадянин ОСОБА_1 експлуатує квартиру АДРЕСА_1 без прийняття її в експлуатацію, що є порушенням частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При цьому, представник відповідача ні у письмових запереченнях, ні в судовому засіданні не змогла пояснити, яким чином посадовими особами відповідача були виявлені зазначені у акті та приписі порушення.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 17 березня 2009 року було укладено договір підряду № б/н.

З вказаного договору та акта прийому - передачі виконаних робіт від 17 травня 2009 року вбачається, що були здійснені роботи по облаштуванню (капітальний ремонт несучих та горизонтальних конструкцій) та благоустрою (обладнання бокових сіток-огорож, які обмежують доступ до дверей квартири НОМЕР_2, облаштування поручнів-безпеки, а також облаштування системи розсікання бурульок над дверима квартири для забезпечення збереження виконаних робіт) даху, що розташований під існуючими металево-пластиковими дверима («французького балкону») квартири АДРЕСА_1.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність виявленого та зафіксованого у зазначених вище акті та приписі порушень з боку позивача, як і не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних порушень.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

На стягнення судових витрат позивач та його представник ні у позовній заяві, ну у судовому засіданні не наполягали.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 жовтня 2013 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко