Постанова № 36561640, 10.01.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2014 року Справа № 903/804/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Миханюк М.В.

при секретарі Мулявка М.П.

за участю представників сторін:

позивача: представник Боярчук В.А.

третя особа: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" на рішення господарського суду Волинської області від 09.10.13р. у справі № 903/804/13 (суддя Якушева Інна Олександрівна)

за позовом Луцької районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Несвічівська сільська рада

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп"

про розірвання договору оренди від 03.07.2003 року

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.11.13 р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Крейбух О.Г., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі №903/804/13 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р., суддя Мельник О.В.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.01.14 р. у зв'язку із перебуванням у відпустці суддів Василишина А.Р., Мельника О.В. та відповідно до затверджених складів колегій внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі №903/804/13 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Миханюк М.В..

Рішенням господарського суду Волинської області у справі №903/804/13 від 09.10.13р. позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що враховуючи норми чинного законодавства, умови укладеного між сторонами договору оренди, зважаючи на те, що відповідач не проводив розрахунки за користування земельною ділянкою, чим істотно порушив умови договору оренди, вимога позивача про розірвання договору оренди землі підлягає до задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Волиньрибгосп" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 09.10.13р. у справі 903/804/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що судом в порушення приписів ГПК України не досліджено річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою згідно договору від 03.07.2003 року. Також, на думку скаржника, висновки господарського суду Волинської області про наявність заборгованості ґрунтуються на поясненнях Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №882/10/15.3 від 08.10.2013 року, що не є належним та достатнім доказом існування заборгованості.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися. Про час і місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал суду, а.с. -172-173).

Колегію суддів зазначене процесуальне питання винесено на обговорення.

Представник позивача висловився за продовження розгляду апеляційної скарги за відсутності зазначених осіб.

Оскільки явка відповідача та третьої особи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі відповідача та третьої особи.

Позивач та третя особа не скористалися правом подачі письмових відзивів на апеляційну скаргу, що у відповідності ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 10.01.14р. представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги.

Просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 09.10.13р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2003 року між Луцькою районною державною адміністрацією як орендодавцем і відкритим акціонерним товариством "Волиньрибгосп" як орендарем було укладено договір оренди, згідно з умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу в строкове платне користування (оренду) терміном на 49 років земельну ділянку із земель водного фонду загальною площею 298,83 га, розташовану за межами населеного пункту на території Несвічівської сільської ради Луцького району для ведення рибного господарства.

Договір оренди було посвідчено приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №1064, зареєстровано в книзі Державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок за №09 від 11.07.2003 року.

Згідно з п. 1.2. договору земельна ділянка, що передається в оренду, перебуває у розпорядженні Луцької районної державної адміністрації, виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, знаходиться в такому якісному стані: загальна площа земельної ділянки, що передається в оренду, становить 298,83 га, в тому числі: під водою - 114,90 га, з них під каналами - 9,23 га, під ставками - 105,67 га; під відкритими землями без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - 1,38 га, з них: під кар'єрами - 1,38 га; під відкритими заболоченими землями, болотами - 103,78 га; під забудованими землями, гідротехнічними спорудами - валами - 17,57 га, під лісами та іншими лісовкритими площами - 1,81 га, з них: під лісовими землями - 0,69 га, під чагарниками - 1,12 га, під сільськогосподарськими землями - 59,46 га, з них під ріллею - 31,88 га, під сіножатями - 9,61 га, під пасовищами - 7,04 га, під господарськими будівлями і дворами - 3,82 га, під господарськими шляхами і прогонами - 7,11 га.

Пунктом 3.1 договору оренди від 03.07.2003р. визначено, що орендна плата справляється виключно у грошовій формі і становить 35 грн. за один гектар водного плеса та 27 грн. за один гектар прибережної смуги в рік, яку орендар сплачує на бюджетний рахунок Несвічівської сільської ради з періодичністю внесення плати - один раз до першого лютого поточного року.

15.10.2007 року між сторонами у справі було підписано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, якою внесено зміни до п.3.1. основного договору, збільшено розміри орендної плати: 70 грн. за один гектар водного плеса та 35 грн. за один гектар прибережної смуги в рік.

Луцька районна державна адміністрація як орендодавець виконала взяті на себе згідно з договором оренди від 03.07.2003р. зобов'язання в частині передачі орендарю визначеної договором земельної ділянки своєчасно та в повному об'ємі.

Відкрите акціонерне товариство "Волиньрибгосп" як орендар взяті на себе згідно з договором оренди від 03.07.2003 року зобов'язання в частині проведення розрахунків за оренду не виконало.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з підпунктами "а", "в" пункту 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статями 629, 525, 599, 651 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності із частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як передбачено статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 5.1 договору оренди від 03.07.2003р. передбачено право орендодавця - Луцької районної державної адміністрації вимагати від орендаря земельної ділянки своєчасного внесення плати за оренду, на розірвання договору в разі використання орендарем об'єкта оренди не за цільовим призначенням та в разі невиконання інших умов договору.

Згідно з пунктами 7.2-7.4 договору оренди від 03.07.2003р. дія договору припиняється у разі закінчення терміну, на який він був укладений, а також в інших передбачених законом випадках; договір оренди може бути розірваний за взаємною згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами їх зобов'язань, передбачених у договорі.

З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, Пленум Вищого господарського суду України в п.2.23. постанови №6 від 18.05.2011р. роз'яснив, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Згідно з письмовими поясненнями Луцької об'єднано державної податкової інспекції №882/10/15.3. від 08.10.2013р. заборгованість ВАТ «Волиньрибгосп» по сплаті орендних платежів за земельну ділянку, яка розташована на території Несвічівської сільської ради, станом на 01.10.2013 року складає 258 043,62 грн., з них: 64925,36 грн. - заборгованість за 2011 рік; 113 973,75 грн. - заборгованість за 2012 рік; 75982,48 грн. - заборгованість за січень - серпень 2013 року.

Як зазначає Луцька об'єднана державна податкова інспекція, ця заборгованість обчислена на підставі податкових декларацій, які відповідач самостійно на підставі п.2 ст.286 Податкового кодексу України, подавав органу державної податкової служби.

З листа Луцької об'єднано державної податкової інспекції №882/10/15.3. від 08.10.2013 року та розрахунку Несвічівської сільської ради (а.с.58) видно, що останній раз розрахунки за оренду земельної ділянки були проведені відповідачем 15.03.2011 року в розмірі 720 грн., 03.06.2011 року в розмірі 4000 грн., але цю оплату віднесено органом державної податкової служби в рахунок погашення податкового боргу відповідача за 2010 рік.

Також на виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 16.12.13 р. управління Державної казначейської служби України у Луцькому районі Волинської області повідомило, що надходжень коштів на рахунки Несвічівської сільської ради Луцького району Волинської області на оплату орендної плати від відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" у 2012 році не надходило.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач не виконував належним чином зобов'язання щодо перерахування орендної плати ні в тому розмірі, що передбачена договором, ні в розмірі, встановленому Податковим кодексом України, за 2011р. - вересень 2013р. (у тому числі за 2012 рік) плати за оренду земельної ділянки не перерахував, жодних доказів на спростування цього факту, доказів на підтвердження оплати за цей період за користування земельною ділянкою відповідач ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не подав, а тому доводи відповідача про недоведеність факту порушення зобов'язань за договором оренди від 03.07.2003р. безпідставні.

Невнесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюється в законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Ініціатива приведення у відповідність умов договору оренди обов'язковим умовам, встановленим у визначеному законом порядку, могла виходити як від орендодавця, так і від орендаря.

Враховуючи те, що в силу положень ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі, суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів, обумовлених договором оренди земельної ділянки, є істотним порушенням договору в розмінні ст. 651 Цивільного кодексу України.

Оскільки, укладаючи спірний договір оренди земельної ділянки, позивач розраховував на сплату відповідачем орендних платежів, а тому невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань є істотним порушенням умов договору та свідчить про наявність передбачених законом підстав для розірвання договору.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, умови укладеного між сторонами договору оренди, зважаючи на те, що відповідач не проводив розрахунки за користування земельною ділянкою, чим істотно порушив умови договору оренди, вимога позивача про розірвання договору оренди землі правомірно задоволена судом першої.

Тому посилання скаржника в своїй апеляційній скарзі на ту обставину, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються спростовується вищенаведеним та не приймаються колегією суддів до уваги.

У своїй апеляційній скарзі відповідач також посилається на ту обставину, що позивачем ніяким чином не підтверджено статусу земель, які відносяться до прибережної смуги. Проте, жодними нормативними актами та умовами спірного договору не передбачено зазначеного обов'язку позивача.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що згідно п.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

У рішенні господарського суду, зокрема, має бути зазначено, яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

А тому посилання відповідача на те, що позивачем невірно визначено юридичні підстави позову, в позовній заяві відсутнє посилання на норми спеціального Закону - «Про оренду землі», не може бути підставою для відмови в позові.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" від 21.10.13р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 09 жовтня 2013 року у справі №903/804/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №903/804/13 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Миханюк М.В.