ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" грудня 2013 р.Справа № 922/4846/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Кролівець М.О.
розглянувши справу
за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків до ФОП ОСОБА_2, м. Чугуїв про стягнення 13118,86 грн. за участю представників сторін:
прокурор - Волик О.Г.
позивача - Кероп"ян С.Є.
відповідача - ОСОБА_2,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова 13118,86 грн. заборгованості, з яких: 10291,69 грн. заборгованість з орендної плати за договором оренди № 03/2011/КЕВ м. Харків від 02.02.2011 року та 2827,17 грн. сума нарахованої пені. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зазначеного договору оренди.
23.12.2013 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи довідку-розрахунок нарахування орендної плати та довідку нарахування пені.
Суд, дослідивши наданні документи, долучає їх до матеріалів справи.
23.12.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відхилити позовні вимоги прокурора.
Суд, дослідивши наданий відзив долучає його до матеріалів справи.
23.12.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.
Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.
В судовому засіданні прокурор та позивач підтримали позов у повному обсязі та просили суд його задовольнити.
Відповідач підтримав відзив на позовну заяву та просив суд врахувати викладені у відзиві обставини при винесенні рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харкова та відповідачем було укладено договір оренди № 03/2011/КЕВ м. Харкова (далі - договір) від 02.02.2011 р., відповідно до умов якого (п. 1.1), орендодавець (КЕВ міста Харкова) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 169,74 кв.м. в будівлі АДРЕСА_1 що знаходиться на балансі КЕВ м. Харкова, вартість якого визначена на 20.09.2010 р. за незалежною оцінкою та становить, згідно з актом оцінки, 273600,00 грн.
Вказане приміщення, відповідно до вимог ст. 765 ЦК України, передано відповідачу, згідно з двостороннім актом прийому-передачі від 02.02.2011 р., який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, у відповідності до акту інвентаризації орендованого майна від 20.09.2010 р.
Сторони домовились, що договір укладено строком до трьох років та діє з 02 лютого 2011 року до 31 січня 2014 року включно.
Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата встановлена без ПДВ на базовий місяць (вересень 2010 року) на рівні 2000,00 грн. За результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2010 року) 1876,90 грн. Орендна плата за першій місяць оренди визначається шляхом корегування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору).
Згідно з п. 3.6 договору орендна плата у розмірі 100 % перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок КЕВ м. Харків в територіальному органі Державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 5.3 договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 5.11 договору відповідач зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого приміщення, у тому числі фактичні комунальні платежі. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору встановити прибори обліку тепло-, енерго-, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями або укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг відповідачу.
Крім того, відповідач, відповідно до п. 5.15 договору, зобов'язався щомісячно компенсувати позивачу кошти в розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,01061 Га, на яку відповідачу надається право користування для досягнення мети оренди.
Внаслідок не виконання відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати за користування нерухомим майном, в розмірі та строки, передбачені договором оренди № 03/2011/КЕВ м. Харкова від 02.02.2011 р., у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, що й стало підставою звернення прокурора та позивач до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, довідку позивача про нарахування орендної плати відповідачу за договором оренди № 03/2011/КЕВ від 02.02.2011 року, останній визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати в розмірі 10587,76 грн. за період з червня 2013 року по жовтень 2013 року.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки БУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Згідно статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов'язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом був перевірений розрахунок пені та суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені у розмірі 235,12 грн.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10587,76 грн. заборгованості з орендної плати за період з червня 2013 року по жовтень 2013 року та 235,12 грн. пені.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 61, код ЄДРПОУ 07923280, р/р 31257274210113 у ГУДКС у Харківської області, МФО 851011) 10587,76 грн. заборгованості та 235,12 грн. пені.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1720,50 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В решті позову - відмовити.
Повне рішення складено 24 грудня 2013 року.
Суддя Погорелова О.В.
Судове рішення № 36561623, Господарський суд Харківської області було прийнято 23.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/4846/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: