Постанова № 36560648, 12.11.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2498/13-a

12 листопада 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Баранюка А.З.

при секретарі судового засідання Дудар М.В.

за участю:

представника позивача -Павлусика О.М.;

представника відповідача - Машлюк Т.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - позивач, Філія) звернулось до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області (далі - відповідач, Тернопільська ОДПІ) з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням зменшених позовних вимог, просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 21 серпня 2013 року № 0005502204.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, за 15.08.2013р. позивачем отримано від Тернопільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області Акт про результати камеральної (електронної) перевірки даних, проте, вказаний акт не має дати складання, вихідного реєстраційного номера, а також містить дані, які не відповідають дійсності.

На підставі Акта перевірки 21.08.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0005502204 про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 510 грн., за порушення п. 70.1 ст. 70 розділу II. п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України за подання з недостовірними відомостями або з помилками розрахунку за ф. №1-ДФ.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки банк діяв відповідно до податкової консультації, позовні вимоги підтримав, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав наведених у запереченні на позов, просила в задоволенні позову відмовити у зв'язку із поданням позивачем недостовірних відомостей у розрахунку за ф. №1-ДФ.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Тернопільською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності, а саме податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1 - ДФ) за четвертий квартал 2012 року позивача.

Перевіркою було встановлено, що податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1 - ДФ) за четвертий квартал 2012 року подано до податкового органу з недостовірними відомостями, що підтверджується поданим 19 липня 2013 року уточнюючим податковим розрахунком. За результатами перевірки позивача був складений Акт від 12 серпня 2013 року № 36/22-04/09338500.

За результатами акту перевірки Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 21 серпня 2013 року № 0005502204, яким визначено грошове зобов'язання у вигляді штрафних санкцій відповідно до ст. 119 Податкового кодексу у розмірі 510,0 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до Головного управління Міндоходів у Тернопільській області. Рішенням Головного управління Міндоходів у Тернопільській області податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції за № 0005502204 від 21.08.2013 р. залишено без змін, а скаргу без задоволення.

27.09.2013р. позивач звернувся із скаргою у Міністерство доходів і зборів України, рішенням Міністерства доходів і зборів України від 17.10.2013р. податкове повідомлення - рішення від 21.08.2013 № 50005502204 та рішення Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно із пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок та подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 ст. 14 Пк України передбачено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно із п. 37.3 ст. 37 Податкового кодексу України підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Відповідно до листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції від 11 листопада 2013 року № 1743/08.1-29 вкладник позивача ОСОБА_3 10.07.1978 року помер 01.06.2004 року, про що зроблено атовий запис № 745.

Згідно довідки позивача заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором склала 4636,76 грн.

Відповідно до п. 162.3 ст. 162 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з цим Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

На підставі пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Пунктом 52.1 ст. 52 ПК України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

З метою отримання роз'яснення щодо застосування п. 162.3 ст. 162 Податкового кодексу України позивач звернувся до ДПА України та отримав консультацію ДПА у м. Києві від 24.11.2011 року № 11232/10/17-107 згідно якої якщо у померлої фізичної особи виявлена прострочена заборгованість у випадку неповернення коштів за кредитним договором то така сума заборгованості вважається нарахованим доходом на користь платника податку. В цьому випадку банк, як податковий агент, зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно п. 47. 1 ст. 47 Податкового кодексу відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

08 лютого 2013 року позивачем було подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого податку про сплату податку (форма 1 - ДФ) померлого вкладника в сумі 694,91 грн. (4636,76*15).

Не погоджуючись із отриманою податковою консультацією щодо нарахування, утримання та сплати податку померлих фізичних осіб позивач звернувся до Міністерства доходів та зборів України та отримав податкову консультацію від 14 травня 2013 року № 2501/6/99-99-17-03-03-15 якою роз'яснено, що згідно п. 162.3 ст. 162 ПК України у разі смерті платника податку податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього, останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Таким чином, у податковому періоді, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть, платник податку не мав доходу, а мав заборгованість по кредиту, яка не включається до складу загального (місячного) доходу платника податку у відповідності до пп. 159.3.7 п. 159.3 ст. 159 ПК України та не відображається у формі № 1ДФ.

У зв'язку з цим 19 липня 2013 року позивачем було подано уточнюючий Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого податку про сплату податку (форма 1 - ДФ) померлого вкладника в сумі 694,91 грн. з ознакою « 1».

Згідно із п. 3.9 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1020 у графі 9 "Ознака (0, 1)" відображається ознака "0", якщо рядок потрібно ввести, чи ознака "1", якщо рядок потрібно вилучити. Графа 9 заповнюється тільки для звітного нового та уточнюючого податкового розрахунків.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми, утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

В результаті судового розгляду справи судом не встановлено неправильного подання позивачем звітності. Разом з тим, відповідно до статті 53 Податкового кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована (п. 53.1).

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та аналізуючи положення податкового законодавства, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку з помилковим застосуванням відповідальності до платника податків на підставі статті 119 ПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області від 21.08.2013 року № 0005502204.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови підписано 15 листопада 2013 року.

Суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.