Рішення № 36559664, 03.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19440/13 03.12.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»До Товариства з обмеженою відповідальністю «Стражниця»Простягнення 548 726,80 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Жихарева О.В. - дов.

Від відповідача Снігур І.О. - дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Стражниця» 542 971,01 грн. основного боргу, 5755,79 грн. 3% річних, а всього 548 726,80 грн. заборгованості за орендні та комунальні послуги за договором оренди нежитлового приміщення № 1060 від 10.01.2011р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог від 27.11.2013р. № 09-7-7/843, в якій просить стягнути з відповідача 458 304,43 грн. заборгованості по орендним платежам, 129 251,53 грн. заборгованості за комунальні послуги, 5755,79 грн. 3% річних, а всього 593 311,75 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 1060 від 10.01.2011р.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшення розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 593311,75 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник відповідача в судове засідання 12.11.2013р. не з'явився, проте надав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просив відкласти розгляд справи на другий термін, у зв'язку з неможливістю бути присутнім з причин хвороби повноважного представника.

Суд задовольнив клопотання Відповідача, ухвалою господарського суду міста Києва, розгляд справи відкладено на 03.12.2013р.

03.12.2013р. в судове засідання з'явився представник позивача, однак умов ухвал суду щодо надання письмового відзиву на позовну не виконав. В судовому засіданні представник позивача проти позову не заперечував, про що зазначено в протоколі судового засідання від 03.12.2013р.

Спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стражниця» було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1060.

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення на першому поверсі будинку, що розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Бориспільська, 12-б. Строк користування приміщенням становить 35 місяців.

Згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 14.01.2011 орендодавець передав, а орендар приймав в оренду нежитлове приміщення загальною площею 170 кв.м.

15 березня 2011 p. Сторонами укладено Договір №1243 про внесення змін до Договору оренди нежитлового приміщення №1060 від 10.01.2011р., згідно якого площа приміщення, що передано в оренду складає 302 кв. м. Даний факт підтверджено актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.2011р.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.4., 4.5. Договору встановлено, що орендна плата за користування Приміщенням в місяць складає 9208,33 грн., крім того ПДВ -1841,67 грн., всього - 11050 грн. У зв'язку із загальним зниженням споживчим попитом на ринку оренди нерухомості, Орендарю надається знижка в орендній платі на 50% протягом перших двох місяців оренди.

Орендна плата в повному обсязі сплачується Орендарем починаючи з третього місяця оренди.

Орендна плата індексується кожні 6 місяців на офіційний індекс інфляції, що публікується Державним комітетом статистики України, за попередні шість місяців. Протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами цього Договору Орендар сплачує Орендодавцю попередню плату в розмірі 100 % від місячної орендної плати, передбаченої п.4.1. цього Договору, яка буде зарахована як орендна плата за останній місяць.

20 червня 2011 р. Сторонами укладено Додатковий договір до Договору оренди нежитлового приміщення №1060 від 10.01.2011р., згідно якого орендодавець надає Орендарю знижку по орендній платі в розмірі 50% за користування частиною приміщення площею 132 м. кв. в липні та серпні 2011 p., тобто загальна сума орендної плати в зазначених місцях складатиме 15340 грн. з урахуванням ПДВ. Починаючи з вересня 2011 р. нарахування орендної плати буде здійснюватися згідно з п.4.1. Договору.

Згідно п. 4.3. договору, орендар щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця, сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі, передбачену п. 4.1. цього Договору та на підставі виставлених Орендодавцем рахунків відшкодовує фактичні витрати Орендодавця на утримання орендованого Приміщення: комунальні послуги, оплату за електроенергію та інші послуги, пов'язані з утриманням орендованого Приміщення, окрім послуг, що оплачуються Орендарем на підставі самостійно укладених договорів з постачальниками відповідних послуг.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, орендні платежі перераховуються Орендарем в безготівковому порядку на рахунок Орендодавця, вказаний в п. 11 цього Договору.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір № 1060 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за січня 2012 по 19.11.2013р. у розмірі 458304,43 грн. та заборгованості по сплаті 129251,53 грн. комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.4.3. договору, орендар зобов'язаний щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця, сплачувати орендодавцю орендну плату в розмірі, передбаченому п.4.1. договору та на підставі виставлених орендодавцем рахунків відшкодовує фактичні витрати, орендодавця на утримання орендованого приміщення: комунальні послуги, оплату за електроенергію та інші послуги пов'язані з утримання орендованого приміщення, окрім послуг, що оплачуються орендарем на підставі самостійно укладених договір з постачальниками відповідних послуг.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 4.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця.

Проте, матеріалами справи встановлено, що відповідач свого обов'язку зі сплати орендних платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі та іншим платежам за період з 14.01.2011 по 19.11.2013р. становить 587 555,96 грн. (458 304,43 грн. заборгованість по оплаті за орендні платежі, 129251,53 грн. заборгованість по сплаті за комунальні послуги), а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди № 1060 у сумі 458 304,43 грн. орендної плати, 129251,53 грн. за комунальні послуги за період з січня 2011 по 19 листопада 2013р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ці суми мають бути стягнуті з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно заявив відповідачу вимогу про стягнення суми боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 5755,79 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стражниця» (02081, м. Київ, вул. Тепловозна, 1, код ЄДРПОУ 33595025) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) 458 304 (чотириста п'ятдесят вісім тисяч триста чотири) грн. 43 коп. орендної плати, 129 251 (сто двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 53 коп. комунальних послуг, 5755 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 79 коп. 3% річних, 10 974 (десять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 54 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 26.12.2013р.