Рішення № 36559622, 08.01.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" січня 2014 р.Справа № 916/3033/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Дмітрієв Р.Б., згідно довіреності від 02.01.2014р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства „Гідропарк „Лузанівка" (м. Одеса)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2(м.Одеса);

про стягнення 18259,20грн.

06.11.2013р. Комунальне підприємство „Гідропарк „Лузанівка." звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 18259,20грн. боргу, із яких: 10808,70грн. - основний борг, 194,34грн. - пеня, 7205,80грн. - штраф, 50,36грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 07.11.2013р. порушено провадження справі № 916/3033/13 за зазначеним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути із відповідача основний борг в сумі 10224,05грн., пені в сумі194,34грн., штраф у сумі 7205,80грн. та інфляційних втрат в розмірі 50,36грн., яку підтримав у засіданні суду з підстав викладених у позовній заяві

З врахуванням ст.22 ГПК України, господарський суд приймає до розгляду заяву про зменшення позовних вимог та розглядає справу у межах заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, відзив на позов не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Отже, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.13. між Комунальним підприємством „Гідропарк „Лузанівка" (позивач, підприємство) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, користувач) було укладено договори про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою, а саме: №7 - об'єкту кафе-бар „Крістіна" - стаціонарний об'єкт та №17/1 по об'єкту кафе-бар „Крістіна" - літній майданчик, згідно яких позивач здійснює заходи з благоустрою об'єктів, що утримують, а відповідач бере на себе зобов'язання з пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою згідно із затвердженим річним планом заходів з утримання та ремонту об'єктів благоустрою.

За умовами п.1.2 договорів, форма пайової участі користувача - грошова, розмір якої визначається згідно з Порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі для утримання об'єктів благоустрою, розташованих в прибережній та парковій зонах, скверах на територіях для експлуатації фонтанів, бюветних гідротехнічних комплексів, ставків, затверджених відповідно до підпункту 2 пункту а ст..28 підпункту 1 пугкту а ст..30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", ст..15 Закону України „Про благоустрій населених пунктів", рішення Одеської міської ради від 23.12.2011р. №1631-УІ „Про затвердження Правил благоустрою території міста Одеси (текстової частини) у новій редакції", рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №64 від 16.02.2012р. „Про встановлення розміру пайової участі для власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торгівельної мережі для утримання об'єктів благоустрою".

Користувач сплачує щомісячну суму пайової участі, розмір якої визначено згідно з Порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для утримання об'єктів благоустрою, вказаного в додатку №1 до даних договорів. Строк оплати - до 5 числа поточного місяця, в якому здійснюється підприємницька діяльність. Користувач за власним бажанням може здійснювати попередню оплату і за більший період. Оплата суми пайової участі здійснюється користувачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підприємства або шляхом внесення коштів до каси. (п.4.1. договорів).

Сторони згідно додатків №1 до договорів погодили щомісячну суму коштів, які повинен був сплачувати відповідач позивачу, зокрема за договором №17 із травня по вересень по 1948,85грн., а згідно додатку до договору № 17/1 по 1654,05грн. щомісячно.

Проте, відповідач умови договору не виконав у повному обсязі, бо не сплатив позивачу суми пайової участі за договором №17/1 за липень- вересень 2013 року станом на час звернення з позовом до суду в розмірі 4962,15грн., а за договором №17 за липень-вересень 2013 року в розмірі 5846,55грн., всього 10808,70грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за договорами №17/1 та №17 на день звернення з позовом до суду становив 10808,70грн., а на день розгляду справи згідно заяви про зменшення позовних вимог за зазначеними договорами в сумі 10224,05грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, відповідач припустився неналежного виконання прийнятого на себе зобов'язання, бо не розрахувався з позивачем станом на час розгляду справи, а саме: не сплатив заборгованість в сумі 10224,05грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд задовольняє позов щодо стягнення основного боргу в повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 194,34грн.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.5.2 договорів, укладених між сторонами, за прострочення сплати пайової участі від 10днів до 20 днів відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені суд вважає, що розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства і тому здійснює перерахунок пені.

За договором №17 за несвоєчасно сплачену суму 1948,85грн. в липні 2013 року пеня становитиме 23,17грн. виходячи із такого розрахунку: 2 х 7 : 365 х 1948,85грн. х 31 : 100;

За договором №17/1 за несвоєчасно сплачену суму 1654,05грн. в липні 2013р. пеня становитиме 19,67грн. виходячи із такого розрахунку: 2х 7 : 365 х 1654,05грн. х 31 : 100;

Всього сума пені за несвоєчасну сплату пайової участі по договорах за липень 2013 року становить 42,84грн.

За договором №17 за несвоєчасно сплачену суму 3897,70грн. за серпень 2013 року пеня становитиме 43,03грн. виходячи із такого розрахунку: 2 х 6,5 : 365 х 3897,70грн. х 31 : 100;

За договором №17/1 за несвоєчасно сплачену суму 3308,1грн. за серпень 2013 року пеня становитиме 36,52грн. виходячи із такого розрахунку: 2 х 6,5 : 365 х 3308,1грн. х 31 : 100;

Всього сума пені за несвоєчасну сплату пайової участі по договорах за серпень 2013 року становить 79,55грн.

За договором №17 за несвоєчасно сплачену суму 5846,55грн. вересень 2013 року пеня становитиме 37,48грн. виходячи із такого розрахунку: 2 х 6,5 : 365 х 5846,55грн. х 18днів : 100;

За договором №17/1 за несвоєчасно сплачену суму 4962,15грн. за вересень 2013 року пеня становитиме 31,81грн. виходячи із такого розрахунку: 2 х 6,5 : 365 х 4962,15грн. х 18днів : 100;

Всього сума пені за несвоєчасну сплату пайової участі по договорах за вересень становить 69,29грн.

Таким чином, суд задовольняє позов у частині стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договорами в сумі 191,68грн.(42,84грн. + 79,55грн. + 69,29грн.).

Оскільки позивач просив стягнути із відповідача пеню в розмірі 194,34грн., то суд відмовляє в задоволенні позову у частині стягнення пені в сумі 2,66грн.(194,34грн. - 191,68грн.).

Також позивач просить стягнути із відповідача штраф за прострочку виконання зобов'язання в розмірі 7205,80грн. на підставі п.5.3 договорів №17 та №17/1, згідно яких, у випадку відставання від графіку оплати на 21 та більше днів відповідачем сплачується на користь позивача штраф у подвійному розмірі місячної суми пайової участі, нарахованої на літній період.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За приписами ст..551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Отже, перевіривши розрахунок штрафу та враховуючи, що сторони договором передбачили штраф, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення штрафу в сумі 7205,80грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 50,36грн. - індексу інфляції.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування індексу інфляції суд приходить до висновку, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов і в частині нарахування індексу інфляції в сумі 50,36грн.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 10224,05грн., пені в сумі 191,68грн., штрафу в сумі 7205,80грн. та інфляційних втрат в сумі 50,36грн., оскільки позов у цій частині підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлений відповідно до вимог чинного законодавства, і відмовляє в частині стягнення пені в сумі 2,66грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.22, 33,34,43,44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Гідропарк „Лузанівка" (65102, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172-а, код ЄДРПОУ 30376928):

- 10224,05грн. - основного бору,

- 191,68грн. - пені,

- 7205,80грн. - штрафу,

- 50,36грн. - індексу інфляції

- 1720,18 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Відмовити в позові в частині стягнення пені в сумі 2,66грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 10.01.14.

Суддя Брагіна Я.В.