Ухвала суду № 36559606, 31.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

31.12.13

№ 910/25917/13.

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши матеріали за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 93/21/10270 від 25.12.2013 року до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (відповідач) в якій викладені позовні вимоги про стягнення грошових коштів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно з вимогами п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

В абз. 1 стор. 1 позовної заяви зазначено, що «Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 10.10.2006 № 1420043 та в абз. 3, 4, 6 стор. 2 позовної заяви зазначено, що «Згідно п. 9 Додатку 2 до Договору передбачено, що Відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ). Сплату за вказаними документами відповідно до п. 10 Додатка 2 до Договору Відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Однак свої зобов’язання за зазначеним Договором Відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.12.2010 по 01.12.2013 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.12.2013 становить 47 675,60 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів», однак доказів, які мають такі зазначення підтверджувати до позовної заяви не додано.

Згідно абз. 5 п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, відсутність обгрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми.

Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача (абз. 6 п. 3.5 п. 3 вищенаведеної постанови Пленуму ВГСУ ).

Фактично зазначені позивачем абз. 1 стор. 1 та абз. 3, 4, 6 стор. 2 позовної заяви відомості не містять жодних вказань (посилань) на існування конкретно - визначених доказів на підтвердження цих відомостей, т.т. такі докази позивачем не зазначені та не додані. А тому суд позбавлений можливості діяти в порядку ст. 65 ГПК України, оскільки сам позивач такі докази не зазначив та не надав (т.т невідомо які саме докази суду вимагати).

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Так, суд звертає увагу на те, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб).

Як визначено ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відомості про місцезнаходження юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Згідно абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб’єкта господарювання.

У позовній заяві у якості місцезнаходження відповідача вказано наступну адресу: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25б.

В той же час, позивачем не вказано на жодне з джерел (відповідні довідки з ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців тощо), з яких він отримав дані про належність відповідачу саме вказаної у позовній заяві адреси.

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

У відповідності до листа Головного управління Державного казначейства України у місті Києві, згідно з Бюджетним кодексом України, Законом України “Про судовий збір”, банківські реквізити для сплати судового збору до господарського суду міста Києва наступні: одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКCУ) у м. Києві, ЄДРПОУ 37993783, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України (ГУ ДКCУ) у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) код 05379487.

Відповідно реквізитів “призначення платежу” платіжного доручення № 33349 від 27.11.2013 року дана позовна заява жодним чином не ідентифікована, тобто не визначені реквізити позовної заяви (дата, номер), оскільки в "Призначенні платежу" не зазначено, що судовий збір сплачений саме за подання позовної заяви № 93/21/10270 від 25.12.2013 року та саме Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (фактично в "Призначенні платежу" вказано: “22030001; 206, Суд.збір за подання до Госп.суду м.Києва (код ЄДРПОУ 05379487) позовної заяви про стягнення заборгованості. Без ПДВ).

Таким чином, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали № 93/21/10270 від 25.12.2013 року Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про стягнення грошових коштів – повернути без розгляду.

Суддя О.В.Котков