Постанова № 36559449, 05.12.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

05 грудня 2013 року Справа № 814/4457/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГРАНД", доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Трейд", проскасування податкового повідомлення - рішення від № 0001722202 від 20.09.2013 р. ,№ 0001732202 від 20.09.2013 р., За участю представників:

Представник позивача: Питомець Г.П., довіреність, від 23.10.13;

Представник позивача: Іванова С.О., довіреність б/н, від 23.10.13;

Представник відповідача: Бартошук С.А., довіреність № 750/9/10-00, від 23.10.13;

Представник третьої особи: Андрєєва А.І., за паспортом, від 23.10.13;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Гранд» звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001722202 від 20.09.2013 про збільшення суми зобов'язання ТОВ «Юг-Гранд» за платежем «податок на додану вартість 14010100» на суму 1035771 (один мільйон тридцять п'ять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 00 коп. та № 0001732202 від 20.09.2013 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 492106 (чотириста дев'яносто дві тисячі сто шість) грн. 25 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оспорюванні податкові повідомлення-рішення, не відповідають нормам діючого законодавства, є непідтвердженими, податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Гранд» зареєстроване 09.04.2010 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради. Основними видами діяльності позивача відповідно до Статуту, довідки з ЄДРПОУ є діяльність у сфері оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими травинами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, неспеціалізованої оптової торгівлі тощо.

З 23.08.2013 по 30.08.2013 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Юг-Гранд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Тетралон» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011року», НІ ТОВ НИО»Контехсистем ЛТД» за період з 01.10.2011 по 31.12.2011, ТОВ «Електромонтаж-Трейд» за період з 01.01.2012 по 31.03.2012р, ТОВ «Авто-Трейнд» за період 01.10.2012 по 31.12.2012р та 01.01.2013 по 31.03.2013р. за результатами якої складено акт від 06.09.2013р. № 659/14-04-22-02/37031432.

У висновках акту зазначається, що позивачем допущено порушення:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 393685 грн. за 2012 рік, в тому числі за IV квартал 2012 року в сумі 393685 грн.;

- п. 198.3, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього в сумі 690541 грн., у т.ч. за жовтень 2012 року в сумі 155225 грн., за листопад 2012 року у сумі 112488 грн., за грудень 2012 року в сумі 107225 грн., за січень 2013 року в сумі 61152 грн., за лютий 2013 року у сумі 123949 грн., за березень 2013 року у сумі 110167 грн., за квітень 2013 року в сумі 20308 грн.

Висновок акту про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість ґрунтується на неможливості проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Авто-Трейнд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Ланіс Плюс» , ТОВ «Карбон-Юг», ТОВ «Дока-Груп» та ТОВ «Нептун Інвест». Акт перевірки контрагента позивача по взаємовідносинам з іншими підприємствами на думку відповідача, свідчить про неможливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «Авто-Трейнд».

На підставі зазначеного акту відповідачем 20.09.2013 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№ 0001722202 від 20.09.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Юг-Гранд» за платежем «податок на додану вартість 14010100» на суму 1035771 (один мільйон тридцять п'ять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 00 коп., з яких 690514,00 грн. - за основним платежем, 345257,00 грн. - за штрафними санкціями;

-№ 0001732202 від 20.09.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Юг-Гранд» за платежем «податок на прибуток 11021000» на суму 492106 (чотириста дев'яносто дві тисячі сто шість) грн. 25 коп., з яких 393685,00 грн. - за основним платежем, 98421,25 грн. - за штрафними санкціями.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, відповідач у даному випадку первинно мав встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових та машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платників податків.

Позивач надав до суду відповідні первинні документи, що підтверджують вчинення цивільно-правових угод та здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Авто-Трейнд» за податкові періоди охоплені перевіркою: договір перевезення, акти виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Крім того позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надані суду документи на придбання та реалізацію товару (ячмінь, пшениця), які були перевезені ТОВ «Авто-Трейнд», зокрема: договори на закупівлю сільськогосподарської продукції (зернових культур) у сільськогосподарських підприємств з різних областей України, накладні на отримання товару, договори на реалізацію товару ТОВ «Юг-Гранд» публічному акціонерному товариству «САН ІнБев Україна», виконання яких підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (накладними).

Поставка товару відповідно до договорів здійснювалася на склади покупця (ПАТ «САН ІнБев Україна») у м. Харкові, м. Миколаєві та м. Чернігові.

В процесі здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі зерном позивачем також укладались договори складського зберігання зерна, договори на здійснення лабораторних досліджень, тощо.

Відповідно, суд зазначає, що здійснення зазначеної господарської діяльності було б неможливим, без отримання позивачем транспортних послуг з перевезення вантажів та експедиційних послуг, які надавались позивачу товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Трейнд».

Зазначені первинні документи були також предметом дослідження і під час перевірки. Будь яких зауважень до цих документів в акті перевірки не міститься.

Третя особа ТОВ «Авто-Трейнд» в судовому засіданні надала всі необхідні первини документи по взаємовідносинам з позивачем. Також надані документи на спроствівання твердження відповідача про незнаходження, також ТОВ «Авто-Трейнд» за місцем його реєстрації. Відповідно до наданих документів стан платника платника податків - 0. Відповідно до довідки ЄДРПОУ від діяльності - автотранспортні перевезення. Також надані документи про наявність у підприємства необхідної кількості автомобільного транспорту для здійснення господарської діяльності. Також надані документи про те, що податкові зобов'язання ТОВ «Авто-Тренйд» за відповідні податкові періоди були задекларовані та сплачені в повному обсязі.

Третьою особою ТОВ «Авто-трейнд» також надано до суду копії документів, які свідчать про те, що ТОВ «Авто-трейнд» в судовому порядку оскаржує акти перевірок, на яких ґрунтуються висновки відповідача

Податковим органом не наведено будь-яких інших доводів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з надання послуг перевезення, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або свідчили б про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність підприємства як платника податків та виключають право на віднесення витрат на послуги з перевезення до валових витрат та права на податковий кредит.

В судовому засіданні встановлено , що відповідачем взагалі не проводилось зустрічної перевірки ТОВ «Авто-трейнд» по взаємовідносинам з позивачем.

Реальність здійснення господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків) перевіркою не досліджувалась. Відповідач дійшов висновків про порушення позивачем податкового законодавства не на підставі дослідження та надання правової оцінки наявним первинним документам позивача, а на підставі припущень щодо можливого порушення податкового законодавства постачальниками (контрагентами) позивача. Проте, факт несплати податків контрагентами позивача відповідачем під час перевірки також не встановлювався.

Також суд зазначає, що згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, визначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

З наданих доказів вбачається, що позивач підтвердив витрати розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.6. цієї ж статті передбачена єдина умова для позбавлення платника податків права на податковий кредит - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом встановлено, що податкові накладні у позивача на загальну суму ПДВ 690513,21 грн. є в наявності та відображені в акті перевірки.

Також судом встановлено, що контрагентом позивача податкові зобов'язання задекларовані, та сплачені податки по цім зобов'язанням

Отже, позивачем при розгляді справи було доведено, що між ТОВ «Юг-Грагд» та ТОВ "Авто-Трейнд" існували договірні відносини, які мали реальний характер та реалізувалися на практиці шляхом надання послуг з перевезення, необхідних для здійснення господарської статутної діяльності підприємства, направленої на отримання прибутку, що підтверджується відповідними первинними документами, зокрема договорами, податковими, товарно-транспортними накладними.

З цього випливає, що позивач діяв виключно у відповідності до норм діючого законодавства.

Суд зазначає, що податковим органом в акті перевірки було встановлено, що сума податку на додану вартість, яка була включена ТОВ «Юг-Гранд»» до складу податкового кредиту повністю підтверджена податковими накладними.

При розгляді даної справи належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди та доказів того, що безпосередній контрагент позивача не здійснює господарську діяльність, правочини є нікчемними, відповідачем суду не надано.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийнято оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, оскільки судом встановлено правомірність формування валових витрат та податкового кредиту, виходячи з реальності укладених правочинів, а, отже, доводи відповідача про заниження податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, і нарахування за такі порушення штрафних санкції, є необґрунтованими.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відтак, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача № 0001722202 від 20.09.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Юг-Гранд» за платежем «податок на додану вартість 14010100» на суму 1035771 (один мільйон тридцять п'ять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 00 коп., з яких 690514,00 грн. - за основним платежем, 345257,00 грн. - за штрафними санкціями, та № 0001732202 від 20.09.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Юг-Гранд» за платежем «податок на прибуток 11021000» на суму 492106 (чотириста дев'яносто дві тисячі сто шість) грн. 25 коп., з яких 393685,00 грн. - за основним платежем, 98421,25 грн. - за штрафними санкціями, є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень. У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0001722202 від 20.09.2013 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0001732202 від 20.09.2013 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГРАНД" сплачений судовий збір згідно квитанції №619 від 24.10.2013 року в сумі 458,00 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 09.12.2013 року.