Постанова № 36559241, 25.12.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.12.2013 справа №913/2165/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А.суддівЗубченко І.В., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Ключнікова С.І. - довіреність б/н від 26.07.2013р.від відповідача:Драчова М.С. - довіреність №4 від 26.02.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКомунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Алчевськ Луганської області на рішення господарського судуЛуганської області від07.10.2013р.(повний текст підписано 11.10.2013р.) у справі№913/2165/13 (суддя Середа А.П.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськдо Комунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Алчевськ Луганської областіпростягнення 15 666 029 грн. 41 коп

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.10.2013р. у справі №913/2165/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ до Комунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Алчевськ Луганської області про стягнення заборгованості, у розмірі 15 666 029 грн. 41коп. з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, з яких 15468053,30грн. - заборгованість за послуги з водопостачання, 188114,06грн. - 3% річних, 9862,05 грн. інфляційних втрат- задоволені частково; з відповідача на користь позивача стягнуто 15468053,30 грн. боргу, 188114,06 грн. 3% річних та 9847,94 грн. інфляційних втрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Алчевськ Луганської області подало апеляціну скаргу, в якій останне просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 07.10.2013 року у справі № 913/2165/13 повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного судового акта місцевим господарським судом не прийнято до уваги, що заборгованість виникла внаслідок наявної різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведеня, наданих населенню, та фактичною вартістю вказаних послуг; до збільшення розміру заборгованості призводять саме неправомірні дії позивача, які полягають в не підписанні договору про організацію взаєморозрахунків. Також відповідач вказує на неправомірне задоволення позову в частині стягнення 3% річних в розмірі 145316.05 грн. та 7820,05 грн. інфляційних втрат, нарахованих за позадоговірний період з січня 2013 року по травень 2013 року включно з посиланням на невірне застосування судом приписів ст. 625 Цивільного кодексу України при стягненні з відповідача грошових коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Позивач проти скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити, про що зазначив у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача наполягає на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні судового рішення та відмові у позові.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №913/2165/13; розглянувши доводи апеляційної скарги; заслухавши пояснення представників сторін; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Алчевськ Луганської області та скасування рішення господарського суду Луганської області від 07.10.2013р. у справі №913/2165/13 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Так, між позивачем та відповідачем, на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011р. у справі господарського суду Луганської області №8/6пд/2011, укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання №1 від 01.01.2011р., відповідно до умов якого постачальник (позивач) через магістральні водоводи постачає питну воду замовнику цілодобово, з рівномірним тиском, в обсягах згідно з наведеним щомісячним лімітом (об'ємом), зазначеним в пункті 1.1 договору, а замовник (відповідач) здійснює оплату за надані послуги на підставі наданих постачальником рахунків до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.3.2), у безготівковому порядку (п.3.3).

Кількість води, що подається постачальником та використовується замовником, визначається за показниками приладів обліку, які знаходяться в точках, визначених пунктом 6.1 договору.

Відповідно до п. 6.2. договору зняття поточних розрахункових показань приладів обліку здійснюється не рідше одного разу на місяць з оформленням кількості наданої води двостороннім актом.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.8.1 Договору).

Даний договір вступає в силу з 01 січня 2011 року і діє до 31 грудня 2011року (п.11.1), з можливістю пролонгації терміну його дії за умов, визначених у п.11.4 (том 1, а.с.13-22).

30.12.2011 сторонами укладено додаткову угоду до цього договору, якою продовжено термін його дії до 31.12.2012 (том 1, а.с.23).

На виконання умов вказаного договору у грудні 2012 року позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з централізованого водопостачання в кількості 657013 м3 води вартістю 2041996,40 грн., про що складено акт на надання послуги з водопостачання та водовідведення за грудень 2012 року.

З метою оплати вартості послуг з централізованого водопостачання, наданих у грудні 2012 року на підставі договору № 1, позивачем направлений відповідачу рахунок №210001 від 31.12.2012 р. на суму 2041996,40 грн., який міститься в матеріалах справи. Отримання вказаного рахунку підтверджується підписом представника відповідача на ньому.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, відповідач оплату вартості послуг з централізованого водопостачання, наданих у грудні 2012 року на підставі договору № 1, в строк до 20.01.2013 р. не провів, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 2041996,40 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи, зв'язку з закінченням терміну дії договору № 1, позивачем у грудні 2012 року направлений відповідачу проект договору про надання послуг з централізованого водопостачання №6-19-2012 від 26.12.2012 р., який став предметом судового спору у справі господарського суду Луганської області №913/277/13-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" до Комунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" - про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні договору.

Рішенням суду від 09.04.2013р. у справі №913/277/13-г, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2013 р., врегульовано розбіжності, які виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ та Комунальним підприємством "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Алчевськ при укладанні Договору №9-19-2012 про надання послуг з централізованого водопостачання від 26.12.2012р.

Отже, в силу ст. 187 Господарського кодексу України, договір про надання послуг з централізованого водопостачання №6-19-2012 є укладеним з 04.06.2013 року.

Відповідно до умов договору №6-19-2012 позивач (постачальник) зобов'язується постачати відповідачу (замовнику) через магістральні водоводи питну воду цілодобово, з рівномірним тиском, в обсягах, згідно щомісячного ліміту (об'єму), а замовник своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови даного договору (п.1.1).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2. договору № 6-19-2012 при розрахунку за обсяги використаної води за умовами даного договору, замовник сплачує за надані послуги з водопостачання за діючим тарифом, встановленим згідно з чинним законодавством, який встановлюється на державному рівні згідно відповідних постанов Національної Комісії України, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Оплата послуг споживачем здійснюється на підставі наданих постачальником рахунків до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, у безготівковому порядку (п.3.3 договору № 6-19-2012).

За умовами п.п. 5.1., 5.2. договору № 6-19-2012 кількість води, що подається постачальником та використовується замовником, визначається за показниками приладів обліку, які знаходяться у визначених договором точках, при цьому зняття поточних розрахункових показань приладів обліку здійснюється не рідше одного разу на місяць, з оформленням кількості наданої води двостороннім актом, підписаним сторонами.

Пунктом 10.1. договору № 6-19-2012 встановлено, що даний договір діє до 31 грудня 2013 року.

Як встановлено судом, позивачем надані відповідачу послуги з централізованого водопостачання в кількості 1972248 м3 вартість яких становить 6129746,79 грн., що підтверджується актами на надання послуг з водопостачання та водовідведення від 26 червня 2013 року, від 31 липня 2013 року, від 31 серпня 2013 року.

На виконання умов договору № 6-19-2012, для оплати вартості послуг, позивачем виставлено відповідачу рахунки №210001: від 26.06.2013 р. на суму 2006515,48 грн.; за липень 2013 року на суму 2042173,56 грн.; від 31.08.2013 р. на суму 2081057,75 грн., всього на суму 6129746,79 грн. Отримання вказаних рахунків підтверджується підписами представників відповідача на них.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує про порушення відповідачем строків оплати вартості послуг з централізованого водопостачання, наданих за період з червня 2013 року по серпень 2013 року, зважаючи на що у останнього утворилась заборгованість за договором № 6-19-2012 в розмірі 6129746,79 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договорами виконав належним чином, здійснивши надання відповідачеві послуг з централізованого водопостачання за договором № 1 та договором № 6-19-2012, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати послуг не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість за договором № 1 в розмірі 2041996,40 грн. та за договором № 6-19-2012 в розмірі 6129746,79 грн.

В процесі розгляду даної справи місцевим господарським судом позивачем, з огляду на проведення відповідачем часткових оплат, зменшено розмір заявленого до стягнення боргу, зважаючи на що, станом на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного судового акта розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 6-19-2012 становить 3413746,78 грн.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за договором № 1 в розмірі 2041996,40 грн. та за договором № 6-19-2012 в розмірі 3413746,78 грн, Комунальним підприємством "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Алчевськ Луганської області допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором № 1 в розмірі 2041996,40 грн. та за договором № 6-19-2012 в розмірі 3413746,78 грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

Також, як встановлено судом першої інстанції, доданими до матеріалів справи актами від 31 січня 2013 року на суму 2056370,90 грн.; від 28 лютого 2013 року на суму 1732141,24 грн.; від 28 березня 2013 року на суму 2042263,69 грн.; від 26 квітня 2013 року на суму 1975174,40 грн.; від 29 травня 2013 року на суму 2206359,88 грн., підписаними сторонами та скріпленими їх печатками, підтверджується надання позивачем та прийняття відповідачем за період з січня 2013 року по травень 2013 року послуг з водопостачання та водовідведення в кількості 3221464 м3 варістю 10012310,11 грн.

Для оплати послуг з централізованого водопостачання позивачем виставлені, а відповідачем отримані рахунки №210001 за період з січня по травень 2013 року на загальну суму 10012310,11 грн.

Фактичне отримання вказаних рахунків підтверджується підписами представників відповідача та підтверджувалось представником останнього в судовому засіданні при розгляді справи апеляційним господарським судом.

Єдиною підставою надання послуг з питного водопостачання споживачам відповідно до статті 19 Закону України «Про питну воду та витне водопостачання» є договір.

Однак, як вказано вище, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, у період з січня 2013 року по травень 2013 року останньому надавались послуги з централізованого водопостачання без укладення договору у формі єдиного документу, підписаного сторонами.

Посилаючись на ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача вартість наданих у період з січня 2013 року по травень 2013 року послуг з централізованого водопостачання в розмірі 10012310,11 грн.

Разом з тим, в силу приписів ст. 4 Господарського процесуального кодексу України судом застосовуються не лише ті законодавчі акти, що на них посилаються сторони, а й тими, на які вини не посилалися, але якими врегульовано спірні правовідносини.

Таким чином, оцінюючи викладені обставини справи в їх сукупності, а саме: надання позивачем у період з січня 2013 року по травень 2013 року послуг з централізованого водопостачання і прийняття їх відповідачем, що останнім не заперечується, колегія суддів дійшла висновку, що конклюдентні дії сторін свідчать про наявність у цей період правовідносин між сторонами.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин. Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання актів послуг з водопостачання та водовідведення.

Згідно з ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка поживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи з чого, прийнявши послуги від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманих послуг.

Як зазначено вище, для оплати послуг, отриманих у період з січня 2013 року по травень 2013 року за наявними у справі актами, позивачем виставлені відповідачеві рахунки, копії яких наявні в матеріалах справи. Отримання вказаних рахунків останнім підтверджується підписами представників відповідача та не заперечувалось представником останнього в судовому засіданні при розгляді справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, в даному випадку, судова колегія дійшла висновку про необхідність застосування при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати вартості послуг положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги.

З огляду на наведене, враховуючи, що матріалами справи підтверджується фактичне отримання відповідачем послуг з централізованого водопостачання у період з січня 2013 року по травень 2013 року та відсутність проведених оплат протягом семиденного строку з моменту отримання кожного виставленого за вказаний період рахунку, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача 10012310,11 грн. вартості послуг з централізованого водостачання.

Крім того, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 188144,06грн. та інфляційних втрат в розмірі 9862,05 грн. за загальний період прострочення з 21 січня 2013 р. по 02 жовтня 2013р. від суми заборгованості окремо за кожним актом-рахунком.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує на невірність застосування судом норм ст. 625 Цивільного кодексу України при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та безпідставності заявлення позивачем вимог про їх стягнення.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи в їх сукупності підтверджується прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати вартості наданих послуг з централізованого водопостачання, наданих у період з грудня 2012 року по серпень 2013 року включно, розрахунок, проведний місцевим господарським судом, є арифметично вірним, заперечення відповідача щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних не приймаються колегією суддів до уваги.

З огляду на вказане вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог позивача в частині стягнення 3% річних та їх задоволенню судом на суму в розмірі 188144,06грн. та правомірності прийняття місцевим господарським судом зменшення позивачем інфляційних втрат, які підлягають стягненню на користь останнього, до 9847,94грн. у зв'язку з помилкою в розмірі поставлених послуг за рахунком від 28.03.2013 р.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарським судом в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що заборгованість за послуги з централізованого водопостачання виникла внаслідок невідшкодування відповідачеві різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведеня, надані населенню, та фактичною вартістю вказаних послуг.

Разом з тим, згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Правовідносини з послуг з централізованого водопостачання, стягнення заборгованості за які є предметом спору у даній справі, виникли між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем, а отже, враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, наявність будь-яких зобов'язань третіх осіб перед відповідачем не є обґрунтованою підставою для відмови останнього від здійснення розрахунків з позивачем за вказаними правовідносинами.

Із зазначених підстав також не приймаються посилання відповідача на те, що до збільшення розміру заборгованості призводять саме неправомірні дії позивача, які полягають в не підписанні договору про організацію взаєморозрахунків на виконання «Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувавлися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

З огляду на вказане вище, доводи скаржника не приймаються судом до уваги.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Луганської області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Рішення господарського суду Луганської області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 07.10.2013р. у справі №913/2165/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Алчевськ Луганської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 07.10.2013р. у справі №913/2165/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 03.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 06.12.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: І.В. Зубченко

В.М. Татенко