Рішення № 36559237, 08.01.2014, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2014 року справа № 919/1437/13за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення неустойки за договором оренди у розмірі 45033,60 грн.,

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача - Бекетової Н.С., довіреність б/н від 08.01.2014;

представника відповідача - не з`явився,

Суть спору:

16.12.2013 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку за користування майном після припинення договору оренди нерухомого майна №53-12 від 26.03.2012 у розмірі 45033,60 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 610-611, 785 Цивільного кодексу України, статтю 27 Закон України "Про оренду державного і комунального майна", умови договору оренди нерухомого майна №53-12 від 26.03.2012, рішення господарського суду міста Севастополя від 04.12.2012 у справі №5020-1153/2012, обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасного повернення об'єкту оренди внаслідок розірвання договору оренди нерухомого майна та виникнення у позивача у зв'язку із цим права на стягнення неустойки за час прострочення повернення об'єкту оренди.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.12.2013 було порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 08.01.2014.

У судове засідання 08.01.2014 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові та наполягав на їх задоволенні. Відповідач у судове засідання 08.01.2014 не з`явився, яву повноважних представників не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду 18.12.2013 не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями), в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернуто підприємством зв'язку із відміткою про закінчення терміну зберігання, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також статтею 64 ГПК України визначено, що у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 (а.с. 13-14).

Копія ухвали про порушення провадження у справі надсилались судом відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак була повернута підприємством зв'язку за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідач не скористався правом, наданим його статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а справа підлягає розгляду у відсутність відповідача за наявними у справі матеріалами, що також узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 08.01.2014 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд -

встановив:

26.03.2012 між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 53-12 (далі - Договір) відповідно до умов якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду майно - вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 70,80 кв.м., що розташовані в житловому будинку літ. «А» за адресою: АДРЕСА_3, яке перебуває на балансі "РЕП-22" (далі - об'єкт оренди).

Відповідно до п. 2.5. Договору, вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акту прийому-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2. Договору, розмір орендної плати визначений на підставі рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 та складає 30744,00 грн. на рік. Орендна плата визначена виходячи із орендної ставки - 18% від вартості об'єкту оренди, яка визначена незалежної оцінки вартості майна яке передається в оренду, станом на 20.02.2012. Орендна плата складає 2567,12 грн. за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно.

Відповідно до п. 3.3. Договору, розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Пунктами 2.6., 2.7, 4.4.14. Договору, на орендаря було покладено обов'язок повернути орендоване майно у разі припинення дії даного договору на протязі 30 календарних днів з дати після припинення договору, в належному стані з урахуванням його зносу. Передача майна Орендарем та прийом його орендодавцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується представниками сторін.

Згідно п. 7.1. Договору, даний договір діє з моменту його підписання і до 06.03.2015. Даний договір може бути переукладений сторонами на строк до 07.03.2017, за умовою забезпечення Орендарем нотаріального посвідчення договірних відносин.

Згідно п.7.4. та 7.6 Договору, цей договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у випадку суттєвого порушення договору стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Дія договору оренди припиняється зокрема за рішенням суду.

Як вбачається з акту прийому-передачі орендованого майна від 26.03.2012, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради передав в оренду, а відповідач прийняв в оренду нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 70,80 кв.м., що розташовані в жилому будинку літ. «А» за адресою: АДРЕСА_3 , вартість якого за експертною оцінкою склала 170800,00 грн. (а.с. 11).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.12.2012 у справі №5020-1153/2012 позов прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди, розірвання договору та зобов'язання передати орендоване майно задоволений частково. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за договором оренди нерухомого майна №53-12 від 26.03.2012 у розмірі 14842,65 грн., розірвано вказаний договір оренди нерухомого майна та зобов'язано відповідача протягом 30 календарних днів після набрання цим рішенням законної сили звільнити вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 70,80 кв.м., що розташовані в жилому будинку літ. «А» за адресою: АДРЕСА_3 та передати їх Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради за актом прийому-передачі.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 17.12.2012 та на виконання цього рішення був виданий наказ 27.12.2012 (а.с. 23).

Згідно Акту державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 11.09.2013, відповідач виконав рішення суду по справі №5020-1153/20212 та передав Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради об'єкт оренди, який останнім був прийнятий (а.с.24). Після чого, 18.09.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із виконанням відповідачем вказаного рішення суду в частині зобов'язання звільнити спірні приміщення (а.с. 25).

На думку позивача, після розірвання договору №53-12 оренди нерухомого майна від 26.03.2012 за рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.12.2012 у справі №5020-1153/2012, яке набрало законної сили 17.12.2012, відповідач (орендар) був зобов'язаний повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради об'єкт оренди за цим договором протягом тридцяти календарних днів після припинення даного договору, однак ніяких дій відповідачем стосовно повернення орендованого майна до 11.09.2013 не здійснювалось, що стало підставою для нарахування відповідачу неустойки за період з 17.12.2012 по 10.09.2013 у розмірі 45033,60 грн. за безпідставне користування майном та звернення із відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За приписами частини 3 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Частиною 3 цієї статті визначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.12.2012 у справі №5020-1153/2012, яке набрало законної сили 17.12.2012, договір оренди нерухомого майна №53-12 від 26.03.2012 було розірвано, з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнута заборгованість по орендній платі у розмірі 14842,65 грн. та зобов'язано відповідача протягом 30 календарних днів після набрання цим рішенням законної сили, звільнити вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 70,80 кв.м., які розташовані в житловому будинку літ. «А» за адресою: АДРЕСА_3 та передати їх Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради за актом прийому-передачі.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, після набрання рішенням суду господарського суду міста Севастополя у справі №5020-1153/2012 законної сили, відповідач (орендар) повинен був протягом 30 днів повернути об'єкт оренди позивачу (орендодавцю).

Згідно акту державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ м. Севастополя від 11.09.2013, об'єкт оренди був повернутий Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради лише 11.09.2013.

Втім, відповідач протягом 30 календарних днів із моменту набрання рішенням господарського суду у справі №5020-1153/2012 законної сили, тобто з 17.01.2013 та по 10.09.2013 дій щодо повернення орендованого майна не здійснював.

Відповідач всупереч вимог статті 33 ГПК України зворотного суду не довів.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт безпідставного користування відповідачем орендованим майном після розірвання договору оренди за рішенням суду, що є підставою для сплати неустойки відповідно до норм частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Однак, перевіривши здійснений позивачем розрахунок нарахованої відповідачу суми неустойки, суд визнав його частково невірним.

Позивачем, при здійснені розрахунку основної суми заборгованості в супереч рішення господарського суду міста Севастополя у справі №5020-1153/2012, не враховано що в зазначеному рішенні суд вказав, що відповідач повинен повернути спірне майно Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради протягом тридцяти календарних днів із моменту набрання цим рішенням законної сили, а скільки рішення суду набрало законної сили 17.12.2013 то останній день виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення орендованого майна припадає на 17.01.2013, відповідно і право позивача на нарахування неустойки по орендній платі за час прострочення виникає з 17.01.2013.

В зв'язку із цим, судом був здійснений власний розрахунок неустойки, згідно якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума неустойки в розмірі 39935,10 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Розрахунок за період з 17.01.2013 по 31.01.2013:

2551,71 грн. / 31 дн. * 15 дн. = 1234,70 грн.

Розрахунок за період з 01.09.2013 по 10.09.2013:

2536,36 грн. / 30 дн. * 10 дн. = 845,45 грн.

МісяцьПлата з урахуванням індексу інфляції, грн.Неустойка, грн.Січень 20131234,702469,40Лютий 20132556,815113,62Березень 20132554,255108,50Квітень 20132554,255108,50Травень 20132554,255108,50Червень 20132556,805113,60Липень 20132556,805113,60Серпень 20132554,245108,48Вересень 2013845,451690,90Всього22516,8039935,10Таким чином, загальний розмір неустойки становить 39935,10 грн.

У зв'язку з цим, вимоги позову щодо стягнення з відповідача неустойки за користування орендованим майном після розірвання договору №53-12 від 26.03.2012 підлягають частковому задоволенню за період з 17.01.2013 по 10.09.2013 у розмірі 39935,10 грн.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, враховуючи що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1525,71 грн. (39935,10 х 1720,50)/45033,60), з яких: 39935,10 грн. - задоволена сума позовних вимог, 1720,50 грн. - сплачений позивачем судовий збір при подачі позову, 45033,60 грн. - заявлена сума позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволенню частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5, ідентифікаційний код 25750044, на р/р місцевого бюджету м. Севастополя №33213870700001 в ДУ ДКСУ м. Севастополя, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 38022717, код платежу - 22080400) неустойку в розмірі 39935,10 грн. (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять грн. 10 коп.).

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, р/р 37188003000416 в ДУ ДКСУ у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 25750044, отримувач - ФКМ СМР) судовий збір у розмірі 1525,71 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять гривень 71 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 11.01.2014.

Cуддя С.О. Щербаков