Постанова № 36558853, 25.12.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6111/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Січевській Т.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів голови Кременчуцької міської ради Бабаєва О.М., Кременчуцької міської ради, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, керуючого справами міськвиконкому Шаповалова Р.В. - Сапицької Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького міського голови - Бабаєва О.М. , виконавчого комітету Кременчуцької міської ради керуючого справами виконкому міської ради Шаповалова Р.В. , виконавчого комітету Крюківської районної ради м.Кременчук, голова районної ради Коваленка А.В. , Реєстраційної палати у м. Кременчук, державного реєстратора Білаш Н.І. про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2013 року голова органу самоорганізації населення "Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1" кв. 10 ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцького міського голови та голови Кременчуцької міської державної адміністрації - Бабаєва О.М., виконавчого комітету Кременчуцької міської ради керуючого справами виконкому міської ради Шаповалова Р.В., виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчук, голова районної ради Коваленка А.В., Реєстраційної палати у м. Кременчук, державного реєстратора Білаш Н.І., яким просила: 1) визнати протиправними рішення (дії, бездіяльність) вказаних відповідачів, 2) зобов'язати міського голову м. Кременчука проводити реєстрацію органів самоорганізації населення будинкових комітетів, вуличних, квартальних, мікрорайонів, комітетів районів у містах, сільських, селищних комітетів (у разі їх створення) Кременчуцькою міською радою, 3) зобов'язати міського голову м. Кременчука провести реєстрацію органу самоорганізації населення "Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1" Кременчуцькою міською радою із статусом юридичної особи із встановленим терміном з дати всіх зданих документів (з 16.11.2012 до 16.12.2012) в 10-денний термін після вступу рішення в силу; 4) зобов'язати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради розглянути її заяву по всіх питаннях, подану ще 16.11.2012 на засіданні комітету заднім числом - встановити пропущеним терміном до 16.12.2012 в 10-денний термін після вступу рішення в силу, 5) зобов'язати Реєстраційну палату м. Кременчук повернути кошти сплачені в сумі 170 грн. та провести реєстрацію органу самоорганізації населення "Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1", 6) зобов'язати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради провести оплату працівнику органу самоорганізації населення (голові органу самоорганізації населення" Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1" ОСОБА_1 з 16.12.2012 по теперішній час включно по жовтень 2013) в 10-денний термін після вступу рішення в силу.

В ході судового розгляду уточнила свої позовні вимоги, а саме просила по останньому пункту позовних вимог зобов'язати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради провести оплату їй за період з 16.12.2012 по закінченню судового розгляду та зобов'язати міського голову після реєстрації органу самоорганізації населення у Кременчуцькій міській раді видати посвідчення про реєстрацію органу самоорганізації населення" Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1" і всім хто буде створювати органи самоорганізації населення із статусом юридичної особи, та додатково просила зобов'язати Кременчуцьку міську раду виконати вимоги прокурора, викладені у поданні про внесення доповнень до Порядку створення та легалізації органів самоорганізації населення, у якому чітко і детально визначити процедуру їх реєстрації.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 02.11.2011 рішенням Крюківської районної ради міста Кременчука за наслідками розгляду заяви ініціативної групи мешканців АДРЕСА_1 надано дозвіл цим мешканцям на створення органу самоорганізації населення. Разом з тим, починаючи з 16.12.2012 незважаючи на численні звернення до всіх відповідачів та прокуратури м. Кременчука (загалом кілька десятків звернень, в т.ч. заяв про реєстрацію органу, заяв в порядку звернень громадян, скарг на дії та бездіяльність відповідних посадових осіб), їхнє право на участь територіальних громад у вирішенні окремих питань місцевого значення в обраній формі та дозволеній вищевказаним рішенням уповноваженого органу до цього часу не реалізовано. Пояснювала, що це не тільки проблема їх будинкового комітету, оскільки в місті Кременчуці на сьогоднішній день не зареєстровано жодного органу самоорганізації населення, хоча відповідними радами надано ще декілька дозволів на створення таких органів.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі. В ході судового розгляду було уточнено статус позивача, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду як голова органу самоорганізації населення "Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1", який на даний момент не зареєстрований в установленому порядку та в юридичній площині не існує, однак оскільки спір стосується саме питань реєстрації цього органу, то ОСОБА_1, як особа, що обрана головою цього органу протоколом загальних зборів мешканців будинку АДРЕСА_1 (а.с. 11-12), не може бути позбавлена права як фізична особа відстоювати свої інтереси та інтереси групи територіального громади (будинкового комітету), що її обрала.

Так само, як уточнено і відповідача у справі, а саме в первинному позові ОСОБА_1 позовні вимоги до міського голови були звернуті як до голови Кременчуцької міської державної адміністрації, однак насправді міський голова очолює Кременчуцьку міську раду і представляє її інтереси, а такого органу як Кременчуцька міська державна адміністрація не існує.

Представник Кременчуцької міської ради, яка представляла інтереси міського голови, що очолює Кременчуцьку міську раду, та одночасно виконавчий комітет Кременчуцької міської ради і керуючого справами цього ж виконкому в судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на неоднозначність законодавчої норми, яка не визначає чітко процедуру реєстрації органів самоорганізації населення. Так, враховуючи положення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення» реєстрація таких органів здійснюється виконавчим комітетом відповідної ради. У своїх відповідях на численні звернення позивача виконкомом Кременчуцької міської ради зазначено, що під словосполученням «відповідної ради» у їх розумінні мається на увазі саме та рада, яка прийняла рішення про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення - у даному випадку - виконавчим комітетом Крюківської районної ради м. Кременчука.

Виконавчий комітет Крюківської районної ради м. Кременчука в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечили, направили суду письмові заперечення проти позову та, крім іншого, просили проводити розгляд справи у відсутності їх представника. В письмових запереченнях просили відмовити у задоволенні позовних вимог до виконкому Крюківської районної ради м. Кременчука, оскільки вони не наділені функціями реєструючого органу та не мають відповідних повноважень. Пояснювали, що діяли в межах повноважень, наданих їм рішеннями Кременчуцької міської ради від 25.01.2011 «Про визначення обсягів і меж повноважень Автозаводської та Крюківської районних у місті рад та їх виконавчих комітетів» та від 31.05.2011 «Про затвердження порядку створення будинкових комітетів» та Додатками до нього. Вказували, що даними рішеннями Крюківська районна рада була уповноважена лише на надання дозволу на створення органу самоорганізації населення, що і було нею зроблено у даному випадку, а саме рішенням Крюківської районної ради міста Кременчука від 02.11.2011 за наслідками розгляду заяви ініціативної групи мешканців АДРЕСА_1 надано дозвіл цим мешканцям на створення органу самоорганізації населення. Повноважень на проведення реєстрації таких органів Кременчуцькою міською радою районним у місті радам не надавалося.

Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції Білаш Н.І. в судове засідання також не з'явився, надав суду письмові заперечення проти позову та, крім іншого, просив проводити розгляд справи у його відсутності. В письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог до державного реєстратора, посилаючись на їх безпідставність. Пояснював, що ОСОБА_1 зверталася 17.09.2013 до державного реєстратора Ставинської В.О. з пакетом документів для проведення державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи Будинкового комітету мікрорайону «Занасиповець-1» буд. АДРЕСА_1 та рішення Крюківської районної ради міста Кременчука від 02.11.2011 про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення "Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1". Таким чином, у назвах органу, відносно якого подано пакет документів для реєстрації, та органу, на створення якого Крюківською районною радою міста Кременчука надано дозвіл, малися розбіжності, що не відповідало вимогам ст. 9 Закону України «Про органи самоорганізації населення», на що на особистому прийомі було вказано ОСОБА_1

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Правова держава сприяє розвитку громадського самоврядування, тобто самоорганізації громадян за місцем проживання, роботи, навчання або за іншими ознаками в межах, визначених Конституцією України і законами України.

Окремі закони України закріплюють громадське самоврядування як одну з форм участі громадян в управлінні державними справами, у вирішенні питань їх соціального захисту, громадського життя тощо. Зокрема, громадське самоврядування запроваджено в територіальних громадах (частина шоста статті 140 Конституції України, статті 8, 9, 13, 14 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

За нормами статті 14 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Згідно ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону органи самоорганізації населення входять в систему органів місцевого самоврядування в Україні.

Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються Законом України «Про органи самоорганізації населення», відповідно до якого органи самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення, а саме є представницькими органами, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом.

Порядок створення органів самоорганізації населення визначено розділом 2 вищевказаного Закону та передбачає такі етапи:

- ініціювання створення органу самоорганізації населення (ст.8);

- отримання дозволу на утворення такого органу відповідної сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі їх створення) рад (ст.9);

- обрання органу (ст. 10);

- затвердження Положення про орган самоорганізації населення (ст. 12);

- його легалізація або реєстрація (у разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи) (ст. 13).

Так, судом встановлено, що рішенням одинадцятої сесії VI скликання Крюківської районної ради м. Кременчука від 02.11.2011 за наслідками розгляду заяви ініціативної групи мешканців будинку АДРЕСА_1 надано дозвіл цим мешканцям на створення органу самоорганізації населення "Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1" (а.с. 6) та надано будинковому комітету повноваження згідно з додатком (а.с. 7).

Після цього, 25.08.2012 скликано загальні збори мешканців будинку АДРЕСА_1, де обрано персональний склад будинкового комітету та затверджено Положення про нього, що оформлено протоколом (а.с. 11-12).

У відповідності до ч. 3 ст. 13 для реєстрації органу самоорганізації населення уповноважені зборами (конференцією) жителів за місцем проживання їх представники подають до реєструючого органу заяву, до якої додаються:

1) копія рішення відповідної ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення;

2) протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання з рішеннями про обрання членів органу самоорганізації населення та його персональний склад, про затвердження Положення, про обрання уповноважених представників для проведення реєстрації органу самоорганізації населення;

3) Положення, затверджене зборами (конференцією) жителів за місцем проживання, - у двох примірниках.

Згідно пояснень позивача з метою реєстрації будинкового комітету на виконання вимог ст. 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення» наприкінці серпня 2012 року вона із відповідним пакетом документів та заявою про реєстрацію будинкового комітету мікрорайону «Занасиповець-1» буд. АДРЕСА_1 звернулася до виконавчого комітету ради, яка надала мешканцям будинку АДРЕСА_1 дозвіл на утворення органу самоорганізації населення - виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука, однак документи в неї не прийняли, а спрямували її до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, мотивуючи тим, що виконком районної у місті ради не має повноважень реєструючого органу, а Кременчуцькою міською радою їх уповноважено лише на надання дозволу на утворення органів самоорганізації населення.

27.08.2012 ОСОБА_1 подано заяву про реєстрацію цього ж будинкового комітету до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (а.с. 10).

03.09.2012 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради за наслідками розгляду поданої заяви надано відповідь за № Ко-02-06/1325, що даний виконком не має можливості зареєструвати будинковий комітет «Занасиповець-1» буд. АДРЕСА_1, оскільки відповідно до ст. 9 ЗУ «Про органи самоорганізації населення» дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається, зокрема, районною у місті (у разі її створення) радою, то відповідно і реєстрацію повинні проводити виконавчі комітети цих рад, у випадку позивача це виконавчий комітет Крюківської районної ради у м. Кременчуці, куди їй і запропоновано звернутися.

Позивач вказувала, що 09.09.2012 подала аналогічний пакет документів для реєстрації їх будинкового комітету до виконавчого комітету Крюківської районної ради у м. Кременчуці.

За змістом відповіді виконавчого комітету Крюківської районної ради у м. Кременчуці від 09.10.2012 № 01-01/635 (а.с. 13) позивачу повідомлено, що реєструючий орган створений виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Згідно розподілу повноважень між Кременчуцькою міською радою, Автозаводською та Крюківською районними у місті радами, останні не наділені правом створення при своїх виконавчих комітетах реєструючи органів та здійснювати будь-які реєстраційні дії.

Одночасно у вересні 2012 позивач звернулася до державного реєстратора виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Ставинської В.О. з пакетом документів для проведення державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи Будинкового комітету мікрорайону «Занасиповець-1» буд. АДРЕСА_1 та рішення Крюківської районної ради міста Кременчука від 02.11.2011 про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення "Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1". Крім інших документів, позивачем додатково додано квитанцію про сплату державного мита у розмірі 170 грн. (а.с. 15).

Однак, у назвах органу, відносно якого подано пакет документів для реєстрації, та органу, на створення якого Крюківською районною радою міста Кременчука надано дозвіл, малися розбіжності, що не відповідало вимогам ст. 9 Закону України «Про органи самоорганізації населення», на що під час особистого прийому було вказано ОСОБА_1

За наслідками розгляду вказані документи були залишені без розгляду державним реєстратором, про що позивачу направлено повідомлення від 17.09.2012 (а.с. 54) з таких підстав: 1) документи подані особою, що не має на це повноважень, 2) документи не відповідають вимогам частини 7 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» 3) документи подані за неналежним місцем проведення реєстрації.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що пакет документів щодо реєстрації органу самоорганізації населення не повинен відповідати Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки вимоги до такого пакету документів для реєстрації вказаних органів визначені Законом України «Про органи самоорганізації населення».

Одночасно суд погоджується із доводами державного реєстратора стосовно того, що пакет документів підготовлено та подано на реєстрацію юридичної особи - Будинковий комітет мікрорайону «Занасиповець-1» буд. АДРЕСА_1, однак рішенням Крюківської районної ради міста Кременчука від 02.11.2011 надано дозвіл на створення органу самоорганізації населення "Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1", що суперечить нормам ЗУ «Про органи самоорганізації населення».

Із цими доводами в подальшому погодилася і позивач, оскільки документи були доопрацьовані з урахуванням даних зауважень та приведено назву будинкового комітету у відповідність із назвою, затвердженою у рішенні Крюківської районної ради міста Кременчука від 02.11.2011.

Також суд погоджується із аргументами державного реєстратора щодо подання документів за неналежним місцем проведення реєстрації з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення» легалізація органу самоорганізації населення є обов'язковою і здійснюється шляхом його реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи. Реєстрація органу самоорганізації населення здійснюються виконавчим комітетом відповідної ради.

Отже, внесенню державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про проведення державної реєстрації органу самоорганізації населення як юридичної особи повинно передувати рішення виконавчого комітету відповідної ради.

Даний висновок підтверджується також положеннями ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про органи самоорганізації населення», відповідно до якої контроль за додержанням органом самоорганізації населення Положення про нього покладається на раду та її виконавчий орган, який здійснив реєстрацію органу самоорганізації населення.

Таким чином процедура реєстрації повинна здійснюватися в два етапи: 1) прийняття рішення виконавчим комітетом відповідної ради про реєстрацію органу самоорганізації населення, 2) на підставі цього рішення внесення державним реєстратором запису до ЄДР про проведення державної реєстрації такого органу у відповідності із вимогами Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Статусу юридичної особи такий орган набуватиме з дати внесення до ЄДР запису про проведення її державної реєстрації.

Про двоетапний порядок реєстрації органів самоорганізації населення та необхідність на першому етапі прийняття рішення про реєстрацію такого органу виконавчим комітетом відповідної ради позивачу також було роз'яснено і Полтавською обласною державною адміністрацією у відповіді на її звернення (лист від 29.10.2012 № 91/01-133 - а.с. 140). Так само, як і на запит виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за підписом міського голови Бабаєва О.М. від 06.08.2013 № 01-21/919 до Міністерства юстиції України про надання роз'яснень якої саме ради виконавчий комітет повинен здійснювати реєстрацію органу самоорганізації населення: районної у місті ради чи міської ради? (зворотний бік а.с. 18) надано відповідь Державною реєстраційною службою України від 15.11.2013 № 3523/8-13-42 (а.с. 43-44), якому за належністю для розгляду направлено зазначений запит Міністерством юстиції України, за змістом якої реєстрація органу самоорганізації населення має здійснюватися в два етапи: спочатку згідно із вимогами ЗУ «Про органи самоорганізації населення» - виконавчим комітетом відповідної ради, а потім відповідно до вимог ЗУ «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» - державним реєстратором (прим. суду - відповіді на питання якої ж саме ради виконавчий комітет повинен здійснювати реєстрацію органу самоорганізації населення: районної у місті ради чи міської ради (?) даний лист не містить).

Аналогічна процедура запроваджена, наприклад, для реєстрації громадських об'єднань: 1) перший етап - реєстрація громадського об'єднання здійснюється відповідними територіальними управліннями юстиції в порядку Закону України «Про громадські об'єднання», про що видається свідоцтво та вносяться відомості до спеціального реєстру громадських об'єднань, 2) після реєстрації в органах юстиції на підставі відповідних свідоцтв та поданні необхідного пакету документів, передбаченого Законом України «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державний реєстратор вносить до ЄДР запис про реєстрацію громадського об'єднання, що підтверджується витягом з ЄДР.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що нормами статті 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення» ще передбачено таку процедуру як легалізація органу самоорганізації населення шляхом повідомлення про заснування. У цьому випадку орган самоорганізації населення не набуває прав юридичної особи, а легалізується шляхом направлення повідомлення до реєструючого органу - виконавчого комітету відповідної ради, у відповідь на яке реєструючий орган повинен прийняти відповідне рішення та видати органу, що звернувся з таким поданням документ (рішення ради або свідоцтво), який буде підтверджувати проходження цим органом встановлену законом процедуру легалізації та надаватиме йому правоздатності і дієздатності для реалізації власних повноважень у відносинах з іншими особами. При такій формі легалізації законом передбачено звернення органу, що легалізується, лише до виконавчого комітету відповідної ради і легалізація в цьому випадку здійснюється в один етап без участі державного реєстратора.

За таких обставин протиправності в діях державного реєстратора судом не встановлено та правових підстав для зобов'язання вчинити реєстраційні дії без попереднього рішення виконавчого комітету відповідної ради суд не вбачає.

З огляду на зазначене суд вважає, що вимоги позивача до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби є передчасними та задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про зобов'язання Реєстраційну службу повернути кошти в сумі 170 грн., сплачені за реєстрацію юридичної особи, суд зазначає що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів за заявами платників в Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182.

Оскільки позивач з такою заявою до органів казначейської служби у вищевказаному порядку не зверталася, відмов у поверненні на таку заяву не отримувала, то суд також не вбачає правових підстав для задоволення даної позовної вимоги.

Далі позивач пояснювала, що з моменту подання нею першої заяви про реєстрацію будинкового комітету в серпні 2012 року безперервно зверталася до різних установ із скаргами на дії посадових осіб та запитами щодо роз'яснення порядку реєстрації органів самоорганізації населення, зверталася до посадових осіб на особистих прийомах, оскільки ч. 4 ст. 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення» встановлено місячний термін для розгляду заяви реєструючим органом, який давно сплинув, а питання не знаходило свого вирішення (загальний опис своїх звернень позивачем наведено в позовній заяві та додаткових поясненнях на а.с. 120-184).

16.11.2012 ОСОБА_1 були доопрацьовані документи з урахуванням попередніх зауважень щодо найменування будинкового комітету та повторно направлено поштою до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради пакет документів для проведення реєстрації органу самоорганізації населення, який було отримано посадовою особою адресата 24.11.2012, що підтверджується її підписом на зворотному поштовому повідомленні (а.с. 144), а потім додатково подавалися додаткові заяви та документи, у відповідь на які позивач отримувала листи, за змістом яких їй повідомлялось, що документи не відповідають вимогам законодавства, пропонувалося їх доопрацювати та звернутися до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (а.с. 169-173).

Листом від 03.10.2013 № 01-48/231 на звернення позивача б/н від 27.09.2013 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради повідомлено позивача, що на засіданні виконавчого комітету Кременчуцької міської ради питання про реєстрацію органу самоорганізації населення "Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1" зі статусом юридичної особи не розглядалося і тому надати копію запитуваного рішення не мають можливості, одночасно повідомлено позивача, що даним виконавчим комітетом направлено запит від 06.08.2013 № 01-21/919 до Міністерства юстиції України з проханням надати роз'яснення з приводу того, виконавчим комітетом якої «відповідної» ради повинна здійснюватися реєстрація органу самоорганізації населення (а.с. 181).

Паралельно позивачем подано в черговий раз заяву від 12.03.2013 (та доповнення до заяви від 25.03.2013) і аналогічний пакет документів до виконавчого комітету Крюківської ради в м. Кременчуці, за наслідками розгляду яких останнім надано в черговий раз відповіді від 28.03.2013 № 0347/01-37 та від 01.04.2013 № 014/01-37, що до повноважень Крюківської районної ради в м. Кременчуці належить повноваження лише щодо надання дозволів на створення органів самоорганізації населення, роз'яснено, що у місті Кременчуці відповідну реєстрацію органів юридичних осіб здійснює виключно відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, куди заявниці і рекомендовано звернутися (а.с. 175).

З аналізу вищевказаних відповідей як виконавчого комітету Кременчуцької міської ради так і виконавчого комітету Крюківської районної ради у м. Кременчуці, суд дійшов висновку, що цими органами помилково ототожнювався відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Кременчуцької міської ради із «реєструючим органом виконавчого комітету відповідної ради». На державних реєстраторів покладено повноваження щодо здійснення державної реєстрації, зокрема, юридичних осіб, якщо вони утворюються як господарюючі суб'єкти у відповідності до цивільного та господарського законодавства (приватні особи). Однак, утворенню публічних осіб (державних органів, органів місцевого самоврядування, в т.ч. районних у місті рад (в містах з районним поділом), органів самоорганізації населення, що також входять в систему органів місцевого самоврядування) обов'язково має передувати рішення уповноваженого відповідним законодавством органу про утворення такої публічної особи.

Державні реєстратори не мають повноважень самостійно приймати рішення про утворення публічних осіб (державних органів, органів місцевого самоврядування та інш.), вони повинні здійснювати реєстрацію цих осіб як юридичних осіб у відповідності із нормами ЗУ «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» лише на підставі рішення уповноваженого органу про утворення такої особи.

Очевидним це є також у світлі останніх змін у структурі органів, зокрема, виведення державних реєстраторів із виконавчих комітетів місцевих рад та місцевих райдержадміністрацій та підпорядкування їх Реєстраційній службі України, що утворена при Міністерстві юстиції України. При цьому, вони продовжують виконувати свої повноваження на підставі ЗУ «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», однак змін до ЗУ «Про органи самоорганізації населення» в частині реєструючого органу не вносилися та до цього часу цим органом визначено «виконавчий комітет відповідної ради».

Щодо двоетапного проведення реєстрації органів самоорганізації населення правова оцінка суду викладена вище.

Внаслідок перевірки звернень ОСОБА_1 прокуратурою міста Кременчука на адресу голови Крюківської районної ради внесено подання від 03.11.2013 № 108-5007 вих. 13 про усунення порушень Закону України «Про органи самоорганізації населення» шляхом розгляду заяви голови органу самоорганізації населення "Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1" ОСОБА_1 про реєстрацію даного будинкового комітету та прийняття рішення за результатами розгляду заяви у відповідності до чинного законодавства (а.с. 87 - 89).

Дане подання разом із заявою ОСОБА_1 були розглянуті виконавчим комітетом Крюківської районної ради у м. Кременчуці та рішенням від 16.05.2013 № 99 (а.с. 86) відмовлено в реєстрації органу самоорганізації населення "Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1" у зв'язку з тим, що виконавчий комітет даної районної у місті ради не наділений функціями реєструючого органу та не має відповідних повноважень.

Вирішуючи питання до виконавчого комітету якої саме «відповідної» ради віднесено повноваження щодо реєстрації органів самоорганізації населення суд виходить із наступного.

Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що система місцевого самоврядування включає: 1) територіальну громаду, 2) сільську, селищну, міську раду, 3) сільського, селищного, міського голову, 4) виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, 5) районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; 6) органи самоорганізації населення.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради.

Тобто прийняття рішення про утворення районних у місті рад належить до повноважень міської ради або територіальної громади міста (шляхом проведення місцевого референдуму).

При цьому, згідно ч. 2 ст. 26 вищевказаного Закону виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішується, зокрема, питання визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 цього ж Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема, наступні питання, які повинні вирішуватися виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради:

- п. 20 - прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

- п. 23 - затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

- п. 27 - прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

- п. 47 - прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом та інш.

За змістом ч. 12 ст. 13 ЗУ «Про органи самоорганізації населення» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної (у разі її створення) ради затверджує методичні рекомендації порядку здійснення легалізації органів самоорганізації населення, а також надає необхідну організаційну та правову допомогу органам самоорганізації населення у проведенні їх легалізації.

Судом встановлено, що рішенням VII сесії Кременчуцької міської ради VI скликання від 31.05.2011 затверджено Порядок створення будинкових комітетів як органу самоорганізації населення (надалі - Порядок) (а.с. 194 - 202). Так, даним Порядком міською радою передбачено 1) порядок ініціювання створення органу самоорганізації населення та 2) порядок отримання дозволу на утворення такого органу та покладено це повноваження на Автозаводську та Крюківську районну раду у м. Кременчуці.

Разом з тим, цими стадіями не обмежується порядок утворення органу самоорганізації населення, оскільки після отримання дозволу виконавчого комітету відповідної ради нормами Закону України «Про органи самоорганізації населення» розпочинається власне сама процедура створення такого органу, а саме обрання органу на загальних зборах мешканців будинку (ст.10), розроблення та затвердження Положення про орган самоорганізації населення (ст. 12) та як завершальна стадія - його легалізація або реєстрація (у разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи) (ст. 13).

Згадані стадії утворення будинкового комітету не охоплювалися Порядком, затвердженим рішенням міськради, інші повноваження не надавалися районним у місті радам, а відтак виходячи із виключності вищевказаних повноважень міськради, в т.ч. щодо вирішення питання визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах, суд погоджується із доводами Крюківської районної ради у м. Кременчуці, що у них відсутні інші повноваження щодо створення органів самоорганізації населення, крім надання дозволу на створення таких органів з урахуванням затверджених зразків документів до зазначеного вище Порядку, тому позовні вимоги до виконавчого комітету Крюківської районної ради у м. Кременчуці суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, вирішення питань, не переданих в порядку розподілу повноважень між міською радою та районними у місті радами, належить саме міській раді. Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки Кременчуцькою міською радою не визначеного іншого, то виконавчим комітетом «відповідної» ради у даному випадку є виконавчий комітет Кременчуцької міської ради.

Доводи представника Кременчуцької міської ради щодо відсутності чіткого законодавчого порядку створення органів в обґрунтування своїх дій судом не приймаються, оскільки ч. 12 ст. 13 ЗУ «Про органи самоорганізації населення» прямо передбачено, що такі порядки або методичні рекомендації розробляються самими радами в межах їх повноважень та віднесено до їх же компетенції.

Крім того, органи самоорганізації населення на підставі такого самого законодавства реєструються в інших регіонах України, в тому числі у м. Києві.

Право громадян на створення органів самоорганізації населення закріплено в Конституції України, правовий статус та порядок утворення таких органів визначено спеціальним Законом України «Про органи самоорганізації населення», однак позивач та мешканці будинку АДРЕСА_1 м. Кременчука, які вирішили скористатися своїм конституційним правом, за наявності дозволу Крюківської районної ради на утворення органу самоорганізації населення, позбавлені можливості реалізувати своє право ефективно через невиконання Кременчуцькою міською радою покладених на неї повноважень з цього питання вищевказаними нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення».

У відповідь на звернення позивача прокуратурою м. Кременчука за наслідком перевірки відомостей викладених у зверненнях на адресу Кременчуцької міської ради внесено подання від 31.05.2013 № 108-8266 вих. 13 (а.с. 208 - 210) з вимогою усунення порушення законодавства про створення органів самоорганізації населення та внесення доповнень до Порядку створення будинкових комітетів або прийняття нового положення про порядок створення та легалізації органів самоорганізації населення в м. Кременчуці, у якому чітко і детально визначити вказану процедуру, проект відповідного положення винести на обговорення чергової сесії міськради у липні 2013 року.

Згідно пояснень представника позивача дане подання до цього часу не виконано, проект відповідного положення не виносився на обговорення чергової сесії міськради у липні 2013 року, прокурору надано письмові відповіді (а.с.205 - 207).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в даному випадку мала місце протиправна бездіяльність Кременчуцької міської ради у зв'язку з нерозробленням та не прийняттям в установленому порядку Положення (Порядку), яке б забезпечувало ефективну реалізацію права громадян на створення та реєстрацію органу самоорганізації населення, що призвело до невиправданого втручання в права позивача та мешканців будинку АДРЕСА_1, які в установленому законом порядку отримали дозвіл на створення будинкового комітету, але не змогли реалізувати своє право, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради суд виходить із правових висновків, викладених вище, що виконавчим комітетом «відповідної» ради у даному випадку є саме виконавчий комітет Кременчуцької міської ради, тому не вирішуючи по суті заяви ОСОБА_1 про реєстрацію будинкового комітету ним була допущена протиправна бездіяльність та невиправдане втручання в права позивача та мешканців будинку АДРЕСА_1 м. Кременчука щодо створення органу самоорганізації населення та досягнення мети задля якої вони взагалі ініціювали створення цього органу.

Надаючи оцінку оскаржуваним діям (бездіяльності) Кременчуцької міської ради та її виконавчого комітету, суд виходить із наступних критеріїв, встановлених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом критерій «на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» випливає із принципу законності, закріпленого у ч. 2 ст. 19 Конституції України. «На підставі» означає, зокрема, що суб'єкт владних повноважень повинен діяти на виконання їх, за умов та обставин, визначених ними. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до повноважень, які прямо встановлені законом (так звані «прямі повноваження»), або безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (так звані «похідні повноваження»). «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен дотримуватися встановленої законом процедури прийняття рішення або вчинення дії і обирати лише визначені законом засоби.

Критерій «з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано» інакше може бути сформульовано як принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей. Якщо мету повноваження в законі не визначено, то слід виходити із загальної мети, яка визначена у статті 3 Конституції України - утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Критерій «обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення) дій» вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість врахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх припущеннями, а не конкретними обставинами.

Критерій «добросовісності» вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Представником Кременчуцької міської ради та її виконавчого комітету в ході судового розгляду не наведено жодної законної підстави для не вчинення ним необхідних дій для реалізації позивачем та мешканців будинку АДРЕСА_1 м. Кременчука, не обґрунтовано яку ж легітимну мету вони переслідували, які цілі досягали, зволікаючи із виконанням своїх повноважень, та не доведено, що їх бездіяльність була обумовлена щирим наміром реалізувати свої владні управлінські функції та досягнути поставлених цілей і справедливих результатів.

Також суд дійшов висновку, що виконавчим комітетом міської ради було порушено такий критерій як «своєчасно, тобто протягом розумного строку». Цей критерій означає не лише необхідність дотримання часових рамок, визначених у нормативно-правових актах, а й прийняття рішень, вчинення дій без невиправданого для конкретної ситуації зволікання. Тривалість розумного строку залежить від складності питання, нагальності його вирішення, кількості людей, залучених до справи, їхньої поведінки тощо.

Відповідачем не наведено жодного розумного пояснення щодо неможливості вчинення обов'язкових для відповідача дій, які б могли виправдати таке зволікання, враховуючи тривалу переписку із позивачем протягом майже півтора року при встановленому місячному терміні для розгляду та вирішення такого роду заяв.

Судом встановлено, що даним відповідачем розглядалися документи, подані ОСОБА_1, що підтверджується змістом їх відповідей на адресу позивача, зокрема, надавалися рекомендації по усуненню недоліків в оформленні документів, хоч відповідач і позиціонував себе як не уповноважений орган для вирішення даного питання.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачкою усувалися рекомендовані недоліки в оформлені документів, які знову подавалися на розгляд.

Одночасно суд зауважує, що в жодній із наданих відповідей виконкомом не визначалися недоліки, які могли б бути підставою для відмови у реєстрації вказаного будинкового комітету, передбачених ЗУ «Про органи самоорганізації населення».

А відтак, обираючи належний спосіб відновлення порушених прав позивача, за умови відсутності підстав для відмови у реєстрації органу самоорганізації населення, суд вважає за необхідне зобов'язати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради зареєструвати "Будинковий комітет мешканців будинку АДРЕСА_1" як орган самоорганізації населення.

Приймаючи до уваги півторарічну тяганину із вирішенням заяв ОСОБА_1, а також ту обставину, що в силу ст.11 ЗУ «Про органи самоорганізації населення» орган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення, то суд зауважує, що такі дії відповідачу необхідно вчинити протягом розумного строку без невиправданих зволікань.

При цьому, позовні вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію будинкового комітету заднім числом не ґрунтуються на вимогах закону, та не підлягають задоволенню.

Інші позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом визначено осіб, які повинні відповідати за вимогами даного позову, в якій частині та в межах яких повноважень, а отже інші особи, визначені позивачем в якості відповідачів, не можуть відповідати за даним позовом, оскільки спірні питання знаходяться поза межами їх компетенції, а тим більше зобов'язання вчиняти будь які аналогічні дії і у відношення інших осіб, тобто будь-яких осіб, які звернуться за такою реєстрацією, як на тому наполягала позивачка.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання виконавчого комітету Кременчуцької міської ради провести оплату працівнику органу самоорганізації населення (голові органу самоорганізації населення" Будинкового комітету мешканців будинку АДРЕСА_1" ОСОБА_1 з 16.12.2012 по теперішній час включно по жовтень 2013) не ґрунтуються на вимогах законодавства та задоволенню не підлягають, оскільки будинковий комітет не був зареєстрований у цей період та не виконував функції належні цьому органу, в інших трудових відносинах із відповідачем позивач не перебувала, а тому трудових прав, які б потребували судового захисту у неї не виникло.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) .

При цьому, таке стягнення повинно проводитися виключно за рахунок бюджетних асигнувань розпорядника бюджетних коштів - суб'єкта владних повноважень, що був стороною у справі та не на користь якого винесено рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України від 21.11.2011 за № 2135/11/13-11, який було доведено до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування судових витрат та, крім судового збору, просила відшкодувати також витрати, пов'язані із поштовими направленнями до суду (вартість конвертів та послуг поштового зв'язку), оплатою банківських послуг за перерахування судового збору (а.с. 215-218) та одного квитка сполученням Кременчук-Полтава, придбаного для прибуття в останнє судове засідання вартість 45 грн. (а.с. 219).

Вирішуючи дане клопотання, суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною другою цієї ж статті наведено перелік витрат, які належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Витрати на поштові відправлення до суду та оплату банківських послуг не включено до вищенаведеного переліку, пов'язаних з розглядом справи, а відтак клопотання позивача підлягає частковому задоволенню та стягненню на користь позивача, крім судового збору в розмірі 68 грн.82 коп., також документально підтверджених витрат ОСОБА_1, пов'язаних з прибуттям до суду, в розмірі 45 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцького міського голови - Бабаєва О.М., виконавчого комітету Кременчуцької міської ради керуючого справами виконкому міської ради Шаповалова Р.В., виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчук, голови районної ради Коваленко А.В., Реєстраційної палати у м. Кременчук, державного реєстратора Білаш Н.І. про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької міської ради щодо нерозроблення та не прийняття в установленому порядку Положення (Порядку), яке б забезпечувало ефективну реалізацію права громадян на створення та реєстрацію органу самоорганізації населення.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Кременчуцької міської ради щодо неприйняття рішення по заявам ОСОБА_1 про реєстрацію "Будинковий комітет мешканців будинку АДРЕСА_1" як органу самоорганізації населення.

Зобов'язати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради зареєструвати "Будинковий комітет мешканців будинку АДРЕСА_1" як орган самоорганізації населення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету м. Кременчука в особі Кременчуцької міської ради (код ЄДРПОУ 24388300, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, 39600) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 68 грн.82 коп. (шістдесят вісім гривень вісімдесят дві копійки) та витрати пов'язані із прибуттям ОСОБА_1 до суду в розмірі 45 грн. (сорок п'ять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 30 грудня 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько