Ухвала суду № 36558475, 09.01.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ УХВАЛА

09 січня 2014 року Справа № 913/3287/13

Провадження №20пн/913/3287/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Карат», м. Брянка Луганської області

до 1 відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

2 відповідача - Державного підприємства « Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», м. Олександрівськ, м. Луганськ

Про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Кірпа Т.С.

Секретар судового засідання Ногін С.М.

У засіданні брали участь:

Від позивача - не прибув (повідомлений належним чином)

Від першого відповідача - Долгопола М.Е., дов. №31-08 від 20.06.2013, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області

Від другого відповідача - Пишкова Т.В., дов. №05-18 від 08.01.2014, ДП «Луганська обласна дирекція з ліквідації вугледобувних та вуглепереробних підприємств»

СУТЬ СПОРУ: про витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Карат», м. Брянка Луганської області 06.12.2013 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/3287/13 (провадження №20пн/913/3287/13) щодо 1-го відповідача, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ та 2-го відповідача, Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств».

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на наступне.

Постановою господарського суду Луганської області по справі №10/39б від 12.04.2007 ТОВ ВП «Карат», м. Брянка Луганської області визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором по справі в подальшому призначено арбітражного керуючого Арє`фєва А.Ю. Під час формування ліквідаційної маси виявлено, що частина майна, яке належить на праві приватної власності ТОВ ВП «Карат», знаходиться у володінні третіх осіб. Заходи спрямовані на повернення цього майна досудовим шляхом, результатів не дали.

Так, згідно договору купівлі-продажу державного майна - групи інвентарних об'єктів від 30.04.2002 (реєстровий №611), укладеному між ТОВ ВП «Карат» та Регіональним відділенням, останнє передало за плату (продало) ТОВ ВП «Карат», м. Брянка Луганської області державне майно - групу інвентарних об'єктів, що розташовані за адресою: м. Брянка Луганської області, вул. Жуковського, 1-а (далі - спірне майно). Це підтверджується актом передачі державного майна - групи інвентарних об'єктів від 30.04.2002.

ТОВ ВП «Карат» в свою чергу, було сплачено повну вартість спірного майна, а саме, 1360333,00грн. Цей факт неодноразово встановлювався господарськими судами в рамках розгляду справ 18/596пд, 15/401пд(18/596пд) та 11/82пд(2/228пд).

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.02.2007 №18/596пд, задоволено позовні вимоги Регіонального відділення та розірвано договір купівлі-продажу державного майна - групи інвентарних об'єктів від 30.04.2002 (реєстровий №611), який укладений між Регіональним відділенням та ТОВ ВП «Карат». За цим же рішенням суд також зобов'язав повернути Регіональному відділенню все спірне майно.

На підставі зазначеного рішення господарського суду Луганської області по справі №18/596пд в державну власність на баланс ДП «Луганськвуглереструктуризація» було передано спірне майно, що підтверджується підписаним трьохстронним актом прийому-передачі від 03.03.2007.

Проте, відповідно до Постанови Вищого господарського суду України по справі №18/596пд від 06.06.2007 рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2007 №18/596пд було скасовано, справу надіслано на новий розгляд до суду першої інстанції - господарського суду Луганської області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.10.2007 №15/401пд(18/596пд) при новому розгляді справи відмовлено повністю у задоволенні позову Регіонального відділення до позивача, ТОВ «Лугтехснаб» та АКБ «Укрсоцбанк» про розірвання договору купівлі-продажу державного майна від 30.04.2002 (реєстраційний №611), який укладено між сторонами за позовом та постановлено про спонукання відповідача повернути приватизоване (куплене) майно. Зазначене рішення набуло законної сили 05.11.2007, в подальшому оскаржене не було.

Спірне майно було відчужене ТОВ ВП «Карат» на користь ТОВ «Лугтехснаб» на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2006. Однак рішенням господарського суду Луганської області від 22.04.2010 №11/82пд(2/228пд) встановлено, що вказаний договір купівлі-продажу, укладений 28.11.2006 між ТОВ ВП «Карат» та ТОВ «Лугтехснаб», є неукладеним. В подальшому це рішення не оскаржувалось та на даний час залишається чинним.

Позивач зазначає, що на даний час справжнім власником спірного майна є ТОВ ВП «Карат» на підставі договору купівлі-продажу державного майна - групи інвентарних об'єктів від 30.04.2002 (реєстровий №611), що був укладений між ТОВ ВП «Карат» та Регіональним відділенням, а ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» володіє та користується цим майном без законних на це підстав.

На виконання ухвали суду від 06.12.2013 №913/3287/13 на адресу суду надійшов Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АБ №899665, з я кого вбачається, що повне найменування юридичної особи - 2-го відповідача, - Державне підприємство «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», м. Луганськ, м. Олександрівськ, вул. Нова, буд. 150, ідентифікаційний код 32449971.

Матеріали справи свідчать, що на виконання ухвали суду від 06.12.2013 №913/3287/13 2-ий відповідач, Державне підприємство «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» надав відзив від 08.01.2014 №05-20 про наступне.

Згідно п. 4.2 Статуту ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» «майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним уповноваженим органом управління на праві господарського відання» (Міністерство енергетики та вугільної промисловості).

Відчуження та списання майна, що є державною власністю та передано підприємству на праві господарського відання, здійснюється за погодженням Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в порядку, встановленому чинним законодавством.

На думку 2-го відповідача, ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» не має права самостійно розпоряджатися державним майном і не є належним відповідачем по справі.

Перший відповідач також заперечує проти заявленої вимоги.

Крім того, позивачем було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач постановою господарського суду Луганської визнаний банкрутом, щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру, фінансове становище підприємства є незадовільним.

Розглянувши клопотання, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (надалі Закон) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно положень Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року № 7, у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати зокрема таке.

У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

У разі, коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Отже, як вбачається з викладеного вище, строк, на який відстрочено сплату судового збору, не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви.

Відтак, суд відстрочив сплату судового збору на строк до 09.01.2014.

У дане судове засідання представник позивача, Державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» не прибув з невідомих причин, вимоги ухвали від 06.12.2013 №913/3287/13 не виконав щодо надання заперечення на відзив відповідачів, документального і нормативного підтвердження викладених в запереченні доводів та доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи зазначене, суд, керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладає розгляд справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст . 77, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

1. Відкласти розгляд справи на 27.01.2014 на 11 год. 00 хв., у приміщенні господарського суду Луганської області, каб. № 333.

2.Зобов'язати позивача надати заперечення на відзив відповідачів, документальне і нормативне підтвердження викладених в запереченні доводів; надати оригінали документів, які додані до позовної заяви у копіях; на день розгляду справи подати докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

3.Зобов'язати 1-го відповідача надати відзив на позовну заяву, документальне і нормативне підтвердження викладених у відзивах доводів; докази направлення копії відзиву позивачу; надати докази у підтвердження правового статусу.

Явка компетентних та повноважних представників сторін в судове засідання обов'язкова.

Суд вважає за необхідне попередити сторони, що за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторони, з винної сторони на підставі п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України може бути стягнуто штраф у доход державного бюджету України у сумі до 1700 грн.

Суддя Т.С. Кірпа