Постанова № 36558345, 26.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 р. Справа № 804/15787/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Варушка Ю.А. за участю: представника позивача - представника відповідача - Польянова Є.О. Шаповал В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем було складено акт №172/2204/32233232 від 07.10.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Южспецконструкція», код за ЄДРПОУ 32233232 з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Бізнеспром ТК» (код ЄДРПОУ 36962424) за період жовтень 2011 року». Позивачем було подано заперечення щодо акту перевірки, однак заперечення відповідачем було залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.10.2013 року № 0004442204 щодо податку на прибуток за основним платежем в сумі 2 238 632 грн. та № 0004432204 щодо податку на додану вартість за основним платежем в сумі 2 207 350 грн. та штраф в сумі 551 837,50 грн., всього на загальну суму 2 759 187,50 грн.

Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки протиправними і безпідставними, такими, що зроблені з порушенням норм законодавства, оскільки господарські правовідносини між ТОВ «Южспецконструкція» та його контрагентами підтверджені відповідними первинними документами, що свідчить про наявність господарської мети та направлення на реальне настання правових наслідків. За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.10.2013 року за № 0004442204 щодо податку на прибуток за основним платежем 2 238 632 грн. та за № 0004432204 щодо податку на додану вартість за основним платежем 2 207 350 грн. та штраф 551 837,50 грн., всього на загальну суму 2 759 187,50 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі, з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що дійсно відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Южспецконструкція» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Бізнеспром ТК» за період жовтень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 07.10.2013 №172/2204/32233232, яким не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Бізнеспром ТК», їх вид, обсяг, якість, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій. Після чого, Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.10.2013 року за номерами 0004442204; 0004432204, які є цілком вірними та законними, а тому представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» (код ЄДРПОУ 32233232) зареєстроване в Синельниківській районній державній адміністрації за № 1234105000 від 12.11.2003 року. На податковому обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області перебуває з 03.12.2003 року.

Судом також встановлено, що у період з 24.09.2013 р. по 01.10.2013 р. було проведено документальну позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Южспецконструкція», код за ЄДРПОУ 32233232 з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Бізнеспром ТК» (код ЄДРПОУ 36962424) за період жовтень 2011 року, на підставі наказу від 23.09.2013 року за №29. За результатами перевірки був складний акт від 07.10.2013 р. №172/2204/32233232.

Згідно висновків акту перевірки від 07.10.2013 р. встановлені наступні порушення:

- не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Бізнеспром ТК», їх вид, обсяг, якість, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій;

- на порушення п.138.2., ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ із змінами та доповненнями, ТОВ «Южспецконструкція» занижено податок на прибуток на суму 2 759 187 грн., в т.ч. у 4 кв. 2011 р. - 2 238 632 грн.;

- на порушення п.198.3., п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), ТОВ «Южспецконструкція» занижено ПДВ за жовтень 2011 року на суму 2 207 350 грн.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі акту перевірки від 07.10.2013 р. №172/2204/32233232 відповідачем були винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 31.10.2013 року № 0004442204 щодо податку на прибуток за основним платежем в сумі 2238632 грн. та № 0004432204 щодо податку на додану вартість за основним платежем в сумі 2 207 350 грн. та штраф в сумі 551 837,50 грн., а всього на загальну суму 2 759 187,50 грн.

Позивач, пов'язує порушення своїх прав з прийнятими Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податковими повідомленнями-рішеннями від 31.10.2013 року за номерами 0004442204; 0004432204.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

У відповідності до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Пунктом 185.1. ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

В силу п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8. статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9. статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цього товару.

Так під час перевірки було встановлено, що між ТОВ «Южспецконструкція» та ТОВ «Бізнеспром ТК» укладено договір підряду за № 110611 від 11.06.2011 року на виконання робіт по будівництву об'єкту «Збагачувальне виробництво з переробки ільменітових пісків Бурзулівського родовища».

Згідно п.2.1 статті 1 «Предмет договору» підрядник (ТОВ «Бізнеспром ТК») зобов'язався за завданням замовника (ТОВ «Южспецконструкція») на свій ризик у відповідності до проектно-кошторисної документації, власними силами та/або силами залучених організацій (субпідрядників) виконати роботи по будівництву Збагачувального виробництва із переробки ільменітових пісків Бурзулівського родовища та здати їх замовнику, а замовник - надати підряднику будівельний майданчик, передати у повному обсязі проектно-кошторисну документацію, необхідну для виконання робіт, прийняти закінчений об'єкт та оплатити виконані роботи.

Відповідач у акті вказує що нібито підрядник позивача ТОВ «Бізнеспром ТК» був не спроможний своїми силами виконати вказані роботи, оскільки він не мав необхідної кількості осіб у своєму штатному розкладі.

Однак при цьому відповідач у акті підтверджує наявність 11 працівників у ТОВ «Бізнеспром ТК» та наявність відповідних будівельних ліцензій. Також відповідно до умов статті 9 Договору підряду № 110611 від 11.06.2011 року на виконання робіт по будівництву Збагачувального виробництва по переробці ільменітових пісків Бурзулівського родовища ТОВ «Бізнеспром ТК» мало право залучати підрядні організації без будь-якого погодження з позивачем. Оскільки, у ТОВ «Бізнеспром ТК» працювало 11 осіб, вбачається що воно мало змогу організувати виконання будівельних робіт із залученням сторонніх організацій.

Крім того, у акті перевірки взаємовідносини між ТОВ «Бізнеспром ТК» та ТОВ «Вінтрейд» вказується про нетоварність поставок будівельних матеріалів та обладнання, при цьому не вказується про надання ТОВ «Вінтрейд» будь-яких послуг ТОВ «Бізнеспром ТК» щодо встановлення лінії електромереж. Тобто податковими органами за цим актом визнана безтоварність тільки поставок товарів (бітуми, деревини, електрообладнання тощо). Таким чином, будь-яких причинно-наслідковий зв'язок між визнання безтоварними поставок товарів та виконання будівельних робіт є відсутнім.

Су враховує, що реальність виконаних робіт підтверджується наступними документами, а саме: дозволом на виконання будівельних робіт, актом здійснення заходу з державного енергетичного нагляду (контролю), декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, висновком експертизи робочого проекту «Зовнішнє електропостачання Бурзулівського родовища ільменітових пісків. ПС 35/6 кВ «Родовище».

Відповідач зробив висновок у акті перевірки щодо неможливості ТОВ «Бізнеспром ТК» залучити для виконання робіт спеціальну техніку, оскільки вона у нього відсутня на балансі та у ТОВ «Бізнеспром ТК» не має складських приміщень щодо її зберігання.

Але, ТОВ «Бізнеспром ТК» виконувало специфічні роботи щодо встановлення лінії електромереж, то для виконання робіт була необхідна і специфічна будівельна техніка, яку ТОВ «Бізнеспром ТК» міг брати в оренду тощо для виконання робіт за договором з позивачем. Контролювання господарських взаємовідносин ТОВ «Бізнеспром ТК» з контрагентами не є обов'язком позивача.

Договір підряду № 110611 від 11.06.2011 року на виконання робіт по будівництву Збагачувального виробництва по переробці ільменітових пісків Бурзулівського родовища, укладений між позивачем та ТОВ «Бізнеспром ТК» підписаний та скріплений печатками повноважними представниками сторін.

У позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування товарів та послуг (робіт), отриманих від контрагентів. При цьому всі господарські операції з контрагентами відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Зазначені обставини не спростовується відповідачем і в самому акті перевірки.

На виконання вищевказаних норм права податкові накладні були належним чином оформлені. Також, на підтвердження фактичного виконання договору сторонами були належним чином оформлені акт виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт.

Таким чином, весь обсяг документів складених документів є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, що містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», у тому числі зазначено найменування робіт, обсяг робіт та суми коштів, що підлягають оплаті.

Крім того, відповідачем у самому акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки надано вищезазначений договір, податкова накладна, які підтверджують взаємовідносини між сторонами, що також дає підстави вважати про дійсність угод підприємства з контрагентом та виконання кожним з них своїх зобов'язань, та в силу статей 198, 201 Податкового кодексу України є достатніми підставами для формування позивачем податкового кредиту.

Позивачем було надано довідку про виконання будівельних робіт за жовтень 2011 року (типова форма №КБ-3) та акт № 311011 приймання виконаних робіт за жовтень 2011 року (типова форма №КБ-2в). Відповідно до роз'яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо обов'язковості форм первинних облікових документів у будівництві (КБ-2в і КБ-3) ці документи є первинними документами у будівництві. Ці форми затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №554 від 04.12.2009 року.

Щодо надання дозволів на виконання будівельних робіт лише ТОВ «ВКФ «Велта».

Дозвіл на виконання будівельних робіт від 22 жовтня 2010 року №143/2010-Кр надано ТОВ «ВКФ «Велта» та позивачеві. Дозвіл наданий відповідно до Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом КМУ від 30.09.2009 року №1104, що діяв на час надання дозволу.

Відповідно до положень частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.13 року по справі № 904/8969/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнеспром ТК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южспецконструкція» про визнання недійсним договору підряду - позивачу у позові відмовлено.

Згідно довідки Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.13 р. №904/8969/13/63245/13 рішення станом на 24.12.13 р. в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 23.12.13 року.

В даному рішенні суду зазначено, що у договорі підряду № 110611 від 11.06.2011 р. сторони погодили всі істотні умови передбачені ч.ч.1-3 ст.180 Господарського кодексу України, ч.5 ст.318 Господарського кодексу України, ст.203 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.877 Цивільного кодексу України. Крім того, за договором підряду 110611 від 11.06.2011 р. позивачем фактичну виконані роботи з будівництва Збагачувальною виробництва з переробки ільменітових пісків Бурзулівского родовища, а саме: виконані роботи щодо будівництва лінії електропередач 35 кВ ПС 150 кВ «Березовка» - ПС35 кВ «Приск». Позивач також передав відповідний об'єкт будівництва, а відповідач прийняв його та сплатив певну грошову суму за виконані роботи, що підтверджено самим же позивачем шляхом надання до позову податкової накладної, квитанції та платіжного доручення, тобто за договором підряду № 110611 від 11.06.2011 р. настали реальні правові та фактичні наслідки.

Таким чином, факт того, що роботи за договором підряду № 110611 від 11.06.2011 року проведені, також встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.13 року по справі № 904/8969/13.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що винесені податкові повідомлення-рішення від 31.10.2013 року за номерами 0004442204; 0004432204 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.10.2013 року за номерами 0004442204; 0004432204, прийняті Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 26 грудня 2013 року о 16-00 год.

Суддя Кучма К.С.