ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/339/11
№ К/9991/339/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2010
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010
у справі № 2а-9692/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліса-Трейд»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (ДПІ)
про визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010, позов задоволено: визнано недійсними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.11.2009 № 0014992305, № 0015022305, від 0015042305, № 0015002305, № 0015012305 та № 00150323301.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торговий патентів і ліцензій.
Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 27.10.2009 № 1637/26/59/23/31779691, про порушення позивачем частини 1 ст. 4 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (Закон № 98/96), а саме: здійснення господарської діяльності без наявності відповідного торгового патенту.
На підставі акту від 27.10.2009 № 1637/26/59/23/31779691 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняті рішення від 09.11.2009 № 0015032305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 61,94 грн., № 0014992305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 61,94 грн., № 0015022305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 61,94 грн., від 0015042305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 61,94 грн., № 0015002305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 61,94 грн., № 0015012305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 61,94 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 98/96 торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Згідно із частиною 3 ст. 2 вказаного Закону торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що проводять торгівельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.
Частиною 1 статті 4 Закону № 98/96-ВР передбачено, що патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними підрозділами у пунктах обміну іноземної валюти
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 98/96-ВР торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання, послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.
Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
В судовому процесі встановлено, що позивачем були дотримані вищезазначені вимоги, що відповідачем не заперечується. Крім того, податковим органом не було надано жодних доказів на підтвердження факту анулювання торгових патентів, на підставі яких позивач здійснював діяльність з торгівлі готівковими валютними цінностями.
Враховуючи викладені обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли юридично правильного висновку про протиправність рішень від 09.11.2009 № 0014992305, № 0015022305, від 0015042305, № 0015002305, № 0015012305 та № 00150323301 та їх скасування.
Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош
Судове рішення № 36558049, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 19.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9692/10/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: