Ухвала суду № 36557733, 12.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року м. Київ К/9991/40347/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011

у справі № 2а-12912/10/13/0170

за позовом Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нева-Каскад-2008"

про зобов'язання до виконання певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Алушті Автономної Республіки Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нева-Каскад-2008" про зобов'язання до виконання певних дій.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2010 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011

постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що з 30.08.2010 по 24.09.2010 відповідачем проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Нева-Каскад-2008»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18.07.2008 по 30.06.2010; за результатами перевірки складено Акт №1456/23/35861573 від 01.10.2010.

Актом перевірки закріплено, що у ході проведення перевірки за ініціативою працівників органів державної податкової служби інвентаризація не проводилась.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у листі від 17.09.2010 №4655/10/23 ДПІ повідомила відповідача про необхідність провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та придбаних товарі, послуг у присутності головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб та головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю юридичних осіб, однак зазначені вимоги про проігноровані відповідачем, що і стало причиною подання цього позову.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій державних податкових інспекцій в районах у містах віднесено здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Поряд з цим, згідно з підпунктом 2.1.4 пункту 2.1. статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові органи є контролюючими органами стосовно сплати податків, які справляються до бюджетів, крім податків, що контролюються іншими органами. За змістом підпункту 2.2.1. пункту 2.2. цієї ж статті Закону контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, які відносяться до їх компетенції.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно з пунктом 15 статті 11 названого Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій.

Правовий аналіз наведених положень податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що законодавчі акти не містять вимог, відносно включення до складу комісії з інвентаризації представників Державної податкової служби України.

Крім того, державна податкова служба не наділена повноваженнями до спонукання платника податків включити представника податкового органу до складу інвентаризаційної комісії, а має тільки право спонукання суб'єкта господарської діяльності до проведення відповідної інвентаризації.

Матеріалами справи встановлено, що наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нева-Каскад-2008» від 24.09.2010 №167 «Про проведення річної інвентаризації ЄДРПОУ 35861573» призначено проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства строком проведення з 25.09.2010 по 25.10.2010., про що повідомлено позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що на час звернення позивача до суду з позовом про спонукання до проведення інвентаризації основних фондів Товариства з обмеженою відповідальністю «Нева-каскад-2008» вказаний спір був розв'язаний сторонами.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 у справі № 2а-12912/10/13/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011 у справі № 2а-12912/10/13/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко