Ухвала суду № 36557723, 09.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року м. Київ К/800/51179/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Цвіркуна Ю.І.

суддів: Лосєва А.М.

Нечитайла ОМ.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року

у справі № 2а-5523/12/1470

за позовом Приватного підприємства «Катрич і Ко»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року у справі № 2а-5523/12/1470 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов Приватного підприємства «Катрич і Ко» задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 18.10.2012 року № 0001210231 та № 0001220231.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом з посиланням на пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України відповідно до наказу від 02.10.2012 року № 1068 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», на виконання постанови від 30.07.2012 року старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Миколаївській області «Про призначення позапланової документальної перевірки» призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Катрич і Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Де-Лонга» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Катрич і Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Де-Лонга» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року складено акт від 04.10.2012 року № 2984/22-200/33367916, яким встановлено порушення п. 3.1 ст.3, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 3 691, 00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, всього в сумі 2 953, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.10.2012 року № 0001220231, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 4 613, 75 грн. та від 18.10.2012 року № 0001210231, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3 691, 25 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що постановою від 02.08.2011 року порушено кримінальну справу за фактом створення суб'єкта підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Де-Лонга» з метою прикриття незаконної діяльності за частиною другою ст. 205 Кримінального кодексу України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції з посиланням на п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України виходив з того, що перевірка позивача за результатами якої прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а в матеріалах відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства щодо розгляду кримінальної справи, в рамках якої призначено перевірку, відповідно у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Враховуючи вищенаведені положення, податковий орган не мав права на прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акта перевірки, проведеної з посиланням на пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено відсутність доказів набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку позивача, оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного судом апеляційної інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, що постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року у справі № 2а-5523/12/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Ю.І.Цвіркун

Судді А.М.Лосєв

О.М.Нечитайло