Ухвала суду № 36557507, 13.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. справа № 1170/2а-184/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року

у справі № 1170/2а-184/12

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року ФОП ОСОБА_1 звернувся у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 січня 2012 року № 0000061710, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 1952,25 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. (а.с.242-249).

ФОП ОСОБА_1, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради Кіровоградської області 26 липня 2001 року (а.с. 7).

З матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2011 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, на підставі наказу від 21 грудня 2011 року №4193, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Каїр», ПП «Зітекс» та ПП «Аваі» за січень -лютий 2011 року та за серпень 2011 року.

06 січня 2012 року, на підставі акта перевірки від 23 грудня 2011 року №200/1710/НОМЕР_2, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1952,25 грн., із них: за основним платежем у розмірі 1301,50 грн., із застосування (фінансових) санкцій у розмірі 650,75 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26 серпня 2010 року між ТОВ «Авіра-Трейдінг» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг по прийманню, розвантажуванню, навантажуванню, зберіганню, зважуванню, доставки товару кінцевому споживачу. Також, 01 листопада 2010 року між ФОП ОСОБА_1 та його контрагентом укладено договір №01/11-10 купівлі-продажу, яким визначено, що продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію. Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 даного договору, ціна товару складається на кожну партію окремо. На підтвердження виконання сторонами зобов'язань за даними договорами, позивачем подано: реєстр виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

15 червня 2011 року між ПП «Фірмою «Простір» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір №15/06-11, з якого вбачається, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе відповідальність по здійсненню контролю за наступними послугами: розвантаження, навантаження та зберігання вугілля на вугільному складі. Також замовник доручає, а виконавець приймає на себе відповідальність щодо організації доставки вугілля власним або орендованим транспортом по об'єктах замовника. Оплата робіт по доставці вугілля виконується частково пропорційно об'єму виконання робіт, згідно виставлених рахунків. На підтвердження виконання сторонами зобов'язань за даним договором позивачем надано: реєстр виданих та отриманих податкових накладних, накладну від 29 липня 2011 року №2130, довідки про затрати з подачі вагонів, їх розвантаження, навантаження та зберігання вугілля по ст. Знам'янка за липень -серпень 2011 року.

Відповідно до умов договору від 18 липня 2011 року №18/07-11, укладеного між ПП «Фірмою «Простір» та ФОП ОСОБА_1, постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті та обсязі, які погоджуються сторонами у відповідних специфікаціях, а покупець зобов'язується належним чином прийняти цю продукцію і вчасно здійснити її оплату на умовах, передбачених договором. На підтвердження виконання сторонами зобов'язань за даним договором позивачем надано накладну від 01 серпня 2011 року №1, податкову накладну від 01 серпня 2011 року №1 та товарно-транспортні накладні.

Судом першої інстанції встановлено, що на товарно-транспортних накладних, які надані позивачем на підтвердження реальності укладеного договору від 18 липня 2011 року №18/07-11, проставлені печатки ПП «Зітекс».

Наказом Мінтрансу України та Мінстату України №488/346 від 29 грудня 1995 року затверджені типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля. Відповідно до цього наказу типовими формами первинного обліку роботи вантажного автомобіля є: подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна; талон замовника.

Між тим, надані позивачем товарно-транспортні накладні не містять обов'язкових реквізитів. Крім того, акт здачі-прийняття робіт, наданий позивачем з метою підтвердження правомірності включення до валових витрат вартості цих послуг, має узагальнюючий характер, не є конкретним за змістом. Однак, умовою достовірності доказів щодо придбання позивачем у ПП «Зітекс» транспортних послуг з доставки вугілля є, насамперед, конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг.

Наведені доводи свідчать про відсутність реального вчинення господарських операцій, предметом яких є транспортні послуги з перевезення вугілля, між позивачем та ПП «Зітекс».

Надані позивачем платіжні доручення, видаткові та податкові накладні на підтвердження реальності господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Аваі», ПП «Каїр» суд першої інстанції обґрунтовано оцінив критично, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували факти придбання позивачем вугілля у ПП «Аваі», ПП «Каїр», перевезення (транспортування) вугілля, зберігання вугілля на складі або в іншому приміщенні, а також факти оплати за придбане позивачем вугілля у ПП «Каїр».

Жодного господарського договору, укладеного між позивачем та його контрагентами ПП «Каїр», ПП «Зітекс», ПП «Аваі» не надано. Позивач також не надав доказів, які б свідчили про укладення між ним та його контрагентами договорів у спрощений спосіб, про погодження предмету, ціну та строк дії договору.

Встановлені обставини свідчать про отримання позивачем майнової вигоди та права на таку вигоду виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Відповідачем в установленому порядку доведені факти невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами, внаслідок чого відповідні витрати і податковий кредит слід вважати такими, що сформовані позивачем неправомірно.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованих висновків, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2012 року №0000061710 винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби із дотриманням законодавства, а тому є законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим