Постанова № 36556602, 09.01.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Жолтий Д.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2014 року справа №258/5719/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Попова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2013 р. у справі № 258/5719/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2013 р. у справі № 258/5719/13-а у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач - ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради та їй була призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 07.11.2011 року по 09.09.2014 року у розмірі 130 грн.

Вона 14.03.2013 року звернулась до відповідача із заявою про перерахунок та виплату недоотриманих коштів щомісячної допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років за період з 01.01.2012 року.

Листом від 15.03.2013 року за № П-11-5.1-6.2 відповідачем було надано відповідь про відсутність підстав для перерахунку допомоги (а.с. 8-9).

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ані іншими Законами, не встановлювалось на 2011,2012,2013 роки інший, ніж у Законах №2811-ХII та №2240-III розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, спірні правовідносини з 01.01.2011р. регулюються Законами №2811-ХII та №2240-III, а положення Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001р. в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватися не може. Отже, з 01.01.2011р. у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законами №2811-ХII та 2240-III.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року.

Оскільки у справі, що розглядається, апеляційний суд встановив, що спір виник щодо виплати допомоги на дитину особі, яка не застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2811-ХII), відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 з вказаним позовом звернулась 22.05.2013 року, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 22.11.2012 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції допустив помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2013 р. у справі № 258/5719/13-а - задовольнити.

Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2013 р. у справі № 258/5719/13-а - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради щодо відмови ОСОБА_2 перерахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22 листопада 2012 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22 листопада 2012 року за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.В. Попов