Постанова № 36556202, 10.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 січня 2014 року письмове провадження № 826/19416/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. вирішив адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергомур»до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомур» (далі - ТОВ «Енергомур», позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведення перевірки ТОВ «Енергомур» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.08.2013 по 31.09.2013;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити відомості у інформаційних базах даних податкової служби по звітності Товариства, що були змінені через складання актів № 2041/26-55-22-01 від 01.11.2013 та № 2514/26-55-22-01 від 25.11.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомур» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.08.2013 по 31.09.2013;

- заборонити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі інформації, викладеної в Актах № 2041/26-55-22-01 від 01.11.2013 та № 2514/26-55-22-01 від 25.11.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Енергомур» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.08.2013 по 31.09.2013;

- заборонити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати інформацію, викладену в актах № 2041/26-55-22-01 від 01.11.2013 та № 2514/26-55-22- 01 від 25.11.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомур» щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.08.2013 по 31.09.2013, зокрема, передавати та враховувати в результатах перевірок результатів проведеної зустрічної звірки, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, з перевищенням наданих йому повноважень, вчиненні протиправні дії по проведенню зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акти, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, а також формування недостовірних висновків про нікчемність укладених позивачем правочинів.

У судове засідання, призначене на 23.12.2013 представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. В письмових запереченнях, наданих на вимогу суду, представник відповідача проти позову заперечував, вказуючи, що ним дотримано вимог чинного законодавства при проведенні зустрічної звірки та просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не направлено письмових запитів на адресу позивача, щодо надання інформації та її документального підтвердження. Доказів направлення зазначених запитів на адресу позивача відповідач суду не надав.

У порушення порядку, «з метою забезпечення проведення перевірки з питань підтвердження відомостей за результатами встановлених фактів податковим органом здійснено вихід за податковою (юридичною) адресою», з метою вручення копій листів № 17599/10/26-55-22-01-10 від 24.10.2013 про надання інформації та її документального підтвердження з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.08.2013 по 31.08.2013 та № 24011/10/26-55-22-01-10 від 25.11.2013 про надання інформації та її документального підтвердження з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.08.2013 по 31.08.2013.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві також складено акти № 1340/26-5522-01 від 01.11.2012 та № 2017/26-55-22-01 від 25.11.2013 з питання перевірки юридичного та фактичного місцезнаходження позивача, згідно яких позивач за адресою: 1014, м. Київ, вул. Бастіонна, б.5/13, кв. 3 не знаходиться.

У зв'язку із відсутністю позивача за місцезнаходженням відповідачем складено акти № 2041/26-55-22-01 від 01.11.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2013 по 31.08.2013 та № 2514/26-55-22-01 від 25.11.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2013 по 30.09.2013, яким, зокрема, зафіксовані висновки :

перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків між позивачем та покупцями;

в ході перевірок не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємства за період з 01.08.2013 по 30.09.2013, що свідчить про те, що правочини між позивачем та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини, на думку податкового органу, є нікчемними і не створюють юридичних наслідків;

звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій позивача за період з 01.08.2013 по 30.09.2013;

встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.138, ст.185 Податкового кодексу України.

Позивач вважає такі дії відповідача по проведенню зустрічної звірки протиправними, що і стало підставою для звернення його до суду з відповідним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно зі ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п.73.5. ст.73 Кодексу, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, підставами для проведення зустрічної звірки, у відповідності до вищезазначених норм, є необхідність зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання по господарських операціях, за наявності сумнівів стосовно факту здійснення таких операцій. При цьому, визначено процедуру проведення такої звірки, а саме: наявності обов'язкового письмового запиту податкового органу, яким здійснюється основна перевірка суб'єкта господарювання, щодо перевірки його контрагента, за виключенням, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що підстав для проведення зустрічної звірки, а саме: запиту ДПС (ініціатора) на проведення зустрічної звірки ТОВ «Енергомур», який став підставою для складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок, отримання якого передує проведенню зустрічної звірки, відповідачем не надано.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі-Порядок).

Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань (п.2 Порядку).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

При цьому заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Відповідно до пп.4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами Державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Під час розгляду справи, доказів того, що при проведенні зустрічних звірок здійснено співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єктів господарювання ТОВ «Енергомур» та його контрагентів, відповідачем не надано та з актів № 2041/26-55-22-01 від 01.11.2013 та № 2514/26-55-22-01 від 25.11.2013 про неможливість проведення зустрічних звірок, не вбачається.

При цьому, відповідач у зазначених актах вказує на здійснення позивачем певних господарських операцій (надає аналіз господарської діяльності). Характеризує господарські операції як такі, що не мали реального характеру вцілому за період з 01.08.2013 по 30.09.2013. При цьому акт складався без дослідження первинних документів, посилаючись виключно на інформацію з баз даних, наявних у користуванні податкового органу. Під час судового розгляду відповідачем не надано пояснень: які бази використовувалися, як відомості отримувалися та чи мали ці відомості доказове значення, що унеможливлює формування переконання суду про законність дій податкового органу.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки не повинен містити висновки, щодо реальності здійснення господарської діяльності. Висновок податкового органу про відсутність реального характеру правочинів, укладених ТОВ «Енергомур» з його контрагентами, прямо суперечить вищезазначеним нормам та зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Наслідком неможливості проведення зустрічної звірки з підстав відсутності суб'єкта господарювання за юридичною адресою, є лише висновок про відсутність такого суб'єкта за місцезнаходженням у певний час (момент знаходження за адресою суб'єкта господарювання співробітника податкового органу). У той же час юридичний факт відсутності суб'єкта господарювання за юридичною адресою потребує іншого (законного) способу встановлення.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 Кодексу, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Судом встановлено, що на час здійснення звірки ТОВ «Енергомур» було зареєстровано за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 5/13, офіс 3 , що підтверджується випискою серії АБ № 461811 та довідкою серії АБ № 548466 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Проведенні зустрічної звірки відповідач повинен був використовувати офіційні дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підтвердження місцезнаходження юридичної особи, які спростовують інформацію відповідача щодо відсутності ТОВ «Енергомур» за місцезнаходженням.

З огляду на вищевикладене та, враховуючи, що відповідачем не надано доказів наявності підстав для проведення зустрічних звірок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача по проведенню зустрічних звірок, що оформлені актами № 2041/26-55-22-01 від 01.11.2013 та № 2514/26-55-22-01 від 25.11.2013 про неможливість проведення зустрічних звірок є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити відомості в інформаційних базах даних податкової служби по звітності позивача, що були змінені через складання актів № 2041/26-55-22-01 від 01.11.2013 та № 2514/26-55-22-01 від 25.11.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період з 01.08.2013 по 30.09.2013 та заборони відповідачу вносити відповідні зміни до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПІ України», на підставі інформації, викладеної у вищевказаних актах, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.74 Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно положень ст.ст.14, 54, 179 Кодексу, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення.

Отже, як вбачається із вищевказаних норм, зміни у зв'язку зі складанням актів до баз даних відповідача не вносяться.

При цьому, з метою реалізації вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. № 262-р «Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість» податковою службою розроблені Методичні рекомендації щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, які затверджені наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 (далі - Методичні рекомендації).

В той же час, наказ ДПА України від 18.04.2008 №266, не будучи зареєстрованими у Міністерстві юстиції України, не є нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини у сфері справляння податків і зборів, а затверджені ним Методичні рекомендації не носять для платників податків обов'язкового характеру.

Для виконання службових обов'язків податковим органом створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Зокрема, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Проте, будь-якої реєстрації ця програма не пройшла, законодавчої підстави для її створення та використання не існує, перевірці наявна в ній інформація не підлягає, а тому АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не може нести інформацію, що має доказове значення, в тому числі, відноситись до податкової інформації.

Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ, відповідно до Методичних рекомендацій, підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

При цьому, як вже зазначалося раніше, суд звертає увагу на те, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки позивача є лише формою засвідчення факту невиконання податковим органом функції про проведенню звірки та фіксує причини неможливості проведення такої звірки.

Будь-які інші висновки, що зазначені податковим органом, хоч і можуть бути внесені до акту, але не мають будь-якого значення та не несуть податкового навантаження, оскільки створюються поза межами порядку проведення зустрічної звірки, встановленого податковим законодавством. Відповідна оцінка таким висновкам надається при їх перевірці податковим органом, на замовлення якого мала бути проведена зустрічна звірка.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на підставі актів зустрічної звірки позивача № 2041/26-55-22-01 від 01.11.2013 та № 2514/26-55-22-01 від 25.11.2013, відповідачем не винесеного жодного податкового повідомлення-рішення, яким би позивача було зобов'язано сплатити суму грошового зобов'язання або внести зміни до податкової звітності. Також, не здійснено жодних коригувань в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Разом з тим, суд не погоджується також із позовними вимогами про заборону відповідачу використовувати інформацію, викладену в актах про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, в якості доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, оскільки позивачем не доведено факту вчинення таких дій, а тому права позивача наразі не є порушеними.

При цьому, суд зазначає, що захисту підлягає виключно порушене право позивача, а не таке, яке ймовірно може бути порушене у майбутньому.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених законодавством України, однак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Енергомур» підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомур» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по проведенню зустрічних звірок ТОВ «Енергомур», що оформлені актами № 2041/26-55-22-01 від 01.11.2013 та № 2514/26-55-22-01 від 25.11.2013 про неможливість проведення зустрічних звірок.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 34,41 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомур» рахунок Державного бюджету України.

5. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій