Постанова № 36555917, 08.01.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2014 року 11:00

Справа № 2а-0870/9937/11

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області в особі Новомиколаївського відділення Вільнянської МДПІ Запорізької області,

м. Вільнянськ Запорізької області,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець», Новомиколаївський район Запорізької області,

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Вільнянська міжрайонна держана податкова інспекція Запорізької області особі Новомиколаївського відділення Вільнянської МДПІ Запорізької області (далі позивач, Вільнянська МДПІ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець» (далі відповідач, ТОВ «Запорожець»), у якому просить суд сягнути з відповідача суму податкового боргу податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 46453 грн. 35 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач має несплачену суму узгоджених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, яка складається із грошових зобов’язань, нарахованих податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, а також грошових зобов’язань, визначених відповідачем самостійно у податкових деклараціях. Ця сума грошового зобов’язання, зазначає позивач у позові, набула статусу податкового боргу.

Представники сторін у судове засідання 08.01.2014 не з’явились.

Представник позивача подав до суду письмове клопотання (вх.№9 від 08.01.2014) про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх у повному обсязі, оскільки сума податкового боргу не змінилась, борг не погашено.

Причини не прибуття у судове засідання представника відповідача суду не відомі. Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання на його адресу, яка внесена до Єдиного державного реєстру, судової повістки, однак з незалежних від суду причин – за закінченням терміну зберігання, поштове відправлення з повісткою було повернуто до суду 30.12.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на час розгляду справи відповідачем суду не надано ані заперечень на позов, ані доказів сплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене, оскільки представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, а представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд вважає, що наразі відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом з’ясовано, що на підставі актів про результати планових виїзних перевірок №1/23/31176930 від 17.02.2009 та №340/23/31176930 від 14.09.2010 з питань дотримання ТОВ «Запорожець» вимог податкового законодавства, а також акту №86/15-31176930 від 27.11.2009, складеного за наслідками невиїзної документальної перевірки ТОВ «Запорожець» з питань своєчасності подання податкової звітності, Вільнянською МДПІ були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- №0000042302/2 від 29.07.2009, яким ТОВ «Запорожець» була нарахована сума грошових зобов’язань з податку на прибуток у розмірі 37836 грн. 36 коп.;

- №0001061502/0 від 27.11.2009, яким відповідачу була нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій за платежем «податок на прибуток» у розмірі 170 грн.

- №0000162302/0 від 27.09.2010, яким відповідачу була нарахована сума грошових зобов’язань з податку на прибуток у розмірі 13528 грн.;

Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем про що свідчать наявні у справі копії корінців цих рішень та поштових повідомлень.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000, чинного на час прийняття податкових повідомлень-рішень, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень №0000162302/0 від 27.09.2010 та №0001061502/0 від 27.11.2009, суд вважає, що грошові зобов’язання з податку на прибуток, нараховані цими рішеннями, є узгодженим.

Наявні у справі докази свідчать про те, що станом на час розгляду справи грошові зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 13698 грн., що були нараховані Вільнянською МДПІ у податкових повідомленнях-рішеннях №0000162302/0 від 27.09.2010 та №0001061502/0 від 27.11.2009, відповідачем не сплачені. Доказів протилежного суду не надано.

Стосовно грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 37836 грн. 76 коп., нарахованого у податковому повідомленні-рішенні №0000042302/2 від 29.07.2009 судом з’ясовано наступне.

Не погоджуючись із нарахуванням такого грошового зобов’язання, позивач звертався у 2010 та 2011 роках до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000042302/0 від 02.03.2009 (похідним від якого є повідомлення-рішення №0000042302/2 від 29.07.2009), а також з позовом про зобов’язання Вільнянської МДПІ вилучити з карток обліку суми грошових зобов’язань за податковими повідомленнями рішеннями, в тому числі за податковим повідомленням-рішенням №0000042302/0 від 02.03.2009. Проте, постановою суду у справі №2а-1190/10/0870 від 22.06.2010, яка набрала законної сили 05.11.2013, та постановою суду у справі №2а-7074/10/0870 від 23.03.2011, яка набрала законної сили 13.09.2012, у задоволенні зазначених вище позовних вимог ТОВ «Запорожець» було відмовлено.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, з огляду на те, що постановою суду у справі №2а-1190/10/0870 від 22.06.2010, яка набрала законної сили 05.11.2013, податкове повідомлення-рішення №0000042302/0 від 02.03.2009 залишено без змін, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України грошове зобов’язання є узгодженим з 05.11.2013.

Відповідно до абзацу 2 п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Наявні у справі матеріали свідчать про те, що грошове зобов’язання, нараховане у податковому повідомленні-рішенні №0000042302/2 від 29.07.2009 відповідачем у строк, визначений абзацом 2 п. 57.2 ст. 57 ПК України у повному обсязі не сплачене. Доказів протилежного суду не надано. Станом на час розгляду справи, із урахуванням часткової сплати, несплачена частина грошового зобов’язання складає 11506 грн. 60 коп.

Судом також з’ясовано, що ТОВ «Запорожець» у 2010 та 2011 роках на виконання вимог пп. 4.1. п. 4 ст. 4 Закону №2181-III та п. 54.1 ст. 54 ПК України були подані до Вільнянської МДПІ податкові декларації з податку на прибуток, а саме:

- №9004862050 від 08.11.2010, згідно якої відповідач задекларував до сплати за 3 квартали 2010 року податок з прибутку у розмірі 11900 грн.;

- №9003082490 від 10.05.1011, за 1 квартал 2011 року, згідно якої до сплати задекларовано 1 грн.;

- №9005874752 від 05.08.2011, за 2 квартал 2011 року, згідно якої до сплати було задекларовано 579 грн.

Відповідно до п. 51.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, чинного на час подання податкової декларації №9004862050 від 08.11.2010, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 цієї статті платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом з’ясовано, що станом на час розгляду справи грошові зобов’язання з податку на прибуток, визначені відповідачем у податкових деклараціях №9004862050 від 08.11.2010, №9003082490 від 10.05.1011, №9005874752 від 05.08.2011, ним не сплачені. Доказів протилежного суду не надано.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Контролюючі органи, до яких у даному випадку належить позивач, відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.2. ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У даному випадку податкові вимоги №1/09 від 25.06.2008 та №2/12 від 01.08.2012 були надіслані відповідачу згідно приписів Закону України №2181-ІІІ 26.06.2008 та 04.08.2008 відповідно.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець» (ідентифікаційний код 31176930) суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 46453 (сорок шість тисяч чотириста п’ятдесят три) гривні 35 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Стрельнікова