Рішення № 36555869, 09.01.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2014 р. Справа № 923/1662/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: Ушакова В.Р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський Союз", м.Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон", м.Херсон, смт. Зеленівка

про стягнення 48582грн. 72коп.

Описова частина рішення.

Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 17.12.2013р., якою розгляд справи відкладався.

Провадження у справі порушено за позовною заявою про стягнення 38298,72грн. боргу, 7659,74грн. штрафу та 2624,26грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати товарів за накладними № 172 від 09.04.2013р., № 242 від 20.05.2013р., № 246 від 23.05.2013р. у відносинах за договором поставки № 38 від 09.04.2013р.

Вимоги обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором.

Відповідач належно повідомлявся судом про кожне судове засідання у справі, не проявив свого відношення до позовних вимог. Заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило. Ні в одне з двох судових засідань у справі представник відповідача не з'явився.

Суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи, якщо з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка представника відповідача у судове засідання 09.01.2014р. у справі № 923/1662/13 не унеможливлює розгляд справи, не є підставою для відкладення розгляду цієї справи.

С у д в с т а н о в и в:

За накладною № РН-0000246 від 09.04.2013р. ТОВ "Плодоовочевий комбінат "Херсон" отримало від ТОВ "Таврійський Союз" кришки СКО-82 в кількості 79500 шт. та кришки металеві ТО-82 в кількості 36400 шт. загальною вартістю 39732грн.

За іншою накладною - № РН-0000242 від 20.05.2013р. той же покупець набув у того ж продавця 31464 шт. кришок ТО-82 вартістю 15102,72грн., а за накладною № РН-0000246 від 23.05.2013р. 5600 шт. кришок ТО-82 вартістю 2464грн. (копії накладних на а.с.15,16).

Відносини сторін врегульовано договором постачання № 38 від 09.04.2013р., за яким постачальник - ТОВ "Таврійський Союз" зобов'язався поставити та передати у власність покупця - ТОВ "Плодоовочевий комбінат "Херсон" кришки металеві для скляних консервних банок з вінцем горловини типу І (ТУ У 28.7-35469058-002:2011) та кришки металеві гвинтові (ТУ У 28.7-35469058-001:2011), ціною та кількістю, що узгоджується в накладних (п.1.1, 3.2, 4.1 договору, копія договору на а.с.9-11).

Вимоги про стягнення боргу та штрафу підлягають задоволенню, у вимогах про стягнення пені слід відмовити у зв'язку з наступним.

Позивач заявив до стягнення в якості боргу 38298,72грн., зазначивши, що решту - 19тис.грн. із загальної вартості кришок металевих за названими трьома накладними він отримав від відповідача трьома платежами 15.05.2013р., 17.05.2013р. та 04.06.2013р.

Відповідач не надав доказів сплати позивачу заявлених 38298,72грн. ні на виконання зобов'язання, ні в якості боргу як до формування позову, так і станом на час розгляду судової справи.

За п.3.3 договору № 38 від 09.04.2013р. оплата за товар здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дня відвантаження товару.

Позов заявлено 29.11.2013р. (вх. № 1746 від 29.11.2013р. за реєстрацією канцелярії суду).

Станом до цієї дати сплив цей 30-денний строк на зобов'язання з оплати товару за накладними від 09.04.2013р., 20.05.2013р., 23.05.2013р.

Згідно зі ст.526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, у відповідності до умов договору, вимог законодавства, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має сплатити борг на вимогу кредитора.

Викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставами для задоволення позову про стягнення 38298,72грн. боргу.

У п.7.2 договору № 38 сторони узгодили норму про відповідальність покупця за порушення строків оплати товару: покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від простроченої суми у разі порушення передбачених договором строків оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.230, ч.4 ст.231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання; у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Позивач відніс до ціни позову 7659,74грн. штрафу як 20% від суми боргу в 38298,72грн.

Наведений позивачем розрахунок штрафу судом перевірено, арифметично він є правильним.

З огляду на зміст п.7.2 договору, ст.230, 231 ГК України вимогу про стягнення штрафу слід вважати обґрунтованою. Зміст пункту 7.2 договору не суперечить свободі договору, яка статтею 3 ЦК України віднесена до загальних засад цивільного законодавства.

Позов у частині вимоги про стягнення 2624,26грн. пені за періоди прострочки оплати коштів з 09.05.2013р. по 22.11.2013р. задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.

Обґрунтовуючи вимогу про пеню позивач за викладенням позовної заяви (а.с.3) стверджує, що тим же пунктом 7.2 договору окрім штрафу передбачено пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення сплати боргу.

Насправді, за викладенням п.7.2 договору (а.с.10) сторони не обумовили пені, дослівно повний текст цього пункту договору викладено так: "У разі порушення строків оплати, передбачених в п.3 даного договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від простроченої суми".

Згідно з ч.2 ст.343 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір пені за прострочку грошового зобов'язання за згодою сторін в договорі не встановлено (натомість встановлено штраф, який постановлюється до стягнення за цим рішенням), передбачених законодавством підстав для стягнення пені за позовною заявою нема.

Позовні вимоги задовольняються на 94,59837% ((38298,72грн.+ 7659,74грн.) /48582,72грн.) х 100%.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати у справі розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Відтак, 94,59837% судового збору у справі покладається на відповідача, решта - на позивача. Відповідач має відшкодувати позивачу 1627,56грн. витрат зі сплати судового збору, вчинених останнім при заявленні позову за платіжним дорученням № 813 від 28.11.2013р. в числі суми 1720,50грн.

Керуючись ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський Союз" 38298грн. 72коп. боргу, 7659грн. 74коп. штрафу, 1627грн. 56коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Відмовити у вимогах про стягнення 2624грн. 26коп. пені.

Повне рішення складено

10.01.2014р.

Суддя В.В. Чернявський