Постанова № 36555369, 09.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2013 року № 826/16616/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-сервіс»

до

про

Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600752/2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-сервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600752/2 від 20.09.2013.

Ухвалою суду від 24.10.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 14.11.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом №1 (ціною договору), а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд в позові відмовити, посилаючись при цьому на недотриманні позивачем вимог ч.2 ст.53 МК України в частині надання всіх необхідних для митного оформлення документів.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами за поданим сторонами письмовим клопотанням про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2013 відповідачем, з урахуванням вимог ст.64 МК України, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600752/2, яким скориговано митну вартість імпортованих товарів, а саме:

Товар 1 (трикотажні захисні рукавички, робочі, з тетриловим покриттям, полу облиті) на рівні – 1,7000USD/одиницю;

Товар 5/1 (трикотажні захисні рукавички, робочі, з тетриловим покриттям для захисту від впливу шкідливих речовин) на рівні – 2,4400USD/одиницю;

Товар 6/1 (одяг робочий з текстильних матеріалів підвищеної видимості) на рівні – 1,7300USD/одиницю;

Товар 7/1 (одяг робочий з нетканого матеріалу, щільністю 40г/м.кв.) на рівні – 14,4900USD/одиницю;

Товар 8/1 (взуття робоче на підошві з гуми, термопласта чи поліуретана з верхом із натуральної шкіри, носову частину якого закрито захисним металевим підноском) на рівні – 22,8700USD/одиницю;

Товар 10/1 (взуття робоче на підошві з гуми, термопласта чи поліуретана з верхом із натуральної шкіри, носову частину якого закрито захисним металевим підноском) (відповідачем помилково зазначено товар 8/1) на рівні – 42,2300USD/одиницю;

Як вбачається з графи 31 рішення, митну вартість товару по всім позиціям скориговано за 6 (резервним методом).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття вказаного спірного рішення стали наступні обставини, про що зазначено в графі 33 рішення, а саме.

Так, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються: документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України містять неповні дані, невідповідність/розбіжність, наприклад, в документі про транспортні витрати підприємство ТОВ «Міжнародна компанія «Капітал-Сервіс» від 30.08.2013 №95 не зазначено вартість витрат на навантаження товарів, які повинні бути додані при обчисленні складових митної вартості на умовах поставки товарів EXW (Інкотермс), а також не зазначено будь-якого посилання на поставку саме цієї партії товару (CMR, тощо), таким чином, неможливо ідентифікувати даний документ, як такий, що стосується саме цієї поставки, а також не подано всіх додаткових документів на письмову вимогу митного органу згідно ч.3 ст. 53 МК України.

В митного органу наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, яке ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях, наприклад, за МД від 29.08.2013 №100250000/2013/032286, та згідно наявного раніше прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості від 01.07.2013 №100250000/2013/600261/2.

Митна вартість визначається із застосуванням резервного методу, з урахуванням вимог ст. 64 МК України. Процедуру консультації проведено.

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до таких тверджень відповідача, як до належних та допустимих доказів коригування митної вартості імпортованих товарів за 6 резервним методом, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками подання позивачем 09.09.2013 митної декларації №100250000/2013/069588 Київською міжрегіональною митницею витребувано у позивача наступні документи: 1)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, щтна вартість яких визначається; 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На виконання вимог Відповідача та митного законодавства України Позивачем 19.09.2013 року додаткова надано:

- Лист-запит ТОВ «Восток-Сервіс» №57 від 12.09.13;

- Лист-відповідь від експедитора №108 від 13.09.13;

- Договір експедитора з перевізником №132 від 28.08.13;

- Лист від AS-ARBEITSSCHUTZ GMBH від 16.09.13;

- Дистриб'юторська угода №01/13 від 02.01.13 між ТОВ «Восток-Сервіс» та AS-ARBEITSSCHUTZ GMBH;

- Лист ТОВ «Восток-Сервіс» №110 від 17.09.13 в митні органи;

- Прайс-лист на продукцію AS-ARBEITSSCHUTZ GMBH (NITRAS) від 01.09.13;

- Копії листів з каталогу NITRAS 2012/2013;

- Бухгалтерська виписка по взаєморозрахункам з AS-ARBEITSSCHUTZ GMBH (NITRAS) по минулих поставках;

- Експертний висновок ТПП"№ Ц-600 від 19.09.13;

- Видаткові накладні на продаж продукції виробництва компанії «AS-Arbeitsschutz GmbH» ТОВ «Восток-Сервіс» підприємствам України в 2013 році.

Втім, як вбачається зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення, додаткові документи до відома контролюючим органом не прийняті, оцінки змісту та обсягу повідомлених в них обставин Київською міжрегіональною митницею не надано.

Натомість, як зазначає представник митного органу, відповідач здійснив коригування митної вартості товарів на підставі неповноти даних в листі про транспортні витрати, відсутності посилання в CMR саме на дану партію товару, як наслідок, наявності сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Як вже зазначалось, відповідач у рішенні посилається на те, що позивачем не зазначено вартість витрат на навантаження товарів, які повинні бути додані при обчисленні складових митної вартості на умовах поставки товарів EXW (Інкотермс).

Однак, додатково відповідачу було подано лист №108 від 13.09.2013 від ТОВ «Міжнародна компанія «Капітал-Сервіс» з деталізацією транспортних витрат, в якому вказано, що навантаження та розвантаження товарів входить в вартість транспортних витрат.

Також у своєму рішенні відповідач вказує, що позивачем не зазначено будь-якого посилання на поставку саме цієї партії товару (CMR, тощо), таким чином, неможливо ідентифікувати даний документ, як такий, що стосується саме цієї поставки.

В дійсності, як встановлено судом, в CMR №UA3008 чітко зазначено в п.5, що перевозиться вантаж за інвойсом №143538. Загальна вага товарів в вантажній митній декларації та CMR № UA3008 також співпадають.

Додатково Відповідач вимагав подання документів: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, залишивши при цьому поза увагою те, що в п.2.3 договору №16/01 зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 60 днів з дати відвантаження товару. Тобто, рахунки по сплаті товарів у позивача були відсутні, оскільки продавцем надана відстрочка по оплаті товару; 2)договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Договір з ТОВ «Міжнародна компанія «Капітал-Сервіс» (експедитор) від 28.08.2013 №71 та договір між ТОВ «Міжнародна компанія «Капітал-Сервіс» (експедитор) та ТОВ «Каір-1» (перевізник) були надані Відповідачу; 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом). Дані платежі не здійснювалися, іншого судом не встановлено, а відповідачем не доведено; 4)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Довідка про транспортні затрати №95 від 30.08.2013 та лист №108 від 13.09.2013 від ТОВ «Міжнародна компанія «Капітал- Сервіс» з деталізацією транспортних витрат також були надані Відповідачу.

Також листом від 19.09.2013 позивачем відповідачу надано виписку з бухгалтерської документації по взаєморозрахункам з AS-ARBEITSSCHUTZ GMBH (NITRAS) по минулих поставках; прайс-лист на продукцію AS-ARBEITSSCHUTZ GMBH (NITRAS) від 01.09.13 та копії листів з каталогу NITRAS 2012/2013.

Згідно висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (Експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-600 від 19 вересня 2013), ціни на товар знаходяться на рівні з цінами, зазначеними в інвойсі №143538.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача, викладені в письмових запереченнях на відсутність серед наданих позивачем документів доказів сплати роялті, відсутність підпису бухгалтера на видаткових накладних, непридатність експертного висновку до читання тощо, адже дані обставини відсутні в гр. 33 оскаржуваного рішення.

Незважаючи на відсутність викладення даних обставин в гр.33 рішення, суд відзначає, що посилання митного органу на відсутність серед наданих позивачем документів доказів сплати роялті, відсутність підпису бухгалтера на видаткових накладних, непридатність експертного висновку до читання тощо не спростовує правильність визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору, не ставить під сумнів достовірність і точність відомостей про вартість товару, які містяться в передбачених законом і доданих до декларації для митного оформлення товару основних документах.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 63 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

За посиланнями відповідача митна вартість була скоригована з врахуванням раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Посилання відповідача на причини не застосування попередніх п'яти методів суд вважає необґрунтованим, оскільки такі причини неможливості застосування послідовно попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару повинні бути зазначені саме в рішенні про визначення митної вартості товарів із зазначенням докладної інформації та джерел, що використовувалися при визначенні митної вартості за резервним методом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано застосовано другорядний метод, а саме резервний метод визначення митної вартості, а тому рішення Київської міжрегіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 20.09.2013 №100250000/2013/600752/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачами не надано суду доказів, що оскаржуване рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 20.09.2013 №100250000/2013/600752/2.

3.Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - Сервіс» (код ЄДРПОУ 37674503, адреса: 03680, м.Київ, Святошинський район, БУЛЬВАР АКАДЕМІКА ВЕРНАДСЬКОГО, будинок 36) судові витрати в сумі 68грн. (шістдесят вісім) 82коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38716451, адреса: 03680, місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 8-А).

Суддя Григорович П.О.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.