Постанова № 36554819, 26.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 р. Справа № 804/16331/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представника позивача Єпіфанової Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування Рішення від 28.11.2013 р. №26626/10/221, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Розівський елеватор» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просить визнати протиправним і скасувати повністю Рішення про застосування адміністративного арешту майна платників податків Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28 листопада 2013 року №26626/10/221 відносно ПАТ «Розівський елеватор» (код за ЄДРПОУ 00954337).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірне рішення необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 26.12.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, також надав до суду письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Розівський елеватор» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем були отриманні листи податкового органу на які позивачем надано відповіді, а саме: від 12.04.2013 року №8140/10/22-526 про надання документів та їх пояснень щодо придбання (виробництва) товару, який в подальшому був реалізований на експорт у січні 2013 року, лист відповідь від 26.04.2013 року за №65, лист від 16.04.2013 року за №8878/22-526 про надання документів та письмових пояснень щодо придбання (виробництва) товару, який в подальшому був реалізований на експорт у лютому 2013 року, лист відповідь від 18.05.2013 року за №75, лист від 23.09.2013 року №21356/10/22-05 про надання документів та їх пояснень щодо придбання (виробництва) товару, який в подальшому був реалізований на експорт у червні, липні 2013 року, лист відповідь від 14.10.2013 року за №142.

15.11.2013 року за №754 був прийнятий наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Розівський елеватор» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення експортних операцій за період з листопада 2012 року по липень 2013 року, в термін з 18.11.2013 року по 22.11.2013 року.

28.11.2012 року за №26626/10/221 відповідачем прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платників податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ПАТ «Розівський елеватор» (код ЄДРПОУ 00954337), що перебуває за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення зазначено, що були з'ясовані обставини, передбачені пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, а саме: ПАТ «Розівський елеватор» (код ЄДРПОУ 00954337) відмовляється від проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від надання документів для проведення перевірки.

Умови та порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки визначенні статтею 79 Податкового кодексу України, а саме: документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що позивачем 18.11.2013 року було отримано наказ на проведення перевірки від 15.11.2013 року за №754 та повідомлення №188 від 15.11.2013 року №25643/10/443.

При цьому, згідно статті 79 Податкового кодексу України виконання умов статті 79 Податкового кодексу України надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Згідно статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Таким чином, активна дія, а саме відмова від проведення документальної перевірки, в даному випадку відсутня та посадові особи контролюючого органу могли розпочати проведення документальної невиїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, позиція, викладена в листі № 160 від 18 листопада 2013 року про відсутність підстав і права розпочинати проведення перевірки не може бути розцінена як відмова від проведення перевірки, так само, в даному випадку, відсутня і відмова від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, оскільки згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу, в тому числі п.79.3 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, отже підстави для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна ПАТ «Розівський елеватор» відсутні.

Щодо посилання відповідача на акт від 27.11.2013 року №600/221/00954337 про відмову в наданні документів ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська для здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Розівський елеватор», слід зазначити.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Однак, зазначений акт від 27.11.2013 року №600/221/00954337 про відмову в наданні документів до суду надано не було.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому п. 1.10. Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, які затверджено наказом ДПА України від 14.04.2011 року №213 (надалі - Методичні рекомендації) визначено, що у разі неможливості розпочати документальну перевірку у зв'язку з ненаданням документів для перевірки працівником підрозділу, який очолює або бере участь у перевірці, складається акт у довільній формі. В акті викладаються причини неможливості розпочати перевірку з дати, зазначеної у направленні та наказі, та вчиняється відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення. Цей акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.8 цього розділу.

Такого акту, у зв'язку з ненаданням документів для перевірки з дати, зазначеної у направленні та наказі, а саме з 18.11.2013 року до суду не надано та в запереченнях на позов не зазначено.

Згідно п.1.9 Методичних рекомендацій у разі якщо платник податків відмовляється за наявності визначених Кодексом підстав від проведення перевірки (не допускає до перевірки), посадовими (службовими) особами органу ДПС вживаються заходи, передбачені пунктом 81.2 статті 81 та статтею 94 розділу II Кодексу, при цьому до суду акту, який засвідчує факт відмови від проведення перевірки, згідно п.81.2 ст. 81 Податкового кодексу України не надано.

Окрім цього, до суду не надано також відомостей щодо результату проведення перевірки призначеною наказом №754 від 15.11.2013 року.

З огляду на викладене вище, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийняття рішення №26626/10/221 від 28.11.2013 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується квитанцією, що міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування Рішення від 28.11.2013 р. №26626/10/221 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування адміністративного арешту майна платників податків Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28 листопада 2013 року №26626/10/221.

Присудити з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» (код ЄДРПОУ 00954337) судові витрати у розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень 82 копійки.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко