Постанова № 36554809, 26.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 р. Справа № 804/16404/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріБоженко Наталії Василівни Талаш Д.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 3730,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 3730,00 грн..

Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю відповідач має податковий борг у розмірі 3730,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач або його представник в судове засідання не з'явились, судова кореспонденція надсилалась на адресу відповідача, що надана відділом адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області рекомендованим поштовим відправленням, проте повернута до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6, Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-III.

05 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та Жовтоводською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідач фактично орендує земельну ділянку загальною площею 0,3415 га. для обслуговування комплексу нежитлових будівель та інших об'єктів інфраструктури. Договір укладено терміном на п'ять років, з переважним правом на поновлення Договору на новий термін. Розмір орендної плати згідно п.4.1 зазначеного договору становив 6395,98 грн. за календарний рік. без задоволення.

Згідно ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Ст.96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до п.п. 14.1.73. п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок обчислення та сплати орендної плати регулюється ст. 286 Податкового кодексу України, відповідно до якої підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно п. 286.5. ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Так, в зв'язку з несплатою ОСОБА_3 податкових зобов'язань Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 120 від 18.10.2011 року на суму 16343,56 грн.. Дана вимога була вручена відповідачу 25.10.2011 року, що підтверджується матеріалами справи, та ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржена не була, відповідних доказів до суду не надано.

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

В зв'язку з тим, що протягом 60 днів від дати отримання податкової вимоги форми «Ф» № 120 від 18.10.2011 року відповідач податковий борг в повному обсязі не сплатив, Верхньодніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0090941700 від 06.06.2012 р., яким донараховано податкове зобов'язання у сумі 2179,19 грн. Податкове повідомлення було отримано відповідачем 02.07.2012 року, та ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржено не було, відповідних доказів до суду не надано.

Таким чином розмір податкового боргу по орендній платі за землю відповідача складає 2179,19 грн.

Також, Верхньодніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до ст.129 Податкового Кодексу України було нараховано відповідачу пеню на загальну суму 1550,81 грн..

Таким чином розмір податкового боргу, що підлягає стягненню становить 3730,00 грн

Враховуючи часткову сплату податкового зобов'язання з орендної плати за землю сума заборгованості, що підлягає стягненню фактично становить 3730,00 грн., що також підтверджується розрахунком суми позовних вимог позивача.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку, фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 3730,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг в сумі 3730 (три тисячі сімсот тридцять) гривень 00 копійок, котрі підлягають зарахуванню на бюджетний рахунок - орендна плата за землю, код платежу 13050500, р/р 33219815700018, банк одержувача - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код банку 36916755, одержувач - місцевий бюджет м. Жовті Води.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Н.В. Боженко