Постанова № 36554534, 26.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2013 р. Справа №805/16852/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьова І.В.

при секретарі судового засідання Заднепровській В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька до Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» в особі Шахтобудівельного управління - 7 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з квітня по серпень 2013 року,

за участю представників сторін

від позивача: Скабіна В.В., Раков О.М.,

від відповідача: Заярна Д.О., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» в особі Шахтобудівельного управління - 7 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з квітня по серпень 2013 року, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно з прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року відповідачеві надсилалися розрахунки суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Вказаними нормативними актами встановлений обов'язок підприємств щомісяця, до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду визначені у вказаних вище розрахунках суми. Цей обов'язок відповідачем не виконаний, через що позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 91546,62 грн., яка виникла у зв'язку з цим, у примусовому порядку.

В судовому засіданні представником позивача була надана заява про зменшення позовних вимог у зв'язку з помилковим внесенням до розрахунку суми щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонеру ОСОБА_4 на загальну суму 5005,12 грн.

У в'язку з цим, просить суд стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» в особі Шахтобудівельного управління-7 заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з квітня по серпень 2013 року в загальній сумі 86541,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, надав пояснення (т.1 а.с.80), в яких зазначає, що позивачем не доведено факту того, що особи, відносно яких вимагається стягнення відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, не були безпосередньо зайняті повний робочий день в підземних умовах по видобутку вугілля, сланцю, руди та на будівництві шахт. Зокрема, позивачем не предоставлено протоколів про призначення пенсій щодо даних осіб, довідок щодо їх фактичного стажу роботи у ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд», доказів відносно виплат цих пенсій.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Державне відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтобуд» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00180568, в силу пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Так, згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т.1 а.с.9-61), позивачем на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 по працівниках Підприємства за період з квітня по серпень 2013 року було витрачено коштів на загальну суму 86541,50 грн., які мають бути відшкодовані останнім.

Вищевказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій були направлені відповідачу з проханням перерахувати заборгованість (т.1 а.с.62-65). Однак, вказана заборгованість добровільно сплачена не була.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому згідно з пунктом 16 Прикінцевих положень вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

За приписами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у розмірі 100 % від об'єкту оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі - Інструкція).

Означена Інструкція визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пункт 6 Інструкції регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з підпунктом 6.1. пункту 6 Інструкції ці розміри становлять:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 році.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (абз.1 п.п.6.8 п.6 Інструкції).

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (абз.1 п.п.6.9. п.6 Інструкції).

Відповідно до картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 1 за період з квітня по серпень 2013 року, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 86541,50 грн. (т.1 а.с.8)

Суд зазначає, що винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-1V виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає з особливостей пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так зі змісту статті 14 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах {включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Суд також вважає доречним звернути увагу на той факт, що аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 10 жовтня 2011 року за позовом управління пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки вони не ґрунтуються на вищенаведених приписах чинного законодавства, а лише опосередковуються невірним розумінням останнім змісту підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», адже означеною нормою встановлено порядок використання джерел фінансування виплати пенсій, що жодним чином не впливає на порядок відшкодування роботодавцем фактично здійснених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Також, суд не приймає посилання представника відповідача стосовно не надання доказів того, що особи, відносно яких вимагається стягнення відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, не були безпосередньо зайняті повний робочий день в підземних умовах по видобутку вугілля, оскільки це твердження спростовується матеріалами справи (т.1 а.с.95-250, т.2 а.с.1-95).

Таким чином, беручи до уваги той факт, що доказів відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з квітня по серпень 2013 року у сумі 86541,50 грн., матеріали справи не містять, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача також надав заяву про встановлення способу та порядку виконання постанови суду, в якій просив суд відповідно до статті 257 КАС України передбачити в судовому рішенні спосіб та строки виконання судового рішення

надавши відстрочення на 12 місяці виконання постанови суду та розстрочення сплати заборгованості строком на 60 місяців з 01 січня 2015 року по 01 січня 2020 року шляхом сплати боргу щомісячно рівними частинами.

Що стосується заяви відповідача, якою останній просив встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом відстрочення та розстрочення заборгованості, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви відповідач посилається, що на даний момент своєчасне виконання постанови суду у повному обсязі ускладнене тяжким фінансово-економічним становищем підприємства. Кредиторська заборгованість ДВАТ «Трест Донецькшахтобуд» за товари, роботи, послуги на 30 вересня 2013 року складає 1964 тис.грн.; поточна заборгованість підприємства за довгостроковими зобов'язаннями на 30 вересня 2013 року становить 422 тис.грн.; кредиторська заборгованість підприємства перед бюджетом на 30 вересня 2013 року становить 5762 тис.грн.; поточні зобов'язання підприємства за розрахунками зі страхування на 30 вересня 2013 року становить 14762 тис.грн., тощо.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги викладені в заяві підтримав.

На підтвердження обставин, на які посилається відповідач у своїй заяві про встановлення способу виконання судового рішення, до суду надано баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30 вересня 2013 року, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2013 року, розшифровку інвентаризації кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду на 30 вересня 2013 року.

Надані відповідачем документи свідчать про ускладнене фінансове становище підприємства. Посилання на тяжке фінансове становище, як на підставу для відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки це не є винятковою обставиною, у розумінні ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інших доказів наявності обставин (відсутність грошей на рахунках, докази сплати боргів в строк по іншим розстроченням, документальне підтвердження поліпшення фінансового стану при наданні розстрочення виконання судового рішення), що ускладнюють виплату боргу або роблять це неможливим, відповідачем до суду не надано.

Крім того, в заяві про встановлення способу та порядку виконання судового рішення відсутнє обґрунтування виконання судового рішення через 12 місяців протягом 60 місяців, а саме за рахунок яких коштів буде виконуватися боржником зазначене судове рішення та в якому об'ємі. Крім того, не надано будь-яких доказів підтвердження виконання судового рішення через 12 місяців протягом 60 місяців.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява відповідача щодо встановлення способу та строків виконання судового рішення шляхом надання відстрочення на 12 місяці виконання постанови суду та розстрочення сплати заборгованості строком на 60 місяців з 01 січня 2015 року по 01 січня 2020 року шляхом сплати боргу щомісячно рівними частинами у даній постанові задоволенню не підлягає.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька до Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» в особі Шахтобудівельного управління - 7 про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з квітня по серпень 2013 року - задовольнити.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» в особі Шахтобудівельного управління-7 заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з квітня по серпень 2013 року в загальній сумі 86541,50 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 грудня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 27 грудня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.