Рішення № 36553533, 21.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21075/13 21.11.13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

про відшкодування шкоди в порядку регресу

Представники:

від позивача: Пахолок Т.П. (дов.№0112-447 від 26.12.2012)

від відповідача: Волчек Н.М. (дов.№65-1-4/38-Ю від 25.12.2012)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.2013 порушено провадження у справі № 910/21075/13 та призначено її до розгляду на 21.11.2013 року.

У судовому засіданні 21.11.2013 представник позивача наголошував на задоволенні позову, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, щодо яких представник відповідача надав свої заперечення та просив відмовити позивачу у позові.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, та заслухавши думку представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2011 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (Страховик) та Дем'янчик Іриною Олегівною (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2001-11-0084 І типу договору, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Фіат», державний номер ВО7584АТ. (а. с. 6)

Відповідно до відомості про дорожньо-транспортну пригоду №9027969, 25 червня 2012 на дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський на 28км, відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю автомобіля марки «Фіат», державний номер ВО7584АТ, що належить Страхувальнику та знаходився під керуванням Шевцова І.М. (правомірність керування якого визначена типом договору), та автомобіля марки «Hyundai», державний номер АІ1283АІ, що належить та знаходився під керуванням Чвірюк О.В. (а. с. 9)

Дорожньо-транспортна пригода відбулась у наслідок порушення водієм Чвірюк О.В. Правил дорожнього руху України, якого постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2012 у справі №1005/7293/2012 провадження №3/1005/3085/2012 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 10).

Як вбачається із матеріалів справи, 26 червня 2012 до позивача (Страховик) звернувся Страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. (а. с. 11)

Відповідно до ремонтної калькуляції №ДККА-18171 від 05 липня 2012 позивачем складено Страховий акт №ДККА-18171 від 17 липня 2012 та розрахунок суми страхового відшкодування до нього, у яких визначена сума страхового відшкодування у розмірі 26309,00 грн. за пошкодження внаслідок ДТП автомобіля марки «Фіат», державний номер ВО7584АТ (а. с. 18-19). Вартість відновлювального ремонту зазначеного ТЗ відповідно до рахунку фактури №Б127/06/12, складеним СПД ФО Литвин В.В. від 27 серпня 2012, становить 26 976,00 грн. (а. с. 14)

Позивач перерахував на рахунок СПД ФО Литвин В.В., відповідно до листа №16.1.1-57803 від 05 липня 2012, суму страхового відшкодування у розмірі 26 309,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8215 від 18 липня 2012 року (а. с. 21).

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія - Чвірюк О.В., який керував транспортним засобом марки «Hyundai», державний номер АІ1283АІ, на момент скоєння ДТП застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (відповідач по справі), за полісом №АА/7976815 І (першого) типу договору, тобто застрахована відповідальність будь-якої особи, що експлуатує транспортний засіб, вказаний у страховому полісі. (а. с. 36-37)

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 05 грудня 2012 звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу №2852/1218УСГ (а. с. 22), у якій просив здійснити виплату страхового відшкодування, завданого транспортному засобу марки «Фіат», державний номер ВО7584АТ, у розмірі 26 309,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄвроАсистанс», що виступає повіреним відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (договір доручення №277/14/2300 від 01 листопада 2011), у листі №14515 до позивача висловило прохання надати визначений перелік документів, необхідних для вирішення питання про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. (а. с. 23)

Враховуючи лист-відповідь позивача №3773/1218УСГ від 23 січня 2013, яким запропоновано відповідачу провести власні розрахунки розміру матеріального збитку автомобіля марки «Фіат», державний номер ВО7584АТ (а. с. 24), відповідач провів необхідні заходи із встановлення суми страхового відшкодування, фактично визнаючи її у розмірі 24 831,20 грн. (а. с. 25), але станом на день розгляду справи так і не сплатив визначену вище суму.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «Hyundai», державний номер АІ1283АІ, знаходився під керуванням Чвірюк О.В., вина якого підтверджується постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2012 у справі №1005/7293/2012 провадження №3/1005/3085/2012 (а. с. 10).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного «Hyundai», державний номер АІ1283АІ, в частині заподіяння шкоди майну внаслідок його експлуатації, застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/7976815, І типу договору страхування). (а. с. 36-37).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач - Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Фіат», державний номер ВО7584АТ.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2001-11-0084, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Чвірюк О.В., як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач - Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна внаслідок ДТП.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із умовами полісу № АА/7976815 (а. с. 36-37), розмір франшизи становить 510,00 грн., у зв'язку із чим розмір суми страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" розрахований позивачем вірно (26 309,00 грн. - 510,00 грн. = 25 799, 00 грн.).

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія «Гарант-Авто», не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню повністю.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України, судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3, ідентифікаційний код 16467237 ) на користь позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, місто Київ, вулиця І.Федорова, будинок 32, ідентифікаційний код 30859524) 25 799 (двадцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) гривень 00 копійок суми страхового відшкодування та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21.11.2013 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 26.11.2013 року

Суддя К.В. Полякова