Рішення № 36553009, 08.01.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2014 року Справа № 925/1693/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Нечипоренко В.Ф. - за довіреністю;

від відповідача: Кобзар А.М. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Смілянського міського РЕМ до Комунального підприємства "ВодГео" про стягнення 5 010 418,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 5 010 418,17 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію на підставі договору № 901 від 01.09.2012 р. про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами.

Заявою № 1431 від 24.12.2013 позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5 893 515,93 грн.

Заяву № 1431 від 24.12.2013 про збільшення розміру позовних вимог судом прийнято до розгляду як подану в порядку ст. 22 ГПК України у відповідності до права позивача збільшити позовні вимоги до часу прийняття рішення у справі.

Представник позивача збільшені позовні вимоги підтримує в повному об'ємі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в сумі 5 893 515,93 грн., але заперечує проти задоволення позову, оскільки заборгованість виникла в зв'язку з невідповідністю діючих тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, які не відповідають економічним затратам на надання цих послуг та в зв'язку з невідшкодуванням державою різниці в тарифах.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

01 вересня 2012 року сторони уклали договір № 901 про постачання електричної енергії (далі - договір) (а.с. 8-19), за яким постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) межах дозволеної потужності (кВт), величини якої по об'єктах споживача (відповідача) визначені в п. 6 додатку "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії", а споживач (відповідач) оплачує постачальнику (позивачу) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 1.1 договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до "31" грудня 2012 року. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.4 договору).

В п. 2.2.2 договору сторони визначили, що позивач постачає відповідачу електроенергію як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу");

- згідно з категорією електроприймачів споживача (відповідача) відповідно до Правил улаштування електроустановок та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України.

П. 5.1. договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач (відповідач) не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику (позивачу) відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії для кожного об'єкту вимірювання (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

П. 7.1. договору встановлено, що облік електроенергії, спожитої споживачем (відповідачем) та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача (відповідача), здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем (відповідачем) вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником (позивачем) розрахунковим шляхом згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків".

Як вбачається з матеріалів справи та доводів позивача, внаслідок неналежного виконання умов договору у відповідача за період дії договору і станом на 24 грудня 2013 року утворився основний борг за спожиту електроенергію на суму 5 893 515,93 грн. Згідно додатку № 3 до договору (а.с. 20) розрахунковим періодом для відповідача є період часу з 25 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Заперечень проти неякісності надання послуг із постачання електроенергії відповідач суду не надав.

Доказів здійснення повного розрахунку з позивачем за спожиту електроенергію відповідач не подав.

Сторонами також складено акт звірки розрахунків на суму боргу в розмірі 5 893 515,93 грн. від 24.12.2013 року, що свідчить про відсутність спору між сторонами щодо розміру позовних вимог.

Зобов'язання у відповідності зі ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Борг відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію в розмірі 5 893 515,93 грн. не сплачено.

Вказану заборгованість слід стягнути з відповідача примусово, строк розрахунків за вказаним боргом для відповідача є таким, що настав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5 893 515,93 грн. основного боргу за спожиту електроенергію на підставі договору № 901 від 01.09.2012 р. про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами.

Відповідачем не доведено та судом не встановлено підстав для звільнення відповідача від відповідальності по оплаті за спожиту електроенергію. Договір між сторонами не містить жодних додаткових умов, від яких залежить внесення плати відповідачем за спожиту електроенергію, зокрема і щодо обставин відшкодування державою різниці в тарифах.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача від 08.01.2014 року № 02 про залучення до участі у справі співвідповідачем Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України, яке є головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми про надання у 2013 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію. При цьому суд виходив з того, що за змістом ст. 24 ГПК України та роз'яснення п. 5 Інформаційного листа ВГСУ від 11.04.2005 року № 01-8/344 зі змінами та доповненнями "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" -- інший відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги, - на відміну від третьої особи на стороні відповідача, за рахунок якої такі вимоги ніколи не задовольняються.

Оскільки запропоноване до залучення у справі співвідповідачем Мінрегіонбуд не є стороною договору між сторонами та зобов'язаною особою за ним по оплаті спожитої відповідачем електроенергії, а також не може бути солідарним відповідачем із КП "ВодГео" за зобов'язаннями перед позивачем за позовними вимогами, то підстав для залучення вказаного міністерства ще одним відповідачем у справі суд не вбачає.

На підставі статті 49 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 68 820,00 грн. на відшкодування судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "ВодГео", ідентифікаційний код 30794986, Черкаська область, м. Сміла, вул. Московська, 45 на користь Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Смілянського міського району електричних мереж, ідентифікаційний код 25204548, м. Сміла, вул. Мазура 10 -- 5 893 515,93 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію на підставі договору № 901 про постачання електричної енергії від 01.09.2012 року та 68 820,00 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскарженим до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 09 січня 2014 року

Суддя Н.М. Спаських