Постанова № 36552681, 23.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2013 р. 10:25 год. Справа №801/9934/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АРК

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення,

без участі представників сторін

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по страховим внескам за 4 квартал 2010 року у сумі 881,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 № 1058-IV зі змінами та доповненнями та Порядку відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначеного в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 зі змінами та доповненнями, відповідач не сплачувала в повному обсязі обов'язкових платежів по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого недоїмка за 4 квартал 2010 року складає 881,34 грн.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 23.12.2013р. не забезпечили.

До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника у зв'язку із зайнятістю представника позивача у засіданні комітету кредиторів ВАТ "Сімферопольський завод пластмас" (а.с. 43).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином - на адресу, зазначену у позовній заяві (а.с. 2-4), у Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ № 156717 (а.с. 12), направлено 10.12.2013р. судову повістку про виклик у судове засідання рекомендованою кореспонденцією, яку було отримано відповідачем 11.12.2013р. (а.с.41).

Враховуючи те, що відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011 зі змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України, що, зокрема, здійснює реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів; забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб; виконання інших завдань, визначених законами України та покладених на Пенсійний фонд України Президентом України.

Відповідно до п. 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008р. № 5-5) зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002р. за №442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Згідно з пп. 5 п. 2.2 розділу ІІ Положення про Управління Фонду, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням єдиного внеску, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 № 1058-IV зі змінами та доповненнями (далі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зазначений Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками визнаються роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Згідно з ч.4 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

для юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців, зазначених у пунктах 1 - 4 статті 14 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду;

для страхувальників, зазначених у пунктах 1 - 5 статті 14 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», - у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.

Згідно з ч.5 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повідомлення про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків надсилається страхувальнику наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Відповідно до ч.6 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зняття з обліку страхувальника здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їх заявою після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника, звірення розрахунків з ним і проведення остаточного розрахунку.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) з 18.06.2007 р. зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АРК як платник внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер - НОМЕР_2) (а.с. 5). Таким чином, відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення (ч. 4 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи (ч. 5 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у п. 1, 2, 4 ст. 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у п. 5 ст. 14 цього Закону, - квартал.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань (ч. 6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 10 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. До членів сімей фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.

Крім того, у зв'язку зі змінами внесеними до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010р. № 2461-VI, пп. 4 п. 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Крім того, порядок нарахування (обчислення) та строки сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регламентовано Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок № 21-1)

Так, розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 - 2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - на 32 відсотки за 2004 - 2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно (абз. 6 пп. 4.7 п. 4 Порядку № 21-1).

Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в розділі 4 цієї Інструкції, у межах максимальної величини, що встановлюється законом про розмір страхових внесків (пп. 5.5 п. 5 Порядку № 21-1).

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування, та члени їх сімей, приймаючи участь у підприємницькій діяльності, зобов'язані з липня 2010 року сплачувати у Пенсійний фонд України страхові внески у розмірі не менш суми страхового внеску за місяць, розрахованої з сум встановленої законодавством мінімальної заробітної плати, помноженої на тариф відрахування в Пенсійний фонд України, тобто за формулою: мінімальна заробітна платня * 33,2% (відрахування до Пенсійного фонду України) - 10% від ставки фіксованого патенту. З 01.07.2010р. мінімальний страховий внесок складає 294,82 грн., з 01.10.2010р. - 301,12грн., з 01.12.2010р. - 306,10 грн. за місяць.

Згідно з п. 2.2 Порядку формування і подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009р. № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009р. за № 1136/17152, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, страхувальники формують і надають до органів Пенсійного фонду звіт один раз за рік до 1 квітня року, наступного за звітним.

Як слідує з акту № 663 від 15.08.2011р. ФОП ОСОБА_1 звіт щодо сум нарахованого доходу застрахованих осіб і сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік надано не було (а.с. 9).

Судом встановлено, що згідно до Протоколу № 1 «Про обмін інформацією між Пенсійним фондом України та Державною податковою інспекцією» ФОП ОСОБА_1 в IV кварталі 2010 року здійснювала діяльність шляхом придбання фіксованого патенту, ставка податку склала - 90 грн. на місяць, таким чином ФОП ОСОБА_1 не сплачує в повному обсязі обов'язкових платежів по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого утворилась недоїмка за 4 квартал 2010 року, яка становить 881, 34 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску у Пенсійний фонд за 4 квартал 2010 року ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) підлягає сплаті за жовтень, листопад 2010 р. заборгованість у сумі 292,12 грн., за грудень 2010 р. - 297, 10 грн., загалом, разом з відрахуванням від ставки фіксованого патенту за 4 квартал 2010 року, підлягає до сплати 881,34 грн. (а.с. 8).

Як слідує з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК ФОП ОСОБА_1 була виставлена та відправлена рекомендованою кореспонденцією вимога від 01.02.2011р. № 254 щодо сплати суми боргу платника страхових внесків, яка становить 881,34грн., в тому числі недоїмка із внесків 881, 34 грн., яку було повернуто 03.10.2011р. із відміткою пошти: «За закінченням терміну зберігання» (а.с. 7, зворотний бік а.с. 7).

Таким чином, відповідач повинен сплатити заборгованість по страховим внескам за 4 квартал 2010 року, яка становить 881,34грн., в тому числі недоїмка із внесків 881, 34 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII зі змінами та доповненнями, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Отже, несплата внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування порушує права Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК на користування і розпорядження засобами, з яких формується бюджет Пенсійного фонду України і які прямують на фінансування виплати державних пенсій та інших соціальних виплат.

В порушення вимог ст.ст. 11, 14, 15, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 4, 5 Порядку № 21-1 ФОП ОСОБА_1 не сплачує в повному обсязі обов'язкових платежів по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого недоїмка за 4 квартал 2010 року становить 881, 34 грн.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АРК щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 недоїмки по страховим внескам за 4 квартал 2010 року у сумі 881, 34 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач жодних доказів погашення заборгованості або спростування розрахунку заборгованості, як і заперечень проти позову, суду не надав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_1; р/р невідомий) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь АРК (ЄДРПОУ 22300458; вул. Ульянова, 10, м. Сімферополь, АР Крим, 95013) недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 4 квартал 2010 року у сумі 881, 34 грн. (вісімсот вісімдесят одна грн. 34 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О.Кушнова