Рішення № 36552657, 09.01.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2014 р. Справа № 918/747/13

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3

про визнання частково недійсним рішення загальних зборів

Суддя Андрійчук О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ві третьої особи: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 25.02.2013 року по питаннях 3 та 4 порядку денного зборів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до Установчого договору про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок» від 01.07.1997 року, із змінами та доповненнями до Установчого договору від 17.03.2003 року, частка позивача в статутному капіталі відповідача складає 1,23 %.

У січні 2013 року позивач отримав повідомлення № 7 від 17.01.2013 року за підписом голови зборів ОСОБА_3 про те, що 25.02.2013 року відбудуться загальні збори учасників відповідача з таким порядком денним: 1. Діяльність голови - директора Товариства «Ринок» Новосада О.В. в період з 04.10.2007 року по 31.12.2012 року. Фінансово-господарська діяльність товариства в 2012 році. 2. Розгляд заяви учасника ОСОБА_5 щодо виходу з числа учасників Товариства. 3. Розгляд заяви учасника ОСОБА_6 щодо виключення учасників з Товариства. 4. Внесення відповідних змін до статуту чи викладення його в новій редакції в зв`язку з змінами до законодавства, рішеннями та вирішення питання щодо розміру статутного капіталу, складу учасників та часток.

25.02.2013 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок».

При розгляді 3 питання порядку денного зборів, слухали учасника товариства, члена дирекції ОСОБА_6 щодо виключення учасників з Товариства - ОСОБА_7 та ОСОБА_1.

За рішенням загальних зборів позивача було виключено з учасників відповідача.

Позивач, не погоджуючись з рішенням загальних зборів учасників в частині питань 3, 4 порядку денного з підстав, викладених у позовній заяві, просить визнати їх недійсними.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 43, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 100, 116, 145 ЦК України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що загальні збори учасників відповідача від 25.02.2013 року проведенні відповідно до приписів Закону України "Про господарські товариства" та статуту.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2013 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2013 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року та рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2013 року у справі № 918/747/13 скасовано, справу направлено до господарського суду Рівненської області на новий розгляд.

За результатами автоматичного розподілу справу передано на розгляд судді Андрійчук О.В.

Ухвалою суду від 19.11.2013 року справу № 918/747/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено до слухання на 26.11.2013 року.

Ухвалою суду від 26.11.2013 року розгляд справи відкладено на 03.12.2013 року.

Ухвалою суду від 03.12.2013 року розгляд справи відкладено на 10.12.2013 року.

У судовому засідання представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просить суд визнати частково недійсним прийняте рішення загальних зборів учасників відповідача від 25.02.2013 року по питанню 3 в частині виключення ОСОБА_1 із складу учасників та питання 4 порядку денного в повному обсязі.

Суд, оцінивши вказану заяву, вважає, що позивач фактично просить суд змінити предмет позовних вимог, оскільки зменшення розміру позовних вимог можливе виключно щодо майнових (грошових) вимог. Враховуючи, що заява позивача подана у порядку та в строк, визначені ст. 22 ГПК України, відтак приймається судом.

У судовому засіданні 10.12.2013 року оголошено перерву до 17.12.2013 року.

У судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3, оскільки рішення у даній справі вплине на його права та обов'язки.

Ухвалою суду від 17.12.2013 року розгляд справи відкладено на 24.12.2013 року, в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_3

Ухвалою суду від 24.12.2013 року розгляд справи відкладено на 09.01.2014 року, у порядку ст. 38 ГПК України витребувано у РМВ УДМС в Рівненській області (вул. Словацького,3, м. Рівне, 33028) та Сектора адресно-довідкової роботи ДМС в Рівненській області (вул. С. Крушельницької,52-А, м. Рівне, 33000) інформацію про місце реєстрації фізичної особи ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 12.08.2002 року Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області).

08.01.2013 року через службу діловодства господарського суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити належне представництво інтересів останнього. Господарський суд з урахуванням обставин даної справи відхиляє доводи учасника судового процесу - позивача щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК). У той же час до клопотання позивача про відкладення розгляду справи не надано жодного доказу, який би стверджував обставини, викладені у вказаному клопотанні. Крім того, розгляд справи неодноразово відкладався, відтак у позивача було достатньо часу для надання доказів з метою обґрунтування обставин, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду справи були повідомленні належним чином.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи, що неявка представників сторін та третьої особи не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити спір по суті.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Установчого договору про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок» від 01.07.1997 року із змінами та доповненнями до Установчого договору від 17.03.2003 року, частка позивача в статутному капіталі відповідача складає 1,23 %.

25.02.2013 року відбулись загальні збори відповідача, рішення яких оформлені протоколом № 21, з порядком денним: 1. Діяльність голови-директора ТОВ "Ринок" в період з 04.10.2007 року по 31.12.2012 року. Фінансово-господарська діяльність товариства в 2012 році; 2. Розгляд заяви учасника ОСОБА_5 щодо виходу з числа учасників Товариства; 3. Розгляд заяви учасника ОСОБА_6 щодо виключення учасників з Товариства; 4. Внесення відповідних змін до Статуту чи викладення його в новій редакції в зв'язку з змінами до законодавства, прийнятими рішеннями та вирішення питання щодо розміру статутного капіталу, складу учасників та часток.

Рішенням даних загальних зборів, зокрема по третьому питанню щодо заяви учасника ОСОБА_6 більшістю голосів (81,67% - "за", 7,59% - "проти", 7,41% - "утрималось") на підставі ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" було вирішено виключити позивача з числа учасників товариства за перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства та провести з ними розрахунок; по питанню четвертому, також більшістю голосів, було прийнято до складу учасників товариства ОСОБА_3 з часткою у 43 532,46 грн., що складає 3% статутного капіталу товариства, та затверджено нову редакцію статуту відповідача з новим розподілом часток в статутному капіталі.

Згідно з протоколом реєстрації присутніх учасників зборів відповідача від 25.02.2013 року для участі у зборах зареєструвалось 26 учасників, зокрема і позивач, які в сукупності володіють 98,52% голосів.

Як на підставу звернення з даним позовом до суду позивач вказує на те, що при скликанні та проведенні загальних зборів учасників відповідача було порушено норми Закону України "Про господарські товариства", зазначає, що на зборах були прийняті рішення по питаннях, не включених до порядку денного, а також вказує, що його виключення із числа учасників товариства є безпідставним, в зв'язку з чим просить визнати питання 3,4 порядку денного рішення загальних зборів учасників відповідача від 25.02.2013 недійсними.

Перевіривши порядок скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача, суд встановив таке.

16.01.2013 року голова товариства звернувся до голови загальних зборів з вимогою про скликання позачергових загальних зборів відповідача на 25.02.2013 року та запропонував порядок денний.

18.01.2013 року позивачу, як учаснику ТОВ "Ринок", було надіслано повідомлення № 25 від 17.01.2013 року про те, що 25.02.2013 року відбудуться загальні збори учасників відповідача за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 45, актовий зал, із запропонованим головою товариства порядком денним, та можливістю всіх учасників не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного, що підтверджується фіскальним чеком № 3537 ВДППЗ "Укрпошта" ВПЗ Рівне-28 про направлення документа позивачу.

Таким чином, наявні матеріали справи підтверджують повідомлення учасників товариства, зокрема позивача, про проведення зборів.

Крім того, позивачем 23.01.2013 року, до проведення загальних зборів, внесено пропозицію про розгляд питання діяльності голови-директора товариства в період з 04.10.2007 року по 31.12.2012 року, що відображено в протоколі загальних зборів.

Позивач був присутній на зборах.

Відтак, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на порушення процедури скликання та проведення загальних зборів, а також про не повідомлення останнього про порядок денний.

Щодо посилань позивача на порушення товариством норм законодавства при повідомленні учасників про порядок денний загальних зборів, а саме щодо зазначення конкретних прізвищ учасників, щодо яких ставилось питання про виключення з товариства, суд зазначає, що лист позивача до товариства від 15.02.2013 року, відповідно до якого він просить перенести загальні збори та вирішити всі питання між ним та товариством мирним шляхом, свідчить про обізнаність позивача про можливість його виключення зі складу учасників товариства на спірних загальних зборах.

Таким чином, при скликанні спірних загальних зборів не було порушено прав позивача, оскільки в матеріалах справи містяться повідомлення останнього про проведення загальних зборів.

Стосовно рішення загальних зборів про виключення позивача із складу учасників товариства, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Пунктом 3.1. питання 3 порядку денного рішення загальних зборів учасників товариства вирішено на підставі ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" виключити позивача з учасників товариства за перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", ч. 3 ст. 88 ГК України, ст. 117 ЦК України та п. 4.3. Статуту учасники товариства зобов'язані: додержуватися установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", п. 4.8. Статуту (з врахуванням змін) учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

За п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту ст. 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

У рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому саме полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства (п. 3.10 Рекомендацій Вищого господарського суду від 28.12.2007 року № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

При вирішенні даної категорії спорів суди повинні з'ясувати всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно визначити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також з'ясувати мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Відповідно до п. 2.1 Статуту відповідача товариство створено з метою довгострокової підприємницької діяльності і отримання прибутку та наступного його розподілу між учасниками.

Як встановлено судом із наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення загальних зборів учасників товариства щодо виключення позивача зі складу учасників обґрунтовано тим, що позивач згідно із заявами працівників ринку, а також деяких орендарів відповідача з вересня 2012 року розповсюджував неправдиву інформацію про порушення в роботі ринку та наявність у товариства боргу у 5,5 млн. грн., про його можливе банкрутство, зміну ним керівництва та власників товариства, що відповідно підривало ділову репутацію підприємства, створювало важку психологічну атмосферу та призвело до того, що орендарі ринку розірвали договори оренди торгівельних площ з відповідачем, а відповідно до довідки головного бухгалтера відповідача через вільні місця на території ринку товариство недоотримало прибуток з вересня 2012 року по лютий 2013 року в розмірі 69 888,00 грн.

Суд, дослідивши документи, покладені відповідачем в обґрунтування підстав для виключення позивача зі складу учасників, встановив таке.

Як вбачається з довідки головного бухгалтера ринку, датованої 01.02.2013 року, з вересня 2012 року по лютий 2013 року на території ринку є 15 вільних кіосків, у зв'язку з чим товариство недоотримає 11 648,00 грн., а всього за шість місяців - 69 888,00 грн.

У той же час в матеріалах справи міститься лише дві заяви про розірвання договорів оренди - від ОСОБА_8 та ОСОБА_9

При цьому жодних доказів на підтвердження того, що вказані особи є підприємцями, які орендували приміщення у відповідача, так само як і доказів того, що вказані договори розірвані, а зазначені особи більше не орендують у відповідача приміщень, відповідачем в обгрунтування оскаржуваного рішення не покладено.

Крім того, згідно з довідкою головного бухгалтера від 20.09.2012 року проведення позапланової виїзної перевірки державною податковою службою товариства за останню декаду серпня 2012 року призвело до зменшення доходів більше як на 14 000,00 грн. Також за вказаною довідкою значна кількість підприємців відмовилася сплачувати оренду плату за торгові місця, мотивуючи це недостовірною інформацією учасників про можливе банкрутство товариства.

Вказана довідка також не може свідчити про те, що дії позивача негативно відобразилися на результатах господарської діяльності відповідача, оскільки, по-перше, перевірки держаної податкової служби пов'язані із контролем за правильністю введення податкового обліку та сплатою податків і не мають жодного відношення до здійснення відповідачем господарської діяльності та отримання від неї прибутків; по-друге, відмова деяких орендарів сплачувати орендну плату, яка, знову ж таки, нічим не підтверджена, не позбавляє можливості відповідача здійснювати стягнення заборгованості з орендної плати у встановлений чинним законодавством спосіб, а посилання орендарів на можливе банкрутство відповідача не є підставою, яка б надавала можливість ухилятися від виконання договірних зобов'язань, у тому числі щодо внесення орендної плати.

Судом також встановлено, що більшість заяв та довідок, в яких йдеться про неправомірність дій позивача, зокрема про те, що останній змінить керівництво, звільнить усіх працівників, стане директором ринку, доведе товариство до банкрутства тощо, підписані головою ради трудового колективу ОСОБА_10, адміністратором ринку ОСОБА_11, заступником директора ринку ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_12, які є не тільки посадовими особами, а й учасниками товариства (ОСОБА_10, ОСОБА_12), що може свідчити про їх заінтересованість у наданні відповідних пояснень. Крім того, вказаним особам відомо, що частка позивача у статутному капіталі відповідача складає лише 1,23 %, позивач не є посадовою особою чи працівником ринку, що унеможливлює вчинення ним тих, про які йдеться у відповідних заявах.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що предметом дослідження у даній справі є рішення загальних зборів учасників від 25.02.2013 року, а також ті документи, які були покладені в основу оскаржуваного рішення станом на дату його прийняття.

У свою чергу, підставою для виключення позивача зі складу учасників були: заява голови ради трудового колективу ОСОБА_10 від 10.09.2012 року, доповідні адміністрації ринку ОСОБА_13 від 10.09.2012 року та від 18.09.2012 року, заява заступника директора ОСОБА_3 від 30.11.2012 року, заява підприємця ОСОБА_9 від 11.12.2012 року, заяви підприємця ОСОБА_14 від 27.11.2012 року та від 01.02.2013 року, бухгалтерська довідка від 01.02.2013 року, доповідна головного бухгалтера ОСОБА_12 від 20.09.2012 року, заява ОСОБА_15 від 22.10.2012 року, лист ОСОБА_1 від 15.02.2013 року, інтерв'ю ОСОБА_1 в програмі "Новини" на телеканалі "Рівне-1" від 08.02.2013 року.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на викладене, відповідач, обґрунтовуючи рішення про виключення позивача зі складу учасників, не навів достатніх доказів, оскільки такими можуть вважатися безпосередньо договори про розірвання договорів оренди, докази, які б засвідчували підрив ділової репутації відповідача, первинні бухгалтерські документи про зменшення прибутків відповідача (чи про його збитковість) тощо, а також докази того, що усе наведене мало місце саме у зв'язку з діями позивача.

Отже, надані суду докази не можуть свідчити як про наявність дій позивача, спрямованих на перешкоджання досягненню цілей товариства, так і негативних наслідків, а також про причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) позивача та негативними наслідками для товариства, а відтак - про перешкоджання позивачем своїми діями досягненню цілей товариства.

Крім того, документи, які не були покладені в основу рішення про виключення позивача зі складу учасників, не можуть оцінюватися судом, оскільки на прийняття оскаржуваного рішення не впливали.

Щодо звернення позивача до державних органів з метою перевірки додержання відповідачем вимог законодавства, то такі звернення не свідчать про вчинення позивачем дій, які можуть заподіяти шкоду господарській діяльності або діловій репутації товариства. Проведення державними органами відповідного контролю за господарською діяльністю товариства у передбачених законом межах не перешкоджає досягненню цілей товариства, визначених у п. 2.1. Статуту товариства. Прагнення учасника товариства відповідного державного контролю за діяльністю товариства входить до сфери його матеріально-правових інтересів в частині попередження правопорушень та можливості понесення товариством дійсних збитків, неможливості отримання прибутку та втрати ділової репутації.

За таких обставин, п. 3.1. питання 3 порядку денного рішення загальних зборів учасників відповідача, оформленого протоколом № 21 від 25.02.2013 року, про виключення позивача зі складу учасників за перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства не може вважатися законним та підлягає визнанню недійсним.

Щодо визнання недійсним питання 4 порядку денного рішення загальних зборів учасників відповідача, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Питанням 4 порядку денного визначено: внесення відповідних змін до статуту чи викладення його в новій редакції у зв'язку із змінами до законодавства, прийнятими рішеннями та вирішення питання щодо розміру статутного капіталу, складу учасників та часток.

Згідно з рішеннями, прийнятими за результатами розгляду питання 4 порядку денного, на загальних зборах учасників вирішено: 1. З метою запобігання зменшенню статутного капіталу суму 61 090,55 грн. на підставі прийнятого зборами рішення довнести до статутного капіталу пропорційно вкладам учасників та поповнити грошима за рахунок отриманого прибутку товариства за період з 2011-2012 роки; 2. Затвердити прийняття до складу учасників товариства нового учасника товариства ОСОБА_3 з розміром вкладу 3% статутного капіталу, що становить 43 532,46 грн.; 3. Затвердити розподіл часток в статутному капіталі згідно з таблицею; 4. Затвердити нову редакцію статуту товариства та здійснити його державну реєстрацію у встановленому законом порядку.

З наведеного вбачається, що відповідачем фактично прийняті одночасно рішення про зменшення та збільшення розміру статутного капіталу товариства, прийняття нового учасника товариства, затвердження нового розподілу часток учасників та нову редакцію статуту відповідача.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що згідно зі змінами та доповненнями до установчого договору про створення відповідача від 11.03.2003 року, зареєстрованих 08.05.2003 року, статутний капітал товариства складав 1 451 082,00 грн.

Такий самий розмір статутного капіталу встановлено у новій редакції статуту відповідача від 25.02.2013 року, яка зареєстрована 04.03.2013 року, тобто за результатами рішень, прийнятих на загальних зборах учасників від 25.02.2013 року.

Вихід чи виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених ст.ст. 54, 64 Закону України "Про господарські товариства", тобто до отримання таким учасником права на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства.

Вихід чи виключення учасника товариства не призводить до переходу його частки у статутному капіталі до самого товариства або інших його учасників.

Тобто за результатами виходу чи виключення товариство повинно зменшити розмір статутного капіталу на частку учасника, який вийшов або був виключений, оскільки перехід частки від одного учасника товариства до іншого (інших) відповідно до вимог ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" можливий лише при її відчуженні.

Отже, вихід та виключення учасників товариства має наслідком зменшення розміру статутного капіталу.

У свою чергу, включення до складу нового учасника товариства та поповнення статутного капіталу за рахунок прибутку шляхом розподілу його між учасниками пропорційно їхніх вкладів призводить до збільшення статутного капіталу товариства до розміру, який існував до моменту виходу та виключення учасників з його складу, тобто до 1 451 082,00 грн.

За ст. 87 ГК України, ч. 1 ст. 144 ЦК України сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Згідно з ч. 5 ст. 144 ЦК України, ч. 6 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Відповідно до ч. 6 ст. 144 ЦК України, ч. 7 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.

Рішення товариства про зменшення розміру статутного фонду набирає чинності не раніше як через 3 місяців після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку. Зменшення статутного фонду при наявності заперечень кредиторів не допускається (п. 5.8. Статуту).

Пунктом 5.7. Статуту передбачено, що статутний фонд товариства може поповнюватися за рахунок прибутку, отриманого товариством від господарської діяльності, прийняття нових учасників, а в разі необхідності - за рахунок додаткових внесків учасників.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону про господарські товариства).

При розгляді спорів про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо збільшення (зменшення) статутного капіталу товариства господарські суди повинні з'ясувати, чи були загальні підстави для визнання загальних зборів недійсними (порушення порядку скликання та проведення загальних зборів), а також спеціальні підстави, зокрема дотримання правил повідомлення про загальні збори з питань змін статутного капіталу товариства (Лист Верховного Суду від 01.08.2007 року "Практика розгляду судами корпоративних спорів").

Порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу АТ, ТОВ та ТДВ визначено ст.ст. 38, 52 Закону України "Про господарські товариства".

Таким чином, оскільки порядок денний загальних зборів не містив інформації про зміну розміру статутного капіталу відповідача, що порушило право позивача на попереднє ознайомлення з порядком денним, а також те, що позивач у зв'язку із його незаконним виключенням із учасників був позбавлений права на пропорційне збільшення свої частки за рахунок внесення прибутку товариства до статутного капіталу, відтак п. 1 питання 4 порядку денного рішення підлягає визнанню недійсним.

При цьому суд зазначає, що порядок денний повинен бути сформований чітко за усіма питаннями, що виносяться на розгляд.

Стосовно не ознайомлення позивача з документами, винесеними на порядок денний, то таке ознайомлення є правом, а не обов'язком позивача, що виключає примус до його реалізації.

Так само недійсним є п. 2 питання 4, за яким до складу учасників відповідача було прийнято ОСОБА_3

Однією з підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства.

Згідно з п. 8.14 Статуту збори учасників вправі приймати рішення тільки щодо питань, включених до порядку денного. З останнім учасники товариства повинні бути ознайомлені не пізніше ніж за 15 днів до початку зборів.

З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства").

Вказаний пункт підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що, по-перше, питання про включення нового учасника взагалі не було включено до порядку денного загальних зборів товариства (оскільки із системного аналізу порядку денного зміни у складі учасників могли бути пов'язані виключно із виходом та виключенням учасників), зі змісту протоколу не вбачається, що була пропозиція щодо включення даного питання в порядок денний, за яку б проголосували усі присутні учасники; по-друге, частка ОСОБА_3 формувалася у тому числі за рахунок частки позивача у статутному капіталі товариства (оскільки збільшення статутного капіталу відбулося в розмірі часток учасників, які вийшли та були виключені із товариства).

Недійсними слід визнати також п.п. 3, 4 питання 4 порядку денного рішення, згідно з якими відбувся розподіл часток у статутному капіталі відповідача та з врахуванням наведеного внесено зміни до статуту, оскільки останні порушують права позивача, не відображують дійсного складу учасників та їх часток у статутному капіталі товариства.

За таких умов питання 4 порядку денного рішення загальних зборів учасників, оформлених протоколом № 21 від 25.02.2013 року, підлягає визнанню недійсним.

Докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними п. 3.1. питання 3, згідно з яким постановлено виключити ОСОБА_1 з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок", питання 4 порядку денного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок", оформлених протоколом № 21 від 25.02.2013 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок" (вул. Сагайдачного,3, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 05305939) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 1 147,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 09.01.2014 року.

Суддя Андрійчук О.В.