Постанова № 36551238, 25.12.2013, Верхньорогачицький районний суд Херсонської області

Справа № 651/304/13-к

Провадження № 1/651/1/13

П О С Т А Н О В А

25.12.2013року смт.Верхній Рогачик

Верхньорогачицький районний суд

Херсонської області в складі:

під головуванням судді - СИДОРЯКІНОЇ А.Я.

при секретарі - БЕДЮХ А.В.

за участю прокурора - ЯЦУК Ю.О.

захисника обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Верхній Рогачик Херсонської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Шотівка Іванівського району, Херсонської області, громадянина України, не працюючого, з вищою освітою, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

В суді встановлено, що підсудний ОСОБА_2 13.06.2008 року приблизно опівночі, знаходячись на вулиці Урицького в селі Шотівка, Іванівського району, Херсонської області, умисно наніс один удар ногою в область щелепи потерпілому ОСОБА_3, чим заподіяв йому тілесні ушкодження середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я у вигляді: подвійного перелому нижньої щелепи.

Підсудний ОСОБА_2 в суді вину свою не визнав та пояснив, що 13.06.2008 року в 2008 році наніс удар ОСОБА_3 його брат ОСОБА_4 а не він. В дебатах просить закрити справу відносно нього на підставі ст. 49 КК України із закінченням строків давності.

При розгляді справи потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 13.06.2008 року вночі йдучи по вулиці Урицького в с. Шотівка разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, але йшов метрів на 5-8 попереду них, розмовляючи по телефону, його обігнав мотоцикл, за кермом якого сидів підсудний, а позаду нього його брат ОСОБА_4. Зупинився перед ним, підсудний зліз з мотоциклу, підбіг до нього та наніс йому один удар правою ногою в область нижньої щелепи з лівого боку, а ОСОБА_4 вдарив рукою в область правої брови. Того ж вечора перед нанесенням удару між ним та ОСОБА_2 була сварка. Розгляд справи просив закінчити без його участі, що суд визнав можливим і на закриття справи відносно ОСОБА_2 за ст. 49 КК України згоден (Т №4 а.с. 55). Просив його цивільний позов залишити без розгляду.

Вина підсудного у скоєнні даного злочину встановлено судом за поясненнями свідків в суді ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснення якого зачитані в суді і які підтвердили пояснення потерпілого.

Вина підсудного у вчиненні даного злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, підтверджується протоколом відтворення обстановки та обставин події з потерпілим (Т №1 а.с. 27), який підтверджує пояснення потерпілого в суді, що саме підсудний наніс йому удар ногою в область щелепи 13.08.2008 року, приблизно опівночі на вулиці Урицького в селі Шотівка, Іванівського району, Херсонської області, свідками чого були ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та протоколами відтворення за участю цих свідків (Т №1 а.а.с. 53, 62, 68, 76) що ці свідки заявляли і при проведенні очних ставок (Т №1 а.а.с. 69-71), які вказали на вище зазначені обставини і в частині можливості їхнього бачення нанесення удару ногою і механізму нанесення удару в щелепу потерпілому підсудним. Ці свідки вказали і на те, що проведеним відтворення обстановки і обставин події із свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 встановлено, що останні від місця події знаходилися на такій відстані, що не могли бачити обставини спричинення потерпілому тілесних ушкоджень (Т №.1 а.а.с. 276, 277). Тому їх пояснення дані в суду суд оцінює критично врахувавши їх дружні стосунки з братом підсудного і підсудним, бо відповідно зазначеного в протоколі відтворення (Т №1 а.с.279) з місця, де знаходився ОСОБА_12 і ОСОБА_10 майже не видно потерпілого і удару. Дана обставина встановлено цим протоколом відтворення дає суду підставу оцінити критично і пояснення свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_16 відносно нанесення потерпілому удару ОСОБА_4, враховуючи їх пояснення відносно їх розташування рядом один з одним на час вчинення даного злочину за їхніми поясненнями і як зазначено в протоколі відтворення (Т №1 а.с.279) і встановлення цієї обставини підтвердила в суді свідок ОСОБА_17.

Протокол відтворення обстановки і обставин події від 06.07.2009 року (Т №1 а.с. 282) відносно місця знаходження ОСОБА_13 та ОСОБА_18, які знаходилися від потерпілого на такій відстані, звідки не могли також бачити обставини вчиненого суд оцінює критично. Це також підтверджується наданими в суді поясненнями свідка ОСОБА_17, яка була понятою (Т №1 а.с.а.с. 275-280, 282).

Бо і відповідно протоколів очної ставки ОСОБА_13 із потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_5 (Т №1 а.с.а.с. 28,56), ОСОБА_13 вказав на те, що відстань на якій він знаходився від підсудного та потерпілого не давала йому можливості побачити хто наніс удар потерпілому та механізм його нанесення.

Висновок судово-медичної експертизи № 57/Г від 12.08.2008 року не суперечить поясненням потерпілого та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 щодо механізму та кількості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому, а саме у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи, інша у вигляді забитої рани правого віка. Перелом нижньої щелепи в області кутка зліва і тіла справа утворилися від дії тупих предметів, явився в наслідок удару ногою, що підтверджується характером подвійного перелому, можливо при обставинах вказаних в постанові, а саме при ударі ногою стоячого потерпілого, зверненого обличчям до нападаючого в область нижньої щелепи зліва 13.06.2008 року і відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за критерієм тривалості розладу здоров'я. Забита рана правого віка утворилася від дії тупих предметів, можливо рук, 13.06.2008 року і відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я (Т №1 а.с.а.с. 36-37), що підтверджено в суді поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5.

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 59/57/Г від 20.08.2008 року, який не суперечить висновку судово-медичної експертизи №57/Г від 12.08.2008 року (Т №1 а.с.а.с. 36-37) додаткової судово - медичної експертизи «59/57/Г від 20.08.2008 року (Т №1 а.с.а.с. 44-45), тілесні ушкодження виявлені у потерпілого не могли утворитися при падінні на площу з висоти власного зросту. Утворення перелому нижньої щелепи, виявленого у ОСОБА_3 характерно при нанесенні удару ногою, які відповідають матеріалам справи і які суд визнає вірними.

За висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 74 від 09.12.2011 року (Т №3 а.с.а.с. 9-12), згідно якого, у потерпілого в наявності перелом нижньої щелепи, що відноситься до середньої тяжкості тілесним ушкодженням та ушиблена рана віка справа, що відноситься до легких тілесних ушкоджень. Потерпілому було завдано не менше двох травматичних діянь по обличчю. Місцем прикладення травматичного діяння є праве віко з утворенням забитої рани та кут нижньої щелепи зліва з утворенням двостороннього перелому, де на шкірі пошкоджень не виявлено. Утворення виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, а саме двостороннього перелому нижньої щелепи, як від удару рукою, так і ногою не виключено.

Суд не приймає до уваги висновок комісійної судово-медичної експертизи №124-К від 29.12.2010 року (Т №2 а.с.а.с. 221-224), проведеною експертами Миколаївського бюро судово-медичних експертиз, в частині перелому нижньої щелепи, що утворення даного перелому в наслідок удару тильною поверхнею правої стопи (підйомом) малоймовірно, а утворення перелому в наслідок удару кулаком правої руки - найбільш імовірно, оскільки даний висновок і висновок №1 Одеського обласного бюро судово - медичної експертизи від 21.12.2012 року (Т №3 а.с.а.с. 210-219), не співпадає з висновками інших судово-медичних експертиз та з поясненнями потерпілого, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, яку суд, при винесенні даної постанови, до уваги не приймає.

Суд не приймає до уваги і явку з повинною ОСОБА_4 (Т №1 а.с.85) та його пояснення, в тій їх частині, що удар рукою в область щелепи потерпілого, захищаючись, наніс він, а не підсудний, так як вони спростовуються зібраними по справі доказами, як зазначено вище відносно нанесення удару підсудним, зокрема в тому числі і відносно кількості нанесених тілесних пошкоджень, поясненнями потерпілого, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 які стверджують, що вставши з мотоцикла, перший удар ногою в область щелепи потерпілому наніс підсудний, а другий удар рукою в область голови наніс брат підсудного, що підтверджується висновками судово-медичних експертиз, відповідно до яких у потерпілого виявлено дві групи тілесних ушкоджень, одна група у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи, друга група у вигляді забитої рани правого віка, розцінюючи його пояснення як захист інтересів його брата. Суд не приймає до уваги пояснення підсудного, що він не вчиняв даного злочину, вважаючи це як спосіб захисту і ухилитися від покарання.

Також суд оцінює критично протоколи відтворення обстановки і обставин події від 21.12.2013 року (Т №4 а.с.а.с. 269-270), в зв'язку з тим, що обставини, зазначені в протоколах відтворення обстановки і обставин подій неповністю відповідають обставинам при вчиненні злочину.

В судовому засіданні учасники процесу заявили, що проведення відтворення обстановки і обставин події, проведенні на підставі ухвали суду від 11.09.2013 року, вважають проведеними достатнім чином і в суда виникла можливість усунути протиріччя в поясненнях свідків, зазначених в ухвалі суду від 11.09.2013 року.

Тому суд вважає, що злочин, в якому обвинувачується підсудний, мав місце і вина підсудного в суді встановлена і правильно кваліфікована за ч.1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'ю.

Хоч ОСОБА_2 і не визнав себе винним у вчиненні вище зазначеного злочину, але згоден за закриття кримінальної справи за спливом строків давності за ст. 49 КК України і в суді встановлено, що даний злочин відповідно ч.3 ст. 12 КК України являється злочином середньої тяжкості і з моменту його вчинення і на даний час минуло п'ять років, із урахуванням того, що в судовому засіданні з'ясовані всі визначені законом питання, а саме: роз'яснено підсудному підстави звільнення від кримінальної відповідальності, з'ясовано чи завдано злочином шкоду, яку потерпілий стягувати не вимагає, заслухавши всіх учасників процесу, врахувавши відсутність заперечень відносно закриття справи у підсудного та потерпілого, як і передбачено абз. 10 Узагальнення Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справи» від 01.02.2004 року та абз. 3 п.2 та п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особо від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року № 12, врахувавши ухвали апеляційного суду Херсонської області від 24.04.2012 року та від 25.06.2013 року (Т №3 а.с.а.с. 73-74, 250-251), на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України, ст.ст. 7-1, 11-1 КПК України (1960 року), суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_2 обвинуваченого за ст. ч.1 ст. 122 КК України від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності.

Кримінальну справу, на підставі ст.ст. 7-1, 11-1 КПК України (1960 року), ст. 49 КК України відносно ОСОБА_2, обвинуваченого за ч.1 ст. 122 КК України - закрити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - підписку про невиїзд - скасувати.

Оскільки вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину встановлена судом, врахувавши його матеріальний та сімейний стан, працездатний вік, суд, на підставі ст.ст. 91, 92, 331 КПК України, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь Херсонського обласного бюро судово - медичних експертиз витрати на проведення комісійної експертизи № 74 в сумі 556,93 грн. на р/р 35424004001461 код ОКПО 02009933 ГУДКУ в Херсонській області МФО 852010.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 залишити без розгляду на підставі його заяви (Т №4 а.с. 55).

Керуючись: ч.1 ст. 49 КК України, ст.ст. 7-1, 11-1, 273, 282 КПК України (1960 року), суд

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 обвинуваченого за ст. ч.1 ст. 122 КК України в зв'язку із закінченням строків давності.

Кримінальну справу, на підставі ст.ст. 7-1, 11-1 КПК України (1960 року), ст. 49 КК України відносно ОСОБА_2, обвинуваченого за ч.1 ст. 122 КК України - закрити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - підписку про невиїзд - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Херсонського обласного бюро судово - медичних експертиз витрати на проведення комісійної експертизи № 74 в сумі 556,93 грн. на р/р 35424004001461 код ОКПО 02009933 ГУДКУ в Херсонській області МФО 852010.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 залишити без розгляду на підставі його заяви.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області в 7 діб, з моменту її проголошення, через Верхньорогачицький суд Херсонської області, а підсудним в той же строк з моменту отримання копії постанови.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.Я. Сидорякіна