Ухвала суду № 36549963, 30.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1639/13 30.04.2013 30.04.2013 30.04.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/784/370/13 Головуючий у першій інстанції

Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України суддя: Старчеус О.П.

Доповідач апеляційного суду:

суддя: Губа О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Маркової Т.О.

суддів: Міняйла М.П., Губи О.О.,

при секретарі: Рябеженко А.А.

за участю прокурора: Цибух Т.І.

захисника: ОСОБА_1

представника потерпілого: ОСОБА_2

представника цивільного

відповідача ОСОБА_3

засудженого: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями представника потерпілого ОСОБА_2, представника цивільного

відповідача ОСОБА_3 на вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2012 року, яким засуджено:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пригородне Балаклавського району АР Крим, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 286 КК України до 3 років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися в указані органи для реєстрації.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4:

- на користь державного лікувального закладу - Березанського центральної районної лікарні Миколаївської області вартість стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 1251,42 грн.

- судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області УДК в Миколаївській області в сумі 6377 грн. 40 коп.:

- за проведення судової автотехнічної експертизи - 1103 грн. 40 коп.;

- за проведення автотехнічної експертизи -1054 грн. 80 коп.

- за проведення транспортно-трасологічної експертизи - 3164 грн. 40 коп.

- за проведення автотехнічної експертизи -1054 грн. 80 коп.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ПСП «АФ Василівка» про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди залишений без розгляду у зв'язку з його неявкою та неявкою його представника в судове засідання.

Вирішено питання щодо речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за порушення правил безпеки дорожнього руху за наступних обставин.

17.11.2011 року приблизно о 19:00 год. ОСОБА_4, порушуючи п. 2.9. «а» ПДР України, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, керував технічно справним трактором Т-150 К, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по ґрунтовій дорозі зі сторони с. Красне в напрямку с. Василівка зі швидкістю 20 км/год. Наближаючись до перетину з 79 км. автодороги М-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ», в порушення вимог п. п. 19.1 «в», 22.4, 30.3 «з» ПДР України, в темний час доби, в умовах недостатньої видимості буксирував корпусний плуг «ПН - 5/35», який не був позначений знаком «Негабаритний вантаж», а також не позначений світлоповертачами або ліхтарями.

В цей час по сухій асфальтованій проїзній частині автодороги М-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ», котра являється головною дорогою по відношенню до дороги, яка веде від с. Красне в бік с. Василівка зі сторони м. Одеси в напрямку м. Миколаєва, рухався технічно справний автомобіль «Фольксваген Пасат» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 зі швидкістю приблизно 90 км/год.

Рухаючись в зазначених умовах водій ОСОБА_4 при проїзді нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг грубо порушив вимоги п. п. 2.3 «б», 10.1, 16.11 ПДР України, проявив неуважність до дорожніх обставин, які склалися і їх змін, не контролював свій рух, хоча зобов'язаний був постійно його контролювати і мав таку можливість, відволікся від керування транспортним засобом, перед відновленням руху і пересіканням проїжджої частини автодороги М-14 «Одеса - Мелітополь - Новоазовськ» без посередньої близькості від слідуючого по головній дорозі автомобіля «Фольксваген Пасат», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_6, не пересвідчився в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, став здійснювати проїзд даного перехрестя, не уступивши останньому дорогу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген Пасат» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_6

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Фольксваген Пасат» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 53 від 03.02.2012 року ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у виді закритого перелому правої стегнової кістки зі зміщенням відломків, закритого оскольчатого перелому лівої великоберцевої кістки зі зміщенням відломків, відкритого вивиху п'ятого пальця кисті, рани правої кисті,закритої черепно-мозкової травми в формі забою головного мозку легкого ступеня, спадин голови, кінцівок, травматичного шоку легкого ступеня. Дані тілесні ушкодження не викликали небезпечних для життя явищ в момент спричинення і відносяться до середнього ступеню тяжкості, які потягли за собою тривалий розлад здоровя.

На вирок суду подано апеляції:

- представник потерпілого ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки, позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі.

Вважає, що вини водія автомобіля «Фольксваген Пасат», не має, порушення ним правил дорожнього руху судом не встановлено. Було висунуто лише припущення як би він міг запобігти зіткненню. Обвинувачений ОСОБА_4 при проїзді нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг грубо порушив вимоги п. п. 2.3. «б», 10.1, 16.11 ПДР України, тобто проявив неуважність до дорожньої обставини, яка склалася та її змін, не контролював свій рух, хоча зобов'язаний був постійно його контролювати і мав таку можливість, відволікся від керування транспортним засобом, перед відновленням руху і пересіканні проїжджої частини автодороги М-14, не пересвідчився в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, став здійснювати проїзд даного перехрестя, не вступив дорогу автомобілю «Фольксваген Пасат» який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з ним.

Зазначає, що представником потерпілого було заявлено позов, який суд прийняв до розгляду, однак вимагав особистої присутності потерпілого ОСОБА_5

15.08.2012 року, від імені ОСОБА_5 на адресу суду було направлено заяву, про неможливість з'явитися до залу суду через незадовільний фізичний стан та знаходження потерпілого в інвалідному візку. Позовна заява щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДПТ ним підтримувалася в повному обсязі.

Стверджує, що впродовж всього часу слухання справи, суд не брав до розгляду заявлену позовну вимогу, що призвело до винесення незаконного вироку в цій частині. Суд умисно дав оцінку доказам по справі лише тим, які виправдовують засудженого і не дослідив та не дав оцінки доказам, які в повній мірі обвинувачують справжнього винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

- представник цивільного відповідача ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Звертає увагу, що при вирішенні питання про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні ДТП суд не врахував те, що ВООП відбулося з грубим порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, а саме був присутній лише один понятий, а особа, яку слідчий використовував як статиста в протоколі записана як другий понятий; не були включені задні освітлювальні прибори на тракторі, що не в повній мірі відобразило фактичні обставини ДТП; при встановленні швидкості, з якою виїхав трактор на дорогу, не використовувався плуг, який був під час ДТП, що послужило до встановлення хибних вихідних даних швидкості трактора та хибним даним висновкам експерта, оскільки у висновку експерт використовував дані ВООП. Крім того, погодні умови при ВООС не відповідали погодним умовам на час вчинення ДТП.

На думку апелянта, до відповідальності необхідно було притягнути водія автомобіля «Фольксваген Пасат» ОСОБА_6

Крім того, суд першої інстанції необґрунтовано залишив цивільний позов без розгляду, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України 1960 року) суд може за клопотанням цивільного позивача розглянути цивільний позов у його відсутності.

Зазначає, що представник позивача ОСОБА_7 підтримував позовні вимоги свого довірителя і в судовому засіданні долучив до матеріалів справи лист потерпілого, в якому зазначено, що цивільний позов може бути розглянутий у судовому засіданні у відсутність потерпілого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника потерпілого ОСОБА_2, представника цивільного відповідача ОСОБА_3 на підтримку своїх апеляцій, заперечення засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_1, які просили залишити вирок суду без зміни, думку прокурора Цибух Т.І. про законність і обґрунтованість вироку, провівши судові дебати, надавши засудженому право виступити в дебатах та останнє слово, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція представника цивільного відповідача ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, апеляція представника потерпілого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню в частині вирішення цивільного позову з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_4 у вчинені ним злочину відповідно до обставин, викладених у вироку, відповідають зібраним по справі доказам і є обґрунтованими.

Так, засуджений ОСОБА_4 суду показав, що 17.11.2011 року він орав поле біля с. Красне. Після закінчення роботи він їхав на тракторі Т-150 К додому близько 17 год. 30 хв. Під'їхавши до траси «Одеса - Мелитопіль - Новоазовськ» неподалік від с. Красне, зупинився, подивився чи немає автомобілів на дорозі і після цього почав переїжджати трасу, всі фари були включені. Коли доїхав до середини дороги, то побачив, що зі сторони м. Миколаєва їхав автомобіль. Він зупинився і в цей час відбулося зіткнення з автомобілем. В автомобілі була пошкоджена права сторона, а в тракторі було пошкоджено акумулятор та ліву фару. Вважає, що в даному ДТП винен також і водій ОСОБА_6, оскільки в нього була можливість уникнути зіткнення транспортних засобів, об'їхавши трактор (т. 2 а.с. 199 зворот).

Із показань свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні вбачається, що 17.11.2011 року він рухався по трасі «Миколаїв - Одеса» на автомашині «Фольксваген Пасат». В зазначеній автомашині на передньому пасажирському сидінні в якості пасажира знаходився ОСОБА_5 За с. Красне він набрав швидкість приблизно 90 - 95 км/год. Приблизно за 50 метрів він побачив на дорозі трактор. Можливості зупинити транспортний засіб у нього не було. Вважає, що раніше він не міг помітити цей трактор тому, що у нього не було додаткових вогнів та машин супроводження, через що в нього не було можливості запобігти зіткненню (т. 2 а.с. 200 зворот - 201 зворот).

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що він працює механіком Агрофірми «Василівка». 17.11.2011 року він разом з начальником мехзагону ОСОБА_10 приїхали на місце ДТП, де на дорозі побачив трактор і розбиту машину. Через деякий час приїхали працівники ДАІ. Він приймав участь в якості понятого при огляді місця події. Дані зафіксовані в протоколі огляду місця ДТП відповідають дійсності (т. 2 а.с. 203 зворот - 204).

Із показань свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні вбачається, що 17.11.2011 року працівники ДАІ за телефоном повідомили йому, що сталося ДТП за участю його трактору. На місці події побачив, що зіткнення автомобіля сталося з переднім колесом трактора. Зі слів ОСОБА_4 він зрозумів, що той не бачив даного автомобіля, коли переїжджав дорогу. В той день трактор з гаража випускав він (ОСОБА_10.). Трактор був у справному стані, фари також були у робочому стані. По технічним даним на плугу не повинно бути освітлення. Того вечора ОСОБА_4 знаходився в стані алкогольного сп'яніння (т. 2 а.с. 199 зворот - 200).

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що він приїхав на місце ДТП, щоб з тягнути транспортні засоби з дороги після ДТП. Бачив, що машина стояла під трактором і він зрозумів, що трактор не пропустив автомобіль. Його запросили бути понятим при складені протоколу події. В його присутності проводилися всі заміри. Він підписав протокол огляду місця ДТП, оскільки всі дані протоколу відповідали тим даним, які були встановлені. Також відповідає дійсності і схема ДТП (т. 2 а.с. 203).

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що приймав участь в якості понятого при відтворенні обстановки та обставин події, яке проводилося на трасі біля заправки, за селом Красне. Під час ВООП трактор знаходився посеред дороги, а машина - на своїй смузі дороги. Зіткнення сталося на смузі руху машини, тобто машина ударилася в трактор, удар прийшовся у переднє колесо трактора. Ніяких зауважень під час проведення ВООП не було, всі підписали протокол, оскільки в ньому все відображено вірно (т. 2 а.с. 204).

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що він брав участь у відтворенні обстановки і обставин дорожньо - транспортної пригоди. Автомобіль їхав по головній дорозі. Трактор виїхав з другорядної дороги, доїхав до середини головної дороги, де і відбулося зіткнення. Автомобіль ударився в переднє колесо трактора (т. 2 а.с. 204).

Із показань свідка ОСОБА_14 (слідчий СУ УМВС України в Миколаївській області) вбачається, що кримінальна справа відносно ОСОБА_4 знаходилася в провадженні Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області. По даній кримінальній справі були проведені всі необхідні слідчі дії, в тому числі і автотехнічна експертизи, і ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України. В момент здійснення ДТП вона не виїжджала, але з кримінальної справи пам'ятає, що проїзна частина була суха, без снігу. На момент відтворення обстановки і обставин події були такі ж погодні умови як під час ДТП і це підтверджується даними метеорологічної служби. При проведенні ВООП плуг задіяний не був, так як контакту автомобіля з плугом не було. У водія «Фольксвагена» швидкість приблизно була 90 км/год. Під час проведення ВООП ніхто з учасників не вносив ніяких доповнень та зауважень, всі були згодні з протоколом та всі поставили свої підписи і на цьому відтворення завершилося (т. 2 а.с. 202 зворот - 203)..

З висновку експерта автотехнічної експертизи № 1/11 від 22.02.2012 року НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області вбачається, що у вказаній дорожній ситуації водій автомобіля «Фольксваген Пасат» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_6 під час руху в темну пору доби, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.2 Правил дорожнього руху України. При виявлені водієм ОСОБА_6 трактора Т-150 К, який знаходився в небезпечній зоні смуги руху, керованого водієм транспортного засобу (або наближався до смуги його руху), з метою запобігання зіткнення з ним, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Проведеним дослідженням встановлено, що в дорожній ситуації обставини, якої встановлені при проведені ВООП за участю ОСОБА_6, він не мав технічної можливості запобігти дорожньо - транспортній пригоді з моменту виникнення небезпеки для руху вказаного у вихідних даних постанові про призначення експертизи.

У вказаній дорожній ситуації водій ОСОБА_4, керуючи в темну пору доби трактором Т-150 К з плугом ПН - 5/35, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 19.1 «а», 22.4 та п. 30.3 «з» Правил дорожнього руху України. Також в наведеній дорожній ситуації водій трактора Т-150 К ОСОБА_4 при виконанні маневру повороту ліворуч з виїздом транспортного засобу на головну дорогу з другорядної, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 16.11, п. 16.3 та п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

В дорожній ситуації, обставини якої розглядаються, водій трактора ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти дорожньо - транспортній пригоді шляхом дотримання технічних вимог п. 16.11 та п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

В дорожній ситуації обставини, якої викладені в постанові про призначення експертизи, невідповідність дій водія трактора Т-150 К ОСОБА_4 технічним вимогам п. 16.11 та п. 10.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо - транспортної пригоди (т. 1 а.с.141 - 150).

Факт знаходження ОСОБА_4 під час вчинення ДТП в стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновками експерта № 36 «Ж» від 14.03.2012 року (т. 1 а.с.167 - 168).

Доводи апеляції представника цивільного відповідача ОСОБА_3 в тій частині, що ВООП було проведено з грубим порушенням норм кримінально-процесуального законодавства є необґрунтованими в зв'язку з тим, що дана слідча дія проводилась 27.01.2012 року за участю 2 понятих, ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_1, зауваження на протокол ВООП з боку учасників слідчої дії відсутні (т 1 а.с. 131 - 133).

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який він засуджений, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України судом першої інстанції є правильною.

При призначенні покарання судом у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до необережного, дані про особу винного, а також обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, значне добровільне відшкодування збитків (придбав медикаменти приблизно на 4000 грн., оплатив проїзд автомобіля швидкої медичної допомоги до м. Сімферополя, де проживає потерпілий, та відшкодував йому 19000 грн. за лікування), вчинення злочину вперше, активне сприяння розкриттю злочину, та обставини, які обтяжують покарання - вчинення злочину в стані легкого алкогольного сп'яніння.

З урахуванням цих обставин, суд і призначив засудженому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України 1960 року і передбачених законом підстав вважати, що це покарання є занадто м'яким, немає.

Тому відсутні підстави для задоволення апеляції представника потерпілого ОСОБА_2 та скасування вироку суду з цього приводу.

Що стосується доводів апеляції представника потерпілого ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_5, то вони є обґрунтованими.

Так, 11.06.2012 року потерпілим ОСОБА_5 було подано позовну заяву про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином в розмірі 504802 грн. 35 коп. (т. 2 а.с. 53 - 54), понесені витрати підтверджено копіями квитанцій (т. 2 а.с. 55 - 71). Сам потерпілий в судовому засіданні участь прийняти не зміг, про що на адресу суду першої інстанції направив заяву від 16.08.2012 року, в якій просив провадити розгляд справи без його участі, оскільки він за станом здоров'я з'явитися не може. Позовну заяву підтримав в повному обсязі і просив її задовольнити (т. 2 а.с. 126). Інтереси потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні представляв захисник ОСОБА_2

Однак, при вирішенні цивільного позову заявленого потерпілим ОСОБА_5, суд допустив порушення вимог ст. 291 КПК України, залишивши позов без розгляду, хоча підстав для цього у суду не було.

Якщо в кримінальній справі заявлений цивільний позов, то предметом судового слідства є не тільки обвинувачення підсудного у вчиненні злочину, а й вимога про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином фізичній або юридичній особі.

Суд не вправі з мотивів неможливості розгляду цивільного позову лише нормами кримінального права, залишити його без розгляду, оскільки відповідно до п. 4 ст. 64 КПК України 1960 року, характер і розмір заподіяного злочином збитку підлягають доказуванню в кримінальній справі.

Відповідно до ст. 328 КПК України 1960 року, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Виходячи зі змісту ст. 366 КПК України 1960 року, під час перегляду справи апеляційним судом, в разі порушення районним судом вирішення цивільного позову, вирок скасовується частково щодо цивільного позову, а справа направляється на новий розгляд у порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене, колегія суддів інших підстав для скасування вироку не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію представника цивільного відповідача ОСОБА_3 залишити без задоволення, а апеляцію представника потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2012 року відносно ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 до ПСП « АФ Васілівка» Березанського району Миколаївської області про стягнення матеріальної і моральної шкоди скасувати, а справу направити в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: