19.12.2013
Справа № 482/1220/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
19 грудня 2013 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Ітріна М.В.,
при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю представника позивача Заливчого Я.В., представника відповідача ОСОБА_2, розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „ПриватБанк" (далі - Банк) до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4, про звернення стягнення на житловий будинок у рахунок погашення кредитної заборгованості та виселення, -
В С Т А Н О В И В:
04 липня 2013 р. Банк звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. У обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 21 травня 2008 р. між ним та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № NKN0GA00000065, відповідно до якого останньому надано грошові кошти в сумі 11 465 доларів США, з виплатою 15 % річних на суму залишку боргу за кредитом, строком на 240 місяців, з кінцевим терміном повернення 20 травня 2028 р.
02 червня 2008 р. з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за цим кредитним договором між Банком і ОСОБА_3 укладено договір Іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1
Зазначили, що ОСОБА_4 грошові кошти отримав, однак порушив зобов'язання по кредитному Договору, внаслідок чого станом на 21 червня 2013 р. заборгованість складає 14 169,54 доларів США, що еквівалентно 113 214,62 грн.
З посиланням на ці обставини, статті 526, 527, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 38-40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України просили у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на житловий будинок та виселити відповідача й інших осіб, які зареєстровані в будинку, зі зняттям з реєстраційного обліку.
У судовому засіданні представник позивача цивільний позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав і просив в їх задоволенні відмовити мотивуючи тим, що укладенням договору Іпотеки порушені права неповнолітніх дітей, які проживають у спірному будинку.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, а в силу ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту положень ст. 1054 ЦК випливає, що банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 травня 2008 р. між Банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № NKN0GA00000065, відповідно до якого Банк надав йому кредит в сумі 11 465 доларів США, з процентною ставкою 15,0 % річних на строк 240 місяців, тобто з кінцевим строком повернення 20 травня 2028 р.
Згідно Договору ОСОБА_4 зобов'язаний був у період з « 12» по « 19» число кожного місяця погашати кредит відповідно до встановленого графіку, але не менше 188,89 доларів США.
02 червня 2008 року, для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед Банком за вищезгаданими кредитним договором, останнім укладено з ОСОБА_3 нотаріально посвідчений договір Іпотеки, предметом якого є належний їй на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1, вартість якого сторонами визначено в сумі 80 800 грн.
02 червня 2008 р. ОСОБА_4 була отримана вказана сума кредиту готівкою.
Судом з'ясовано, що з вересня місяця 2012 р. ОСОБА_4 припинив погашення кредиту у зв'язку з тяжкими матеріальними умовами.
Ця обставина відповідачем і третьою особою не оспорюється.
Таким чином, станом на 21 червня 2013 р. загальна заборгованість за кредитним договором склала 14 169,54 грн, що еквівалентно 113 214,62 грн, з яких заборгованість за кредитом - 11 242,20 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом - 1 440,86 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 380,26 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 401,68 доларів США; штраф (фіксована частина) - 31,29 доларів США; штраф (процентна складова) - 673,25 доларів США.
За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно Закону від 5 червня 2003 р. № 898-IV «Про іпотеку» іпотека розуміється як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем.
За правилами ч. 1 ст. 33 Закону «Про іпотеку», пункту 2.3.7. Договору у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодедержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
В силу ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
За такого, ураховуючи те, що ОСОБА_4 свої зобов'язання по кредитному договору тривалий час не виконує, а ОСОБА_3 несе відповідальність перед Банком за невиконання зобов'язань боржником своїм майном, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо звернення стягнення на предмет Іпотеки у рахунок погашення боргу за кредитним договором.
Разом з тим, щодо вимог про виселення та зняття з обліку осіб, які зареєстровані та проживають у спірному житловому будинку суд дійшов такого.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
У частинах 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець встановлює певний порядок дій Банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. З ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку".
Таким чином, аналізуючи ці норми матеріального права суд вважає, що примусовому виселенню фізичних осіб з житлового будинку, що є предметом Іпотеки зі зняттям їх з реєстраційного обліку повинно передувати рішення суду про звернення стягнення на предмет Іпотеки, після якого ці особи відмовилися у добровільному порядку виселитися з будинку, за такого ними будуть порушені права Банку направлені на реалізацію предмета Іпотеки.
Аналогічні роз'яснення містяться і в п. 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
Однак, вказаних вимог Банк не дотримався, а відтак, то й в задоволенні цих вимог слід відмовити.
Виходячи з вищенаведеного, суд не бере до уваги повідомлення Банку від 07.05.2013 р. на адресу боржника та відповідача про повернення суми кредиту в повному обсязі та звільнення будинку у тридцятиденний термін, до того ж в ньому зареєстровані і проживають повнолітня донька боржника (ОСОБА_7), яка не попереджена про необхідність виселення і їх неповнолітня донька (ОСОБА_8), права якої також можуть бути порушені.
За правилами ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Банку задовольнити частково.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк" (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) за кредитним договором № NKN0GA00000065 від 21 травня 2008 року, у сумі 14 169,54 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят дев'ять доларів США 54 цента) доларів США, що еквівалентно - 113 214,62 (сто тринадцять тисяч двісті чотирнадцять гривень 62 коп.) гривень,
звернути стягнення на належний на праві приватної власності ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 54.7 кв. м., житловою площею 37.1 кв.м., до якого прилягають будівлі та споруди: сараї- Літ. Б-1; Д-1; Е-1; К-1, кам'яні, літня кухня кам'яна Літ. В-1; підвал кам'яний Літ. Г-1; убиральня цегляна Літ. Ж-1; літній душ цегляний З-1; огорожа № 1-3; споруди № 4, 5, вартістю 80 800 грн, шляхом продажу вказаного предмету Іпотеки публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк", з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету Іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами Держави дій, необхідних для продажу предмету Іпотеки.
У задоволенні позовних вимог щодо виселення ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Новоодеському районному секторі Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 64993919400001, МФО 305299) сплачений при подачі позову до судовий збір у розмірі - 1 132,15 (одна тисяча сто тридцять два гривень 15 коп.) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий
Судове рішення № 36549922, Новоодеський районний суд Миколаївської області було прийнято 19.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 482/1220/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: